ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 11/49 (912/3430/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства економіки України в інтересах Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А.)
та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2021 (суддя Коваленко Н.М.)
у справі №11/49(912/3430/21)
за позовом Міністерства економіки України в інтересах Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння"; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 ; 4) Приватного підприємства "Міла"; 5) ОСОБА_3
про визнання результатів аукціонів недійсними
у межах справи №11/49
про банкрутство Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. Постановою від 16.07.2019 господарський суд припинив процедуру санації ДП "СП "Промінь". Припинив повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Христенка В.В. з 16.07.2019. Визнав ДП "СП "Промінь" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ДП "СП "Промінь". Призначив ліквідатором банкрута - ДП "СП "Промінь" арбітражного керуючого Христенка В.В.
Стислий виклад позовних вимог
2. У грудні 2021 до Господарського суду Кіровоградської області в межах справи №11/49 про банкрутство Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (далі - ДП "СП "Промінь") надійшла позовна заява Міністерства економіки України в інтересах ДП "СП "Промінь" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" (далі ТОВ "ТД "Елітне насіння"); 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 ; 4) Приватного підприємства "Міла" (далі - ПП "Міла"); 5) ОСОБА_3 про визнання результатів відкритих торгів (аукціонів) недійсними; визнання недійсними протоколів електронних торгів та повернення майна ДП "СП "Промінь" шляхом витребування з чужого незаконного володіння відповідачів.
3. В позовній заяві Міністерство економіки України як на підставу звернення з позовною заявою до суду зазначає, що Міністерство економіки України є органом управління банкрута. Ліквідатором під час ліквідаційної процедури вчинено незаконні дії, а саме без погодження з Міністерством економіки України переліку ліквідаційної маси, організатора аукціону, здійснено незаконне відчуження майна, належного державі. На думку позивача, обставини, що є предметом судового розгляду у даній справі, а також судове рішення, яке може бути ухвалене за насідками розгляду може вплинути на права, інтереси та обов`язки Міністерства економіки України, як власника державного майна, а тому вважає, що Міністерство економіки України потребує захисту прав та охоронюваних законом інтересів.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2021 позовну заяву Міністерства економіки України та додані до неї документи повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що Міністерство економіки України звертається до суду з позовною заявою в інтересах банкрута ДП "СП "Промінь". Проте положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2021 залишено без змін.
7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звернення Міністерства економіки України в інтересах ДП "СП "Промінь" до господарського суду з позовною заявою про визнання результатів аукціонів недійсними, оскільки у Міністерства економіки України відсутні повноваження на представництво інтересів ДП "СП "Промінь" у цих правовідносинах. До того ж позов мотивовано порушенням прав Міністерства економіки України, як власника державного майна, а не особи, в інтересах якої поданий позов.
8. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника щодо порушення права Міністерства економіки України на звернення до суду з позовною заявою та зазначив, що суд не обмежував його у зверненні за захистом до суду, а лише зазначив про відсутність права Міністерства економіки України на представництво інтересів ДП "СП "Промінь" у цих правовідносинах, оскільки належність певного майна державі, переданого боржнику, не змінюють викладеного.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Міністерство економіки України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження у справі №11/49(912/3430/21) за позовною заявою Міністерство економіки України в інтересах ДП "СП "Промінь", поданої в межах справи №11/49 про банкрутство ДП "СП "Промінь".
10. Підставою для касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
11. Скаржник вважає, що судами було порушено вимоги ст.ст. 20 53 54 174 ГПК України, ст.ст. 15, 16 (далі - ЦК України), ст.ст. 61 73 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
12. Скаржник зауважує на тому, що Міністерство економіки України направлено на електронну адресу суду належним чином оформлене клопотання №2431-05/284 від 27.05.2021 щодо здійснення перейменування учасника у справі №11/49, а саме: з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України, однак вказане клопотання Міністерство економіки України судом не розглянуто та відповідного рішення щодо задоволення чи/або відмови не прийнято. Отже, на думку скаржника, суди не дослідили обставини справи, як містять інформацію щодо органу управління ДП "СП "Промінь".
13. Також на думку скаржника, обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі, а також судове рішення, яке може бути ухвалене за наслідками розгляду можуть вплинути на права, інтереси та обов`язки Міністерства економіки України, як власника державного майна, а тому судом першої інстанції порушено право Міністерства економіки України на звернення з позовною заявою та безпідставно застосовано ст. 174 ГПК України.
14. Скаржник зазначає, що посадовою особою ДП "СП "Промінь" ліквідатором Христенком В.В. були завдані збитки підприємству шляхом проведення аукціонів з продажу майна, у зв`язку з чим Міністерства економіки України виключно в інтересах банкрута, було подано позовну заяву про визнання результатів аукціонів недійсними, оскільки в даному випадку держава в особі органу уповноваженого управляти державним майном, набуває і здійснює цивільні права й обов`язки в межах компетенції, та наділена повноваженнями представляти (державу) у правовідносинах.
15. Разом з тим, ліквідатором Христенком В.В. в порушення вимог частини 18 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та ч. 1 ст. 61, ст. 62 КУзПБ були проведені електронні торги з продажу майна банкрута. У зв`язку з чим, враховуючи той факт, що ліквідатор ДП "СП "Промінь" Христенко В.В. як керівник підприємства є організатором оспорюваних аукціонів, скаржником в межах справи про банкрутство №11/49 було подано позовну заяву щодо визнання недійсними результатів аукціонів.
16. При цьому, скаржник посилається на те, що за аналогічних обставин господарськими судами відкривались провадження в межах справи про банкрутство за позовними заявами Міністерства економіки України, зокрема ухвала Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2022 у справі №907/551/14(907/943/21), ухвала Господарського суду Сумської області від 08.05.2020 у справі №46/528-6(920/417/20), ухвала Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі №907/40/20, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/21682/15(910/11818/18), ухвала Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/21682/15 (910/11678/18).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час повернення позовної заяви Міністерство економіки України позивачу на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
19. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
21. Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
22. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
23. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч. 1, ч. 2 ст. 53 ГПК України).
24. Отже, відповідно до наведених положень ст.ст. 41 45 53 ГПК убачається, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.
25. Зокрема, таке право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи за змістом ст. 54 ГПК України надано власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
26. Правове регулювання ст. 54 ГПК України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутися до суду в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише за наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами.
27. Водночас положеннями чинного законодавства не передбачено звернення засновника/власника (учасника, акціонера) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
28. Отже, твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вимоги ст. 54 ГПК України є помилковими, оскільки наведена норма права дає право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків саме про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, а не будь-яких позовів з іншим предметом позовних вимог.
29. Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що в цьому випадку заявник - Міністерство економіки України звернулося з позовною заявою в інтересах іншої юридичної особи - ДП "СП "Промінь", тому перш за все необхідно встановити обсяг повноважень такої особи на звернення з відповідним позовом.
30. Верховний Суд наголошує, що обставини щодо порушення прав заявника не впливають на з`ясування питання про наявність у заявника права звертатися до суду в інтересах іншої особи та вирішення справи за таким позовом, оскільки при вирішенні такої справи має значення наявність порушення прав саме особи, в інтересах якої поданий позов, а не особи, яка його подала.
31. Норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи одночасно звертатися з позовом як у власних інтересах, так і в інтересах іншої юридичної особи. Цей висновок випливає із відносності процесуальних відносин та завдання господарського судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб чи держави. Ця мета реалізуються через право на звернення до господарського суду у власних інтересах, або в інтересах інших осіб, якщо таке право надано законом.
32. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, про відсутність підстав для звернення Міністерства економіки України в інтересах ДП "СП "Промінь" до господарського суду з позовною заявою про визнання результатів аукціонів недійсними, оскільки у Міністерства економіки України відсутні повноваження на представництво інтересів ДП "СП "Промінь" у цих правовідносинах.
33. Крім того, звертаючись з позовом, Міністерство економіки України зазначило про те, що обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі, а також судове рішення, яке може бути ухвалене за наслідками розгляду можуть вплинути на права, інтереси та обов`язки Міністерства економіки України. Тобто позов мотивовано порушенням прав Міністерства економіки України, як власника державного майна, а не особи, в інтересах якої поданий позов.
34. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
35. Отже, скаржник не позбавлений права звернутися до суду з метою захисту власне своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав або інтересів шляхом подання відповідної позовної заяви із обґрунтуванням підстав такого звернення та викладенням своїх вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування.
36. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
37. Отже, повернення господарським судом на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України позовної заяви Міністерства економіки України, поданої в інтересах ДП "СГП "Промінь", є обґрунтованим.
38. Суди попередніх інстанцій правильно зауважили на тому, що повернення господарським судом позовної заяви Міністерства економіки України, поданої в інтересах ДП "СГП "Промінь", не обмежує право Міністерства економіки України у зверненні його за захистом до суду, а лише зазначили про відсутність права Міністерства економіки України на представництво інтересів ДП "СГП "Промінь" у даних правовідносинах. При цьому, належність певного майна державі, переданого боржнику, не змінюють викладеного.
39. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди не дослідили наявність органу, до сфери управління якого належить ДП "СП "Промінь" та не розглянули його клопотання щодо здійснення перейменування учасника у справі №11/49, а саме: з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України, оскільки вказане клопотання подано у справі №11/49 про банкрутство ДП "СП "Промінь", а не в межах справи №11/49(912/3430/21).
40. Твердження скаржника про те, що за аналогічних обставин господарськими судами відкривались провадження в межах справи про банкрутство за позовними заявами Міністерства економіки України не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки у справах, на які посилається скаржник (№907/551/14(907/943/21), №46/528-6(920/417/20), №907/40/20, №910/21682/15(910/11818/18), №910/21682/15(910/11678/18)), позовні заяви подавалися Міністерством економіки України або Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, тобто відповідні Міністерства зверталися до суду з метою захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав або інтересів.
41. Що стосується цієї справи, то скаржник зазначає, що ліквідатором ДП "СП "Промінь" були завдані збитки підприємству шляхом проведення аукціонів з продажу майна, у зв`язку з чим Міністерством економіки України виключно в інтересах банкрута, було подано позовну заяву про визнання результатів аукціонів недійсними, оскільки в цьому випадку держава в особі органу уповноваженого управляти державним майном, набуває і здійснює цивільні права й обов`язки в межах компетенції, та наділена повноваженнями представляти (державу) у правовідносинах.
42. У цьому зв`язку Верховний Суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, у тому числі виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута тощо. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 КУзПБ), а кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 64 КУзПБ).
43. Тобто за змістом наведених норм КУзПБ, хоча основною метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаних судом вимог кредиторів, однак з майновими вимогами до третіх осіб щодо стягнення грошових коштів, які включаються до складу ліквідаційної маси банкрута, звертається саме ліквідатор боржника, що діє від імені банкрута як особа, що наділена особливим публічно-правовим статусом на управління боржником у процедурі банкрутства.
44. Натомість відповідно до ч. 6 ст. 61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
45. Відповідно до ст. 73 КУзПБ правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
46. Отже, відповідно до наведеної норми, особа, інтереси якої були порушені під час продажу майна боржника, може звернутися з позовом про визнання такого правочину недійсним, однак з метою захисту власне своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав або інтересів (зокрема, у випадку покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників (учасників, акціонерів), відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/24368/14).
47. З урахуванням викладеного, оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм чинного законодавства, тому доводи скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права Верховний Суд відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви Міністерства економіки України, поданої в інтересах ДП "СП "Промінь", на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України є обґрунтованим. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.
49. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
50. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Міністерства економіки України в інтересах ДП "СП "Промінь" без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції , - без змін.
Судові витрати
51. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства економіки України в інтересах Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2021 у справі №11/49(912/3430/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков