ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 120/17056/23
адміністративне провадження № К/990/34212/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 (суддя Томчук А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024 (колегія у складі суддів Полотнянка Ю.П., суддів Смілянця Е.С., Драчук Т.О.)
у справі №120/17056/23
за позовом Приватного підприємства "Трейд-СВ"
до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. Приватне підприємство "Трейд-СВ" (далі - ПП "Трейд-СВ", позивач) звернулося до суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.07.2023 № ЦЗ-74/ВІ/а-2.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу "Про проведення фактичної перевірки ПП "Трейд-СВ" від 01.06.2023 №1601к та направлень на проведення перевірки від 01.06.2023 № 2623, №2622 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області 06.06.2023 проведено фактичну перевірку ПП "Трейд-СВ" (ЄДРПОУ 4213153), за адресою: Вінницька область, Чернівецький район, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 97, кафе "Червоні дивани".
3. За результатами перевірки складено акт від 07.06.2023 №9746/02-32-07-05/42013153, в якому зафіксовано використання праці найманого працівника без оформлення трудових відносин. Зокрема, сигарети продав ОСОБА_1 , який пояснив, що працює барменом в ПП «Трейд-СВ» з 29.11.2022.
4. Тобто перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 3 21 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладання гіг-контракту» (далі - Постанова №413), оскільки позивач не подав повідомлення про прийняття працівника на роботу та не уклав трудовий договір та повідомлення про прийняття на роботу.
5. Акт перевірки від 07.06.2023 № 9746/02-32-07-05/42013153 ГУ ДПС у Вінницькій області спрямовано до Центрально-західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці і одержано 20.06.2023.
6. Директор ПП "Трейд-СВ" пояснила, що в день проведення перевірки в обідню перерву близько 12:30 год. відлучилася у справах. В цей час у кафе знаходився її родич ОСОБА_1 , якого вона попросила наглянути за касою. Заперечила допуск ОСОБА_1 до роботи за відсутності укладеного трудового договору. Наголосила на відсутності будь-яких фото і відео доказів порушення трудового законодавства станом на дату проведення перевірки.
7. На підставі довідки (акта) фактичної перевірки від 07.06.2023 №9746/02-32-07-05/42013153 заступник начальника Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 26.07.2023 виніс постанову №ЦЗ-74/ВІ/а-2 про накладення на ПП "Трейд-СВ" штрафу в розмірі 67000 грн за порушення вимог законодавства про працю в частині фактичного допуску одного працівника до роботи без належного оформлення із ним трудових відносин.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.07.2023 №ЦЗ-74/ВІ/а-2 є протиправною та підлягає скасуванню. Перевірку проведено безпідставно, не було події допуску працівника до роботи без оформлення відповідних трудових відносин та непідтвердження факту такого допуску належними доказами.
9. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що постанова відповідає вимогам Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 № 509 (далі - Порядок №509).
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку №509 Центрально- Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 20.06.2023 №ЦЗ/3.1/4820-23 повідомило позивача про одержання уповноваженою посадовою особою акта перевірки Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.06.2023 №9746/02-32-07-05/42013153 та про право надати документи та/або інформацію, що стосується порушення законодавства про працю виявлених Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
Пояснення ПП "Трейд-СВ" не спростовують висновків акту перевірки про те, що на час проведення перевірки позивач допустив до роботи особу, з якою не були оформлені трудові відносини та не повідомлено податковий орган про допуск найманого працівника до роботи. Директор ПП «Трейд-СВ» не зачинила тимчасово кафе, а, діючи всупереч вимогам закону, залишила в кафе особу, з яким не було оформлено трудові відносини.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 01.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024, позов задовольнив.
11. Суди дійшли висновку, що отримані за результатами фактичної перевірки податкового органу та відображені в акті Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.06.2023 № 9746/02-32-07-05/42013153 докази є недопустимими. Тому оскаржувана постанова від 26.07.2023 № ЦЗ-74/ВІ/а-2 про накладення штрафу, прийнята на підставі акту фактичної перевірки, є протиправною та її слід скасувати.
12. Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у касаційній скарзі просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
13. Скаржник у касаційній скарзі посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми п. 2 Порядку №509, без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №260/586/20, від 28.01.2021 у справі №380/1116/20, від 13.08.2024 у справі №120/15621/23, від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 (які полягають у тому, що за наявності акта органу Державної податкової служби немає необхідності в проведенні органами Держпраці додаткових заходів державного нагляду (контролю) та, що положення ч. 8 ст. 265 Кодексу законів про працю України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки органу ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком №509).
Скаржник звертає увагу на неповне з`ясування судами усіх обставин у справі, що стосуються суті вчиненого ПП "Трейд-СВ" порушення вимог законодавства про працю.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2024 відкрито касаційне провадження.
15. 18.11.2024 надійшов відзив від позивача, в якому останній покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що відповідачем було допущено порушення під час проведення перевірки. Податковим органом не було опитано присутніх у приміщенні кафе, заперечення директора не були внесені до акта, не було відібрано пояснень у працівників кухні, На думку позивача, сама лише інформація, викладена в акті перевірки, не є беззаперечним доказом вчинення порушення.
Також позивач покликається справу №150/375/23 щодо відсутності доказів перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем. Отже, в ході перевірки не зібрано жодного належного та допустимого доказу інкримінованого порушення.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги.
17. Суд бере до уваги, що суди оцінювали правомірність спірного рішення з підстав наявності у відповідача повноважень притягувати позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, під час якої виявлено порушення законодавства про працю. Іншим доводам сторін оцінка не надавалася.
18. У зв`язку з цим колегія суддів, виходячи з обсягу повноважень касаційного суду, визначених ст. 341 КАС України, надає оцінку в межах доводів, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
19. Згідно з ч. 2 ст. 259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
20. Відповідно до приписів п. 80.10 ст. 80, п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, якими регламентовано порядок оформлення результатів фактичної перевірки, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
21. У постанові від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 Верховний Суд вже досліджував повноваження відповідача накладати штраф за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, на підставі акту, складеного податковим органом за результатом фактичної перевірки, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.
Суд, зокрема, зазначив:
« 40. … Верховний Суд вважає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.
41. Окрему увагу Верховний Суд звертає на те, що підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі і для виконання законів. У такій ієрархії нормативно-правових актів виявляється конституційний принцип розподілу влади: на законодавчу, виконавчу й судову. Тому закони є основними проявами реалізації компетенції законодавчої влади, а підзаконні акти - виконавчих функцій держави, завдань виконавчої гілки влади, зокрема й Держпраці України (подібний підхід до розкриття юридичної природи підзаконних нормативних актів, визначення їх суті та характеру, порядку застосування продемонстровано у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 826/12323/18 та від 02 березня 2021 року у справі № 640/1171/19).
42. За приписами частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
43. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Правова позиція такого змісту наведена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/330/17.
44. Відступу від такого правозастосування не здійснювалось.
45. Поширюючи вищезгадані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права на спірні у цій справі правовідносини, колегія суддів, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявне правове регулювання спірних правовідносин, доводи сторін, вважає, що відсутність або наявність у період спірних правовідносин підзаконного нормативно - правового акту, який би передбачав можливість накладення штрафу на підставі акту фактичної перевірки податкового органу, не може впливати на обсяг, зміст та порядок реалізації вищезгаданих повноважень податкових органів та органів з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, змінювати чи скасовувати їх, оскільки вони належать вказаним суб`єктам владних повноважень відповідно до закону.
46.У зв`язку з цим колегія суддів критично оцінює доводи позивачки про відсутність у підзаконному акті Уряду України відповідних норм, які б передбачали можливість накладення у спірних правовідносинах штрафу на підставі акта фактичної перевірки податкового органу, а отже, на її думку, зумовлюють протиправність оскарженої у цій справі постанови Держпраці про накладення штрафу.
47. Усе вищевикладене засвідчує, що суди попередніх інстанцій, в силу приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи спір у справі, що розглядається, повинні були застосувати насамперед норми закону, який має вищу юридичну силу та у спірних правовідносинах передбачав наявність у відповідача повноважень стосовно накладення штрафу на суб`єктів господарювання - фізичних осіб - підприємців за порушення ними вимог законодавства про працю, відповідальність за які встановлена нормами абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, і які виявлені податковим органом в ході фактичної перевірки та зафіксовані у цим органом у акті, складеному за результатом такого заходу державного контролю».
22. Згодом ця позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 13.08.2024 у справі №120/15621/23. Суд вважає цю позицію застосовною до справи, що розглядається, і не вбачає підстав для відступу від неї.
23. Враховуючи вищенаведені висновки, Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.07.2023 №ЦЗ-74/ВІ/а-2 на підставі акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Вінницькій області є протиправним і, як наслідок, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
24. Водночас суди не розглянули та не оцінили всі інші, наведені сторонами, аргументи, як щодо суті порушення, так і щодо процедури перевірки.
25. За приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
26. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи, які належним чином не були з`ясовані судами попередніх інстанцій, перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі. З огляду на не встановлення належним чином обставин справи, у Суду відсутні підстави для надання оцінки відповідності оскаржуваних рішень зазначеній позивачем практиці Верховного Суду.
27. Суд не погоджується з висновком суду апеляційної про те, що КАС України та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містять для судів обов`язку, враховувати правові позиції Верховного Суду за виключенням судових рішень, ухвалених по зразкових справах (ч. 3 ст. 291 КАС України) та Великої Палати Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції повинен був керуватися висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 560/3981/23.
28. Суд звертає увагу, що наведені позивачем у відзиві аргументи (порушення процедури перевірки, непроведення опитування присутніх в кафе під час перевірки осіб, констатація у рішенні Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі № 150/375/23 відсутності належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, неврахування заперечень ОСОБА_2 ), не розглядалися судами попередніх інстанцій, а тому не можуть бути оцінені Судом.
29. Відповідно до п. 1 ч. 2, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 цього Кодексу.
30. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
31. Зважаючи на вище викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 353 КАС України оскаржуване судове рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для надання оцінки аргументам сторін з урахуванням висновків Верховного Суду.
Керуючись статтями 340 341 344 349 353 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №120/17056/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко