ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа №0940/1560/18
адміністративне провадження № К/9901/19567/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючий), суддів: Глушка І.В., Макарика В.Я. у справі за її позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та припису,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 визнати протиправними дії Управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 8 травня 2018 року;
1.2 визнати протиправними та скасувати постанови №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС від 5 липня 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припис №ІФ-921/47/АВ від 12 червня 2018 року про усунення виявлених порушень.
2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 27 грудня 2018 року позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправними дії Управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 8 травня 2018 року;
- скасував постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС від 5 липня 2018 року;
- визнав протиправним та скасував припис про усунення виявлених порушень №ІФ-921/47/АВ від 12 червня 2018 року.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що акт інспекційного відвідування та припис складені у межах строків, встановлених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
Проте, відповідач під час проведення інспекційного відвідування неповно дослідив обставини щодо допуску до роботи працівників, та, як наслідок, висновки управління Держпраці в Івано-Франківській області, які викладені в акті інспекційного відвідування від 12 червня 2018 року за №ІФ921/47/АВ, є помилковими.
Тому, оскільки зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 12 червня 2018 року за №ІФ921/47/АВ порушення не знайшли свого підтвердження, а відтак постанови №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС, №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС від 5 липня 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припис №ІФ-921/47/АВ від 12 червня 2018 року про усунення виявлених порушень, винесені на підставі вказаного акта, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 травня 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС від 5 липня 2018 року.
Визнав протиправним та скасував пункти 1 та 5 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області про усунення виявлених порушень №ІФ-921/47/АВ від 12 червня 2018 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не довів порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 253 КЗпП України.
Отже, висновок суду про незаконність постанови ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 781830 грн та припису в частині вищевказаних порушень є вірним.
Разом із тим, суд першої інстанції безпідставно скасував припис відповідача в цілому та постанову №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС про накладення штрафу за абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 74460 грн, постанову №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС про накладення штрафу за абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 3723 грн, оскільки порушення, які зазначені у цих постановах, мали місце.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, що підтверджено копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи.
4.2 16 травня 2018 року до Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшов лист Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 10 травня 2018 року за №7988/108/56-20/25, у якому зазначено, що в ході проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №12018090180000122, встановлено, що під час проведення підприємницької діяльності ОСОБА_1 можлива наявність певних порушень трудового законодавства, а тому слідчий Семеняк Г.В. просить провести перевірку додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов`язкового державного соціального страхування.
4.3 24 травня 2018 року відповідач на підставі підпунктів 4, 3 пункту 5 Порядку №295, видав наказ №691-Д про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення.
4.4 Відповідно до наказу №691-Д від 24 травня 2018 року видано направлення №04-13/15-10/3507 від 24 травня 2018 року.
4.5 30 травня 2018 року інспекторами праці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у позивача, однак через відсутність суб`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ІФ921/47/НД/АВ від 30 травня 2018 року, яким строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 12 червня 2018 року.
4.6 Того ж дня була складена вимога про надання/поновлення документів №ІФ921/47/ПД, якою зобов`язано позивача у строк до 11 год. 00 хв. 11 червня 2018 року надати відповідні документи. Зазначені документи були надіслані поштою позивачу.
4.7 11 червня 2018 року інспектором праці позивачу вручено особисто направлення на проведення інспекційного відвідування №04-13/15-10/3507 від 24 травня 2018 року та вимогу про надання документів №ІФ921/47/ПД, що підтверджується підписом позивача, який міститься на зворотній стороні направлення та вимоги.
4.8 12 червня 2018 року на виконання наказу №691-Д від 24 травня 2018 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №04-13/15-10/3507 від 24 травня 2018 року та листа Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 10 травня 2018 року за №7988/108/56-20/25, інспекторами праці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 у гриль-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами якого складений акт від 12 червня 2018 року за №ІФ921/47/АВ.
4.9 Цим актом зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:
- частина третя статті 24 КЗпП України (працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України);
- частина друга статті 30 Закону України «Про оплату праці» (роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку);
- частини перша, друга статті 115 КЗпП України, частина перша статті 24 Закону України «Про оплату прані» (заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата);
- частина перша статті 83 КЗпП України (у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки);
- стаття 253 КЗпП України (особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню).
4.10 12 червня 2018 року, у зв`язку з виявленням порушень, керуючись пунктом 27 Порядку №295, інспектором праці був винесений припис №ІФ921/47/АВ/П про їх усунення.
4.11 13 червня 2018 року ці документи були надіслані позивачу рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.
4.12 20 червня 2018 року позивач подав зауваження (заперечення) на акт інспекційного відвідування від 12 червня 2018 року за №ІФ921/47/АВ.
4.13 25 червня 2018 року відповідач надіслав позивачу лист-відповідь №04/12 на вказане зауваження (заперечення), а також повідомив позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 5 липня 2018 року об 11:30 год.
4.14 5 липня 2018 відповідач прийняв:
- постанову №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу за абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 781830 грн.
- постанову №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС про накладення штрафу за абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 74460 грн.
- постанову №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС про накладення штрафу за абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 3723 грн.
4.14 Уважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, зокрема, на незаконне зупинення інспекційного відвідування, порушення інспектором праці пунктів 19, 20 Порядку №295 (складання акта не за місцем проведення інспекційного відвідування), порушення відповідачем пункту 5 Порядку №295.
6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок №295.
11. Згідно пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
12. Відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема у формі інспекційних відвідувань.
13. Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку №295, підпунктами 3 та 4 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту (підпункт 3); рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (підпункт 4).
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекційне відвідування у позивача було проведено на підставі листа Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 10 травня 2018 року за №7988/108/56-20/25, яким повідомлено інспекцію праці про отриману інформацію про порушення законодавства про працю. Згідно цього листа встановлено розбіжності з моменту фактичного перебування у трудових відносинах з підприємцем та реєстрацією у ДФС громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Отже, цим листом правоохоронний орган повідомив про порушення законодавства, які підлягали перевірці. Тому було видано направлення на інспекційне відвідування №04-13/15-10/3507 від 24 травня 2018 року, яке отримано особисто позивачем. Таким чином, відповідач провів інспекційне відвідування на підставі чинного законодавства і процедуру його проведення не порушено.
Щодо висновків судів про порушення строків проведення інспекційного відвідування
15. Згідно пункту 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
16. У пункті 12 Порядку №295 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
17. Відповідно до пункту 18 Порядку у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
18. 30 травня 2018 року, на момент здійснення відвідування у інспектора були відсутні необхідні документи, які передбачені законодавством про працю і ФОП ОСОБА_1 через її відсутність такі надані не були, він правомірно зобов`язав їх надати, зупинивши строк заходу до їх подання суб`єктом підприємницької діяльності.
19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач виконала вимогу інспектора праці і надала витребувані документи й на підставі їх дослідження було зроблено висновки про наявність порушень. Отже зупинення строку не вплинуло на правомірність висновків відповідача щодо наявності порушень.
Інспекційне відвідування було закінчено складанням акта 12 червня 2018 року, одразу ж після виконання вимоги від 30 травня 2018 року та подання витребовуваних документів, тому відсутні порушення строку проведення.
Щодо припису про усунення виявлених порушень №ІФ921/47/АВ/П від 12 червня 2018 року.
20. Пунктом 19 Порядку №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
21. Відповідно до пункту 23 Порядку №295, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
22. Згідно пункту 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
23. Пунктом 26 вказаного Порядку передбачено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису, акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
24. Суд апеляційної інстанції встановив, що акт інспекційного відвідування та припис складені в останній день інспекційного відвідування - 12 червня 2018 року, тобто, в межах строків, встановлених вищезазначеною нормою Порядку №295.
Щодо порушень зазначених в акті інспекційного відвідування від 12 червня 2018 року за №ІФ921/47/АВ.
25. Частиною першою статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
26. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).
27. Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, частиною 1 визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
28. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
29. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України визначає.
30. Відповідно до пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
31. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
32. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач не встановлював порушення позивачем трудового законодавства безпосередньо за результатами інспекційного відвідування, а зафіксував порушення в акті перевірки виключно на підставі даних досудового розслідування в межах кримінального провадження №12018090180000122.
При цьому, громадяни в якості свідків, подавали свідчення за фактом крадіжки, а тому таку інформацію інспектор праці мав ретельно перевірити в межах інспекційного відвідування, проте такого зроблено не було. Інспектор праці самостійно не виявив, що зазначені особи здійснювали трудову діяльність без належного оформлення трудових відносин, не опитав вказаних осіб, а обмежився складанням акту на підставі копій протоколів допитів в рамках кримінального провадження за фактом крадіжки.
33. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
34. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач не довів порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України, статті 253 КЗпП України, тому постанова ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 781830 грн та припис в частині вищевказаних порушень є незаконними.
Щодо припису та постанов №ІФ-921/47/АВ/П/МГ-2ФС про накладення штрафу за абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 74460 грн, №ІФ-921/47/АВ/П/ІП-3ФС про накладення штрафу за абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 3723 грн.
35. Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час інспекційного відвідування встановлено такі порушення.
ФОП ОСОБА_1 не ведуться табелі обліку використання робочого часу, а у відомостях на виплату заробітної плати не зазначено конкретні числа місяця, за які проводиться виплата.
У 2018 році заробітну плату працівникам позивач виплачувала один раз на місяць.
Позивач не виплатила працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 при їх звільненні грошову компенсацію за 3 дні невикористанії відпустки.
Позивач не оспорює наявність цих порушень.
36. Відповідно до вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи.
37. Відповідно до вимог частин першої та другої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
38. Відповідно до статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
39. За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що припис відповідача щодо їх усунення є законним і підстав для визнання його протиправним та скасування в цій частині немає.
40. Відповідач встановив порушення вимог частини першої статті 83 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України, і виявлені порушення не були спростовані, тому суд погоджується, що постанова про притягнення позивача до відповідальності в вигляді штрафу в розмірі 74460 грн (у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення) винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
41. Суд зазначив, що постанову управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ921/47/АВ/П/ІП-3ФС про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3723 грн за порушення частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці», частини першої статті 115 КЗпП України, позивач не оспорює, тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування.
42. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-921/47/АВ/П/ТД-1ФС від 5 липня 2018 року та пункти 1 та 5 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області про усунення виявлених порушень №ІФ-921/47/АВ від 12 червня 2018 року.
43. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить із того, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку доводам, викладеним у запереченні на апеляційну скаргу . Жодних нових доводів, які б доводили неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в касаційній скарзі не зазначено.
44. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
В.М. Кравчук