ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №0940/1258/18
адміністративне провадження №К/9901/543/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №0940/1258/18
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, прийняте в складі головуючого суддів Шумея М.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого
Глушка І.В., суддів Большакової О.О., Макарика В.Я.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії службової особи - старшого виконавця Сіренко Сергія Володимировича, вчинені в межах виконавчого провадження №55583162, та зобов`язати утриматись від вчинення певних дій.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що державним виконавцем вчиняються необґрунтовані та упереджені виконавчі дії, спрямовані на спонукання до вчинення позивачкою дій (з`являтись на виклик, надавати інформацію тощо), які не входять до її компетенції як члена наглядової ради ПрАТ "Компанія "Райз" . Вимагаючи відомості про рішення Наглядової ради, які мали місце до відкриття виконавчого провадження №55583162, на думку позивачки, державний виконавець виходить за межі своїх повноважень. Вказує, що такі дії містять ознаки незаконного втручання органів державної влади, їх посадових осіб у господарські відносини, що суперечить нормам ч.1 ст. 6 Господарського кодексу України.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позов задоволено повністю: визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №55583162 у відношенні до ОСОБА_1 , які виявляються у перевищенні та зловживанні правами державного виконавця наданих Законом України "Про виконавче провадження".
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо ОСОБА_1 , яка не наділена ані Статутом, ані Законом України «Про акціонерні товариства» повноваженнями представляти інтереси ПрАТ «Компанія «Райз» в органах ДВС, свідчать про протиправність, а обов`язок з`явитись до державного виконавця суперечить нормам законодавства.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, а провадження у справі закрито.
6. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вирішення цього спору має здійснюватися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в розумінні п.15 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства» і п.9 Положення про наглядову раду ПрАТ «Компанія «Райз» позивачка є посадовою особою ПрАТ «Компанія «Райз». У зв`язку із задоволенням позову у цій справі, ОСОБА_1 фактично звільнено від обов`язку виконувати законну вимогу відповідача, що унеможливлює отримання відповідачем пояснень та інформації, необхідних для подальшого здійснення виконавчого провадження. Відтак на позивачку як посадову особу боржника - голову наглядової ради поширюється дія п.3 ч.3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
9. Також представник відповідача посилається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного закриття провадження у справі, оскільки позивачка не є стороною виконавчого провадження, тому спір у цій справі належить до компетенції адміністративного суду.
IV. Позиція інших учасників справи
10. Позивачка правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 14 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 07 травня 2020 року №757/0/78-20.
13. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції на 18 березня 2021 року.
VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
14. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції відповідного суду.
За правилом, встановленим частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В розумінні пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
15. За правилами, визначеними частиною 1 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VIII).
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.
18. Зі змісту законодавчих приписів частини першої статті 19 КАС України та частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
19. Таке право на звернення до суду сторін виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи, визначено статтею 447 цього кодексу.
20. Натомість рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби підлягає оскарженню до суду, що видав виконавчий лист, за яким вчинялись дії з примусового виконання рішення суду.
21. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок вчинення дій державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва 28.12.2017 №759/16206/14-ц, боржником у якому є ПрАТ «Компанія «Райз».
22. З огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, характер правовідносин та суб`єктний склад, заявлені позовні вимоги, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вирішення цього спору має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
23. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
24. Доводи касатора не впливають на правильне рішення суду апеляційної інстанції.
25. Щодо вимоги касатора про прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції про задоволенні позову норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду, зважаючи на положення частини першої статті 328 КАС України, вважає за необхідне вказати на неможливість касаційного перегляду в цьому провадженні рішення суду першої інстанції, апеляційного перегляду якого не відбулося у зв`язку із закриттям провадження у справі з процесуальних підстав.
26. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
27. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ІХ. Судові витрати
28. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в справі №0940/1258/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко