№ 1005/7139/2012

Постанова

Іменем України

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 1005/7139/2012

провадження № 61-20898св21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Омега Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року в складі судді Чирки С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Улютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Заява мотивована тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року в справі № 1005/1937/2012, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, а саме - земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:03:001:0017 загальною площею 2,2901 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з метою задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в сумі 2 737 304,15 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 21 877 903,43 грн, та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» від 29 квітня 2013 року найменування товариства було змінено на публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»).

07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» було укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 714.

Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до договору № 1 про відступлення прав вимоги ПАТ «Омега Банк» передало новому кредитору - ТОВ «Файненс Компані» право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Сведбанк», а також іншими договорами, які були укладені на забезпечення виконання цього договору, у тому числі за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сведбанк».

Оскільки рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року у справі № 1005/1937/2012 не виконане, будь-які відомості щодо завершення виконавчого провадження відсутні, ТОВ «Файненс Компані» просив замінити позивача у цій справі та стягувача у виконавчому провадженні № 39308286 з примусового виконання рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково.

Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року у справі № 1005/7139/2012 з публічного акціонерного товариства «Омега Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані».

Задовольняючи частково заяву про заміну стягувача правонаступником частково, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено належними та допустимими доказами, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача у виконавчому провадженні, а тому наявні підстави для задоволення такої заяви та заміни стягувача його правонаступником.

Разом із цим, на стадії виконання судового рішення суд може замінити саме сторону виконавчого провадження, а не сторону в цивільній справі. Тому суд вважав, що вимога про заміну позивача у справі №/1005/7139/2012 на ТОВ «Файненс Компані» не може бути задоволена.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22 грудня 2021 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Стягувач ПАТ «Омега Банк» ліквідований 18 листопада 2019 року і згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, що унеможливлює заміну стягувача. Крім того, договір про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» є незаконним.

Позиція інших учасників справи

14 січня 2022 року ТОВ «Файненс Компані» надіслано до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.

18 травня 2022 року представник ТОВ «Файненс Компані» - Четвертак К. С. надіслав до суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу. Посилався на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження було отримано 04 травня 2022 року. В ухвалі судом був встановлений строк для подання відзиву - протягом 10 днів після її вручення. Однак, працівники ТОВ «Файненс компані» знаходяться за межами м. Києва у зв`язку із воєнним станом, що унеможливлює подання відзиву вчасно.

Як видно із поданого клопотання, заявником не було додано до нього жодних доказів неможливості подання ТОВ «Файненс Компані» (його уповноваженим представником) відзиву у визначений Верховним Судом строк (тобто до 16 травня 2022 року включно). Тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року у справі № 1005/1937/2012 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 769, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:03:001:0017, загальною площею 2,2901 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18 травня 2006 року, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300116.

За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. та зареєстрованим у реєстрі за № 769, задоволено грошові вимоги ПАТ «Сведбанк» за кредитним говором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в сумі, що становить 2 737 304,15 доларів США, що еквівалентно 21 877 903,43 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки зі іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. та зареєстрованим в реєстрі за № 769, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 261 195,80 доларів США, що еквівалентно 1 319 038,80 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31 січня 2008 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року залишено без змін.

29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» назву товариства змінено на ПАТ«Омега Банк».

07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» було укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 714.

Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до договору № 1 про відступлення прав вимоги ПАТ «Омега Банк» передало новому кредитору - ТОВ «Файненс Компані» право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Сведбанк», та за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сведбанк».

За відступлення прав вимоги ТОВ «Файненс Компані» сплатило грошові кошти (4 795 793,97 грн) у відповідності до пункту 4 договору № 1 відступлення прав вимоги, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 28 лютого 2019 року.

Укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» договір № 1 про відступлення прав вимоги недійсним визнано не було.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, а також у постановах Верховного Суду: від 07 червня 2022 року у справі № 2-844/10, від 18 серпня 2022 року в справі № 1005/7141/2012.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суди встановили, що на підставі договору № 1 про відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року, укладеним між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані», до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Сведбанк», та договором, укладеним на забезпечення виконання основного зобов`язання - іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-6 від 31 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сведбанк».

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає статтям 512 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Встановивши належним чином фактичні обставини спірних правовідносин, суди дійшли обґрунтованого висновку про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2012 року у справі № 1005/7139/2012 з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника - ТОВ «Файненс Компані».

Аргументи касаційної скарги про незаконність правонаступництва у зв`язку із незаконністю відповідного договору відступлення прав вимоги, є безпідставними, оскільки у силу статті 204 ЦК України та статті 81 ЦПК України, заявником не надано до судів першої та апеляційної інстанцій належних та достатніх доказів на підтвердження незаконності правочину.

Доводи касаційної скарги про те, що стягувач ПАТ «Омега Банк» ліквідований 18 листопада 2019 року і згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, що унеможливлює заміну стягувача, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Дана норма чітко вказує на можливість закінчення виконавчого провадження у разі припинення юридичної особи виключно у випадку неможливості правонаступництва, чого в даній справі не встановлено.

Так, права та обов`язки ПАТ «Омега Банк» щодо стягнення кредитних коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки допускають правонаступництво, і таке правонаступництво, а саме придбання права вимоги заявником, відбулося у березні 2019 року, тобто до ліквідації ПАТ «Омега Банк».

Зазначені у касаційній скарзі інші аргументи, Верховний Суд також вважає необґрунтованими та виключно суб`єктивними судженнями заявника, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами в оскаржуваних рішеннях, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Проніна проти України, № 63566/00 § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості.

Верховним Судом не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми процесуального права та ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили відповідні обставини справи на підставі належної оцінки наявних у справі доказів, визначили норми права, які підлягали застосуванню.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Овсій Д. Ю. до касаційної скарги додано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 911/3572/20.

Клопотання мотивоване тим, що придбане у ПАТ «Омега Банк» право вимоги є спірним, наразі самим ТОВ «Файненс Компані» ініційовано спір про визнання недійсними правочинів, визнання права вимоги, визнання права іпотекодержателя та заставодержателя, визнання незаконними дій, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсними актів приймання-передачі, визнання незаконними та скасування рішень державної реєстрації, скасування реєстраційних дій. Справа № 911/3572/20 перебуває в провадженні Північного апеляційного господарського суду та її розгляд не завершено. Вказує, що вирішення цього позову має істотне значення для розгляду даної справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках передбачених ЦПК України, у тому разі коли в іншій справі вирішуються питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та обґрунтоване припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме, об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Оскільки представник ОСОБА_2 - адвокат Овсій Д. Ю. не навів суду переконливих доводів на підтвердження об`єктивної необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі

№ 911/3572/20, тому дане клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Овсія Дмитра Юрійовича про зупинення провадження у справі № 1005/7141/2012 відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук