ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 120/13093/23
адміністративне провадження № К/990/17793/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут»
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Поліщук І.М. від 13 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Смілянця Е.С., Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П. від 09 квітня 2024 року
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (далі - ТОВ «Вінницягаз Збут»; позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 28 лютого 2023 року № 370 про накладення штрафу в розмірі 850 тис. грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Вінницягаз Збут» зазначало, що не порушувало пункт 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 (далі - Ліцензійні умови), оскільки отримує від оператора газотранспортної системи інформацію про небаланс наступної газової доби (D+1), що виключає можливість збалансувати портфоліо в період газової доби (D) та може збалансовувати своє портфоліо балансування лише шляхом оформлення та направлення ТОВ «Оператор ГТС України» акта врегулювання щодобових небалансів Товариства за 2021, 2022 роки.
Підписуючи договір від 01 грудня 2020 року № 41СР217-1410-20, ТОВ КД «Вацак» як споживач підтвердило, що йому надано належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору та інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Позивач не дотримався термінів повернення побутовим споживачам переплати за спожитий природний газ через дію в Україні воєнного стану і карантинних обмежень для запобігання поширенню COVID-19.
ТОВ «Вінницягаз Збут» подало фінансову звітність за ІІІ квартал 2021 року під час проведення перевірки, усунувши порушення вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 17 лютого 2021 року № 254 «Про подання фінансової звітності суб`єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Постанова НКРЕКП № 254).
НКРЕКП помилково враховала дату отримання звітності за формами № 5 та № 5а в паперовому вигляді, а не дату відправлення вихідної кореспонденції.
Для доставки звітності на паперових носіях ТОВ «Вінницягаз Збут» користувалося послугами поштового зв`язку та кур`єрської служби, в яких могли виникнути труднощі зі своєчасною доставкою звітності.
Також позивач покликався на неспівмірність (непропорційність) розміру штрафу відносно виявлених НКРЕКП порушень.
3. НКРЕКП у відзиві на позовну заяву покликалася на необґрунтованість аргументів позивача щодо відсутності з його боку порушень Ліцензійних умов. Регулятор має повноваження визначати розмір та накладати на суб`єктів господарювання за порушення у сферах енергетики та комунальних послуг штраф у межах санкції, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 59 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII). Також зазначалося, що Регулятор постановою від 09 грудня 2020 року № 2402 вже накладав на ТОВ «Вінницягаз Збут» штраф та постановою від 03 березня 2021 року № 352 за результатами позапланової перевірки застосовував застереження щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов, що перевірялося у межах справи № 120/5138/21-а, в якій постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року було залишено касаційну скаргу ТОВ «Вінницягаз Збут» без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року - без змін.
Позивач не повинен отримати вигоду від ситуації, яка склалася у зв`язку з дією в країні воєнного стану.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.
5. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої висновки тим, що ТОВ «Вінницягаз Збут» мало врахувати неможливість балансування в межах газової доби (D) під час отримання ліцензії на постачання природного газу в Україні, що є порушенням пункту 1 глави 1 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) та пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497 (далі - Типовий договір).
Умови договору на постачання природного газу не звільняють позивача від зобов`язання виконувати Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30 серпня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), зокрема щодо обов`язку повідомляти споживача про зміну умов договору.
Воєнний стан і карантинні обмеження для запобігання поширенню COVID-19 не заважали позивачу дотриматися термінів повернення переплат побутовим споживачам, як того вимагає пункт 24 розділу III Правил постачання та підпункт 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов.
ТОВ «Вінницягаз Збут» не подало електронну фінансову звітність за ІІІ квартал 2021 року з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 17 лютого 2021 року № 254. Подання звітності під час перевірки не спростовує порушення, зафіксоване НКРЕКП.
Датою подачі звітності за формою № 5 та № 5а щодо постачання природного газу є дата реєстрації в НКРЕКП, а не дата відправлення позивачем кореспонденції, що порушує підпункт 18 пункту 2.2 Ліцензійних умов.
Положення Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, затверджених постановою НКРЕКП від 21 вересня 2017 року № 1156 (далі - Мінімальних стандартів), не визначає конкретного дня подачі звітності, проте це не спростовує факт допущення позивачем порушень Кодексу ГТС, Ліцензійних умов, Правил постачання та інших нормативних актів.
Суди відхилив аргументи позивача про неспівмірність (непропорційність) розміру штрафу відносно порушень, вказавши, що максимальна сума штрафу не перевищує допустимий ліміт, встановлений статтею 59 Закону № 329-VIII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ТОВ «Вінницягаз Збут» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
7. НКРЕКП подала відзив, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. ТОВ «Вінницягаз Збут» у касаційній скарзі покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 5 частини п`ятої статті 59 Закону № 329-VIII, частину третю статті 22 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII), пункт 10.1. глави 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428), пункту 2.2 Ліцензійних умов та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 вересня 2019 року у справі № 804/7661/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 300/775/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19, від 04 травня 2022 року у справі № 620/2718/20 та від 07 березня 2023 року у справі № 120/12786/21-а.
Відповідач не дотримався принципів пропорційності порушення і покарання та не обґрунтував розмір штрафних санкцій.
Закон № 329-VIII та Ліцензійні умови не містять такого виду порушення, як наявність заборгованості перед продавцем природного газу та переплати перед іншим суб`єктом господарювання. Встановлена в акті перевірки № 81 заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"» виникла не з вини ТОВ «Вінницягаз Збут та підлягає врегулюванню відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-IX).
9. НКРЕКП у відзиві зазначає, що ТОВ «Вінницягаз Збут» у суді апеляційної інстанції не посилалося на постанови Верховного Суду від 06 вересня 2019 року у справі № 804/7661/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 300/775/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19, від 04 травня 2022 року у справі № 620/2718/20 та від 07 березня 2023 року у справі № 120/12786/21-а; у касаційній скарзі не наводить будь-яких висновків Верховного Суду, які мали бути враховані судами попередніх інстанцій у цій справі. У цій справі порівняно із зазначеними вище справами до позивача не застосовано максимальний розмір штрафних санкцій. У постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 640/17821/21 викладено висновок щодо дискреційних повноважень НКРЕКП визначати розмір штрафу. Позивач не спростував допущення ним порушень Ліцензійних умов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. 07 травня 2024 року ТОВ «Вінницягаз Збут» подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
11. Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2024 року відкрив касаційне провадження.
12. 11 липня 2024 року НКРЕКП подала відзив на касаційну скаргу.
13. Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2024 року призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 07 листопада 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 06 лютого 2023 року НКРЕКП провела планову перевірку дотримання ТОВ «Вінницягаз Збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов за період діяльності з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2022 року, за результатами проведення якої склала акт № 81, в якому зафіксувала порушення ТОВ «Вінницягаз Збут» вимог законодавства і:
пункту 2.1 Ліцензійних умов, зокрема:
- пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування;
- пункту 5 розділу II Правил постачання в частині належного повідомлення споживача постачальником про намір змінити умови договору постачання природного газу не пізніше ніж за 30 днів до набрання чинності такими змінами;
- пункту 24 розділу III Правил постачання в частині зарахування переплати в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги;
- пункту 2 постанови НКРЕКП № 254 в частині подання до НКРЕКП фінансової звітності виключно в електронному вигляді у форматі Excel з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи ліцензіата та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» на адресу finstatement@nerc.gov.ua;
пункту 2.2 Ліцензійних умов, зокрема:
- підпункту 13 в частині виконання умови (вимоги) чинних Правил постачання, а також договорів постачання природного газу;
- підпункту 18 в частині складання звітності щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;
- підпункту 25 в частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу.
15. 28 лютого 2023 року НКРЕКП прийняла постанову № 370 «Про накладення штрафу на ТОВ «Вінницягаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» у розмірі 850 тис. гривень.
16. ТОВ «Вінницягаз Збут» не погодилося із такою постановою Регулятора та звернулося до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
18. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. У пункті 2.1 глави 2 «Вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу`Ліцензійних умов визначено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
24. У пункті 2.2. цієї ж глави Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема:
- виконувати умови (вимоги) чинних Правил постачання природного газу, що затверджуються НКРЕКП, а також договорів постачання природного газу (підпункт 13);
- складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку (підпункт 18);
- дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП (підпункт 25);
25. Частинами першою та другою статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
26. Під час здійснення державного контролю згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор має право, зокрема: приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень, і накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
27. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема, у постановах від 17 січня 2023 року у справі № 640/22679/20, від 19 січня 2023 у справі № 640/10685/21, від 13 вересня 2023 року у справі № 640/30316/21, від 26 вересня 2023 року у справі № 640/36179/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/17717/22 та від 18 жовтня 2024 року у справі № 320/6150/23.
28. В абзаці 1 частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
29. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом (абзац 5 частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII).
30. За частинами другою-четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII у редакції, чинній до 02 липня 2023 року, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».
31. Аналогічний перелік санкцій до відповідних суб`єктів ринку природного газу передбачено у частині третій статті 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу.
32. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема, у постановах від 21 грудня 2019 року у справі № 826/9907/15, від 12 жовтня 2022 року у справі № 120/4268/19-а, від 22 листопада 2022 року у справі № 640/19174/20, від 27 червня 2023 року у справі № 640/10904/19, від 13 вересня 2023 року у справі № 440/496/22 та від 03 червня 2024 у справі № 380/7521/23.
33. У пункті 10.1. глави 10 Порядку № 428 зазначено, що НКРЕКП проводить відкрите слухання у разі виявляє порушення законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг або ліцензійних умов, щоб розглянути питання відповідальності ліцензіата.
34. Із наведених правових норм слідує, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства та ліцензійних умов суб`єктами господарювання, які працюють у сферах енергетики та комунальних послуг. Цей контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових виїзних перевірок. У разі виявлення порушень у діяльності таких суб`єктів, НКРЕКП має право застосовувати до них санкції, зокрема штрафи.
35. Верховний Суд дійшов такого висновку у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/17821/21, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 08 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
36. У справі, що розглядається, питанням права є застосування принципу пропорційності між порушенням та покаранням при накладанні санкцій на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
37. За порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, Регулятор у межах своїх повноважень приймає рішення про накладення на суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, штрафу від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII).
38. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2019 року у справі № 804/7661/17 сформулював висновок щодо застосування частини другої статті 12 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V). Згадавши принцип «пропорційності порушення та покарання», який відповідно до листа Міністерства палива та енергетики України від 15 лютого 2008 року № 02/17-279 означає, що міра покарання повинна відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, Суд дійшов висновку, що застосування санкцій має бути обґрунтованим, а розмір санкції не повинен перевищувати необхідного для досягнення мети правового впливу, особливо при першому порушенні.
39. Із 29 грудня 2019 року Закон № 877-V не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у цих сферах, відповідно до змін до Закону № 877-V, що були внесені Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
40. Контроль у галузі енергетики та комунальних послуг здійснюється, зокрема, відповідно до законів № 1540-VIII та № 329-VIII.
41. Водночас оскільки принцип «пропорційності порушення та покарання» закріплений у частині третій статті 22 Закону № 1540-VIII, то висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 804/7661/17, щодо міри покарання, межі санкції та правового впливу на порушника, підлягають застосуванню у питанні контролю сфери енергетики та комунальних послуг.
42. У постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 300/775/19 Верховний Суд вказав, що НКРЕКП має право застосовувати максимальний розмір санкції, передбаченої статтею 59 Закону № 329-VIII, але при цьому повинна враховувати поведінку суб`єкта господарювання та дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
43. Доказами у справі має підтверджуватися, що відповідач врахував поведінку суб`єкта господарювання, оскільки недотримання цього свідчить про порушення принципів пропорційності та ефективності санкцій при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19-а).
44. У постанові від 04 травня 2022 року у справі № 620/2718/20 Верховний Суд роз`яснив, що принцип "пропорційності порушення та покарання" накладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок при визначенні розміру санкції обґрунтувати у своєму рішенні ступінь тяжкості правопорушення та його небезпечність.
45. У постанові від 07 березня 2023 року у справі № 120/12786/21-а Верховний Суд зазначив, що хоча визначення розміру штрафної санкції є прямою компетенцією НКРЕКП, проте при її встановленні має бути забезпечений баланс між негативними наслідками для позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також враховані всі обставини перевірки та виявлених порушень.
46. Таким чином, перевіряючи рішення НКРЕКП про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої пунктом 2 частиною другою статті 22 Закону № 1540-VIII, суд має виходити з того, що:
- розмір штрафу має відповідати ступеню тяжкості правопорушення та забезпечити баланс між негативними наслідками для суб`єкта господарювання та цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.
- при накладанні санкцій обов`язково має бути враховувано поведінку суб`єкта господарювання, обставини правопорушення та його наслідки;
- застосування санкції має бути ефективним та забезпечувати стримуючий вплив для запобігання порушенням надалі.
47. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій дослідили обставини правопорушень ТОВ «Вінницягаз Збут», їх обсяг та тривалість, врахували негативні наслідки та заперечення позивачем фактів вчинення порушень.
48. Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності рішення НКРЕКП про накладення санкції на ТОВ «Вінницягаз Збут» полягає в тому, що порушення, зокрема несвоєчасне збалансування портфоліо балансування, відсутність повідомлення споживача про зміну умов договору, невиконання зобов`язань щодо зарахування переплат або їх повернення за вимогою споживача, неподання фінансової звітності та порушення чинних Правил постачання і Мінімальних стандартів, є такими, що в сукупності відповідають санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
49. У справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, пункт 58) та у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine, заява № 63566/00, рішення від 18 липня 2006 року, пункт 23), Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
50. Межі перегляду справ у суді касаційній інстанції, передбачені у частині другій статті 341 КАС України, визначають, що касаційний суд не має права встановлювати або визнавати доведеними обставини, які не були зафіксовані чи були відхилені в рішеннях або постановах судів попередніх інстанцій. Також касаційний суд не може оцінювати достовірність доказів, надавати перевагу одним доказам над іншими, збирати нові докази або повторно перевіряти їх.
51. Суд касаційної інстанції діє як «суд права», перевіряє правильність застосування правових норм без аналізу фактичних обставин, не зобов`язаний детально відповідати на кожен аргумент, наведений скаржником, якщо рішення попередніх інстанцій є належним чином обґрунтованими.
52. Діапазон штрафу від 3000 до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначений підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII, надає Регулятору право встановлювати конкретний розмір штрафної санкції в цих суттєвих межах.
53. Суди попередніх інстанцій не виявили обставин, які б свідчили про необґрунтованість штрафу або його надмірний тягар для суб`єкта господарювання, а також оцінили обсяг порушення Ліцензійних умов, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу, співмірність (пропорційності) накладеної санкції і наявність об`єктивних підстав для встановлення саме такого розміру, ухвалили у цій справі судові рішення. Такі висновки судів узгоджуються з викладеними вище правовими позиціями Верховного Суду (у справах № 804/7661/17, № 300/775/19, № 120/1139/19, № 620/2718/20 та № 120/12786/21-а), які слугували підставою для касаційного перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року.
54. Суд відхиляє доводи ТОВ «Вінницягаз Збут», що наявність заборгованості перед постачальником природного газу та/або переплати іншому суб`єкту господарювання не є порушенням у сфері енергетики, оскільки пункт 24 розділу ІІІ "Порядок постачання природного газу побутовим споживачам" Правил постачання визначає розрахунковий період постачання газу, встановлює строки оплати залежно від типу пропозиції (базової річної чи комерційної) та регулює порядок зарахування або повернення переплат споживачам, а порушення таких строків чи порядку зарахування або повернення переплати є порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.
55. Суть спору полягає у порушенні позивачем Ліцензійних умов, а не дотриманні порядку застосування заходів, передбачених Законом № 1639-IX.
56. Під час застосування у цій справі принципів пропорційності (співмірності) та мотивованості (обґрунтованості) Суд також враховує положення частини другої статті 11 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX), які визначають, що адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт; негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.
57. Адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані (частина та третя статті 11 Закону № 2073-IX).
58. Також Суд ураховує положення частини четвертої статті 42 Конституції України, згідно з якою держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, а також практику Верховного Суду стосовно застосування цього положення Основного Закону України, сформовану, зокрема, у постановах від 30 листопада 2020 року у справі № 520/10868/19, від 21 червня 2023 року у справі № 320/14138/21 та від 16 липня 2024 року у справі № 640/19714/21.
59. З огляду на зазначене, Суд вважає доводи касаційної скарги у цілому необґрунтованими і такими, що не дають підстав для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судових рішень у цій справі; обставини справи досліджені повно та всебічно.
62. За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ «Вінницягаз Збут» потрібно залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року - без змін.
63. У такому разі судові витрати відповідно до частини шостої статті 139 КАС України новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Cуд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 120/13093/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін