ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 0340/1377/18
адміністративне провадження № К/9901/8651/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (суддя Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі №0340/1377/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року №000569-40.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки від 13 грудня 2017 року, яким встановлено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку; факт зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку; факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки алкогольні напої та тютюнові вироби, що зберігались без супровідних документів, не відносились до товарних запасів, їх реалізація не здійснювалась, вони були отримані позивачем для власного споживання.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2018 року за №000569-40 на суму 34000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку 13 грудня 2017 року у магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність позивач, тому рішення податкового органу в частині застосування фінансових санкцій за факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню. Водночас, суд першої інстанції визнав доведеним факт зберігання позивачем тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому застосування відповідачем штрафу у розмірі 17000,00 грн за вказане порушення є правомірним.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову та прийнято нове про відмову у позові в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства і законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (в частині, в якій відмовлено у задоволені позовних вимог) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги позивач зазначає, що рішення про стягнення штрафів повинні прийматись не відповідачем, а органами доходів та зборів та органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в частині відмови у позові - без змін.
Ухвалою від 18 червня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Суди попередніх інстанцій установили, що 13 грудня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області було проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , про що було складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19грудня 1995 року №481/95-ВР, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251.
Під час перевірки було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки та без марок акцизного податку. Зокрема, під прилавком вітрини магазину та у підсобному складському приміщенні виявлено факт зберігання горілки «Класична Пшенична», виробник ТзОВ «ЗАГ» с. Шпагів Рівненської обл., вміст спирту 40% об, ємністю 0,5 л у кількості 25 плішок та об`ємом 0,25 л у кількості 39 пляшок, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки. Також, встановлено факт зберігання тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки, марками Російської Федерації та без марок акцизного податку. Супровідні документи на дану продукцію відсутні.
Перелік алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які були виявлені в магазині, наведено в додатку №1, №2 до акта перевірки від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/40-01/ НОМЕР_1 . Перевірка була проведена в присутності позивача ФОП ОСОБА_1 , яка ознайомлена з актом перевірки, отримала його примірник без зауважень та добровільно надала працівникам поліції виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби.
На підставі акту перевірки від 13 грудня 2017 року №03/238/40-01/ НОМЕР_1 начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення від 12 червня 2018 року за №000569-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції за факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку у сумі 17000,00 грн; факт зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку у сумі 17000,00 грн та факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у сумі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 12 червня 2018 року за №000569-40 позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
В п.п. 14.1.109 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку ( упаковку ) алкогольного напою чи пачку ( упаковку ) тютюнового виробу в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктами 226.1, 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до положень пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Як визначено в абзаці третьому частини четвертої статті 11 Закону №481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Приписами пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Згідно частини 2 статті 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушенням норм цього Закону щодо виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи та громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством, зокрема до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн.
Отже, для застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання алкогольних виробів без марок акцизного збору або з марками не встановленого зразка, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки або наявності марки невстановленого зразка та вартість товару з такими марками.
Судами установлено, що контролюючим органом виявлено факт зберігання ФОП ОСОБА_2 алкогольних напоїв та тютюнових виробів з підробленими марками акцизного збору, документи на їх придбання відсутні.
Судом апеляційної інстанції відзначено, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, помилково прийняв до уваги висновок Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 23 грудня 2017 року, яким встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, оскільки, даний висновок не є процесуальним документом.
Також, апеляційним судом прийнято до уваги додаток №1 до акту перевірки, в якому вказано, що марки акцизного податку, якими маркована горілка «Класична Пшенична» містять ідентичну серію та номери, а саме марки серії: 17 ААН202085 в кількості 7 шт., серії 17 АААН203085 - 11 шт., серії 17 АААН 178056- 4шт. Тобто, проведене ультрафіолетове дослідження та наявність однакових номерів на марках акцизного податку, якими марковані алкогольні напої та тютюнові вироби, підтверджують факт зберігання ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності алкогольних напоїв та тютюнових виробів маркованими марками акцизного податку з ознаками підробки.
Суд апеляційної інстанції правильно відхилив посилання позивача про те, що алкогольні напої та тютюнові вироби придбані нею для власного споживання та залишені на тимчасове зберігання, оскільки факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів маркованими марками акцизного податку з ознаками підробки та без марок акцизного податку встановлено за місцем торгівлі суб`єкта господарювання в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а не за особистим місцем проживанням позивача.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач не є органом уповноваженим застосовувати штрафи за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Тобто, слово сполучник та/або вказує на право приймати такі рішення податковим органом.
Одночасно, статтею 19-1 Податкового кодексу України закріплено функції контролюючих органів, зокрема, згідно пункту 19-1.1.13, вони здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. Тобто, з наведеного вбачається, що територіальні органи ДФС наділені повноваженнями здійснювати ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом та мають право приймати рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-BP.
Системний аналіз вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення від 12 червня 2018 року №000569-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до позивача діяв у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судом здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів. При цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі №0340/1377/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва І.В. Дашутін