№ 120/3184/19-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 120/3184/19-а

провадження № К/9901/16045/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року (у складі колегії суддів: головуючого судді: Франовської К.С., суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В.) у справі №120/3184/19-а,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. В жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом відключення від джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у період з 09 по 10 вересня 2019 року здійснено позапланову перевірку готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ), за результатами якої складено акт № 245 від 10.09.2019, у якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Оскільки відповідач не усунув вказаних порушень у акті № 245 від 10.09.2019 року, позивач відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернувся із цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу № 1 «А» і будівлі їдальні «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відключення від джерела електропостачання, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 276 від 15.11.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У решті позову відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи в суді, відповідач не надав суду належних доказів щодо усунення всіх порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які зафіксовані в актах, і що інші приміщення, крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу №1 з літерою «А» і будівлі їдальні з літерою «Ж» автоматичними системами протипожежного захисту на час розгляду справи не обладнано, що створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відвідувачів та обслуговуючого персоналу, впливає на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, її ліквідацію, можливість своєчасної евакуації людей.

5. Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області було складено акт № 245 від 10.09.2019, яким встановлено 18 порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей; разом з тим, в зв`язку з усуненням частини порушень зазначених в акті перевірки від 10.09.2019, у період з 14.11.2019 по 15.11.2019 на підставі наказу № 262 від 11.11.2019 та посвідчення (направлення) № 279 від 14.11.2019 посадовими особами позивача здійснено позапланову перевірку відповідача з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 276 від 15.11.2019, яким встановлено 1 (одне) порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а саме:

не всі будівлі об`єкта обладнано, автоматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5.-56-2014, ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року в частині задоволення позову та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у виді повного зупинення експлуатації будівель готельно - ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу № 1 «А» і будівлі їдальні «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відключення від джерела електропостачання, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 276 від 15.11.2019 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки., - скасовано.

Прийнято постанову, якою у позові в цій частині дідмовлено. В решті рішення залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що із змісту ДБН В.2.5-56:2014 вбачається, що їх вимоги поширюються не на всі без виключення будівлі, і обов`язок обладнання засобами протипожежного захисту знаходиться в залежності від виду, типу, призначення будівлі та її площі; отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повинен був дослідити питання виконання відповідачем вимог ДБН В.2.5-56:2014 по кожній будівлі комплексу і з`ясувати питання щодо необхідності обладнання кожної системою пожежної сигналізації; натомість суд першої інстанції в рішенні вказав на повне зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", крім відновлювально-оздоровчого корпусу №1 "А" і будівлі їдальні "Ж"; між тим, в матеріалах справи наявні копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно( нежитлові будівлі) загальною площею 1610,7 кв.м. з описом призначення та площі будівель, що належать власнику, проте, чи є ці будівлі частиною готельно-ресторанного комплексу, доказів в матеріалах справи немає.

8. Суд апеляційної інстанції звертав увагу, що відсутні у справі і докази щодо державної реєстрації такого підприємства, як готельно -ресторанний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1", а тому висновки акту перевірки щодо порушення відповідачем ДБН В.2.5-56:2014 позивачем не обґрунтовані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

9. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №120/3184/19-а і залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №120/3184/19-а.

10. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18 та від 20 листопада 2018 року у справі №826/1024/18.

11. Касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на об`єкті відповідача залишались невиконані порушення пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; висновками акту перевірки від 15.11.2020 № 276 встановлено, що недоліки частково усунені, однак одне порушення залишилось - не всіх будівлі відповідача обладнано автоматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014.

12. Позивач вказує, що відповідачем надано докази обладнання системами протипожежного захисту будівель за адресою: АДРЕСА_1 та Ж, однак відповідно до свідоцтва про право власності, за такою адресою знаходяться й інші будівлі, які повинні обладнуватися пожежною сигналізацією; проектної документації або підтвердження усунення недоліків в повному обсязі стосовно решти будівель відповідачем не було надано ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції.

13. Скаржник наголошує, що відсутність системи протипожежного захисту перешкоджає швидкому виявленню та гасінюю пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі.

14. Позивач також звертає увагу, що наявна у справі інформація свідчить про те, що у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які в сукупності являються готельно-ресторанним комплексом «ІНФОРМАЦІЯ_1».

15. Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

16. Відповідач, окрім іншого, зазначає, що пожежну сигналізацію встановлено в трьох приміщеннях, однак, у зв`язку з епідемією Covid-19 роботи тимчасово припинені, але вони будуть відновлені одразу після послаблення карантинних обмежень. Додатково звертається увага, що відключення від електропостачання окремих будівель є неможливим технічно, оскільки це призведе до повного призупинення діяльності відповідача та неможливості здійснення робіт по встановленню пожежної сигналізації в інших приміщеннях.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Касаційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Верховного Суду надійшла 30 червня 2020 року.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №120/3184/19-а.

20. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 дану справу дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 16 квітня по 19 квітня 2019 року Калинівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Вінницькій області здійснено планову перевірку готельно - ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1». За результатами перевірки складено акт перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 138 від 19.04.2019 року, яким встановлено термін виконання виявлених порушень до 01.09.2019 року.

22. У період з 09 по 10 вересня 2019 року здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в готельно - ресторанному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якої посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області було складено акт № 245 від 10.09.2019, яким встановлено 18 порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей:

- не оброблено дерев`яні елементи горищних покриттів будівель крім будинків V ступеня вогнестійкості, елементи горищних покриттів (крови, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують першу групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5, п. 2.6 глава 2 Розділ III Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (п. 1 Акт № 245, п. 1 Припис № 138, п. 1 Припис № 285);

- не обладнано будинки пристроєм захисту від блискавки і вторинних її проявів згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 1.21 глава 1 Розділ IV ППБУ, п. 2 Акт № 245, п. 2 Припис №138, п. 2 Припис № 285);

- не обладнано будинки автоматичними системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 глава 1 Розділ V ППБУ, п. З Акт № 245, п. З Припис № 138);

- водонапірну башту не забезпечено пожежно-рятувальною технікою для відбору води будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти нанести позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (пп. 10 п. 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ, п. 4 Акт № 245, п. 4 Припис № 138, п. 4 Припис № 285);

- забезпечити пожежне водоймище під`їздом з твердим покриттям з майданчиком (пірсами) для встановлення пожежних автомобілів (пп. 8 п. 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ. П. 5 Акт № 245, п. 5 Припис № 138. П. 5 Припис № 285);

- біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики з нанесенням на них: літерним індексом ПВ, цифровим значенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (п.п. 9 пункт 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ);

- на території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах не встановлено схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них (п. 1, 15, глава 1, Розділ ІІІ ППБУ);

- територію та приміщення підприємства не до забезпечено знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 (п.8 розділ ІІ ППБУ);

- на підприємстві не встановлено відповідну кількість пожежних щитів, та доукомплектувати наявні відповідним пожежним інвентарем: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11, п. 3.12, п. 3.13, п. 3.14 глава 3 Розділ V ППБУ, п. 9 Акт № 245, п. 11 Припис № 138);

- наказом на об`єкті не призначено відповідальну особу, щодо забезпечення техногенної безпеки та цивільного захисту (п.2 розділ ІІІ Правил техногенної безпеки);

- посадовими особами установи не пройдено функціональне навчання посадових осіб у сфері цивільного захисту (пп.1.8 ч.1 ст. 20 КЦЗ);

- наказом не призначено відповідальну особу за евакуацію;

- не розроблено та не затверджено інструкцію щодо дій персоналу в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 КЦЗУ);

- не забезпечено підприємство додатковими інформаційно-довідковими куточками щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення нестандартних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті (п.13 ПКМУ № 444 від 26.06.2013);

- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (п. 11 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ);

- працівників об`єкту не забезпечено відповідними засобами індивідуального захисту згідно з Постановою КМУ від 19.08.2002 року № 1200 Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту (п. 2 частини 1 ст. 20 Кодексу ЦЗУ; п. 2 Розділ III, п. 1 глава 4 Розділ V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України 05.11.2018 року № 879, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року № 1346/32798, п. 155 Акт № 245, п. 19 Припис № 138);

- не встановлено у парильних приміщеннях перфоровані сухотруби та не підключено їх до водопроводу, ручний пуск яких повинен здійснюватись від пристроїв, установлених за межами парильного відділення (п. 12.2 глава 12 Розділ VI ППБУ, п. 17 Акт № 245, п. З Припис № 285);

- не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки перед початком роботи (абз.1 ч. 2 ст. 57 КЦЗУ).

23. На підставі акту, 10.09.2019 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №221.

24. Враховуючи вказані порушення, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось до Вінницького адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом відключення від джерела електроживлення, накладенням печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

27. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

28. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

29. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

31. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

32. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

33. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

34. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

35. Відповідно до частин першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

36. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

37. Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

38. Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

39. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №640/10135/20.

40. У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

41. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.

42. Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

43. До таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18, на неврахування якої посилається скаржник.

44. Колегією суддів враховується, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

45. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

46. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17.

47. Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що в зв`язку з усуненням частини порушень зазначених в акті перевірки від 10.09.2019, у період з 14.11.2019 року по 15.11.2019 року на підставі наказу № 262 від 11.11.2019 року та посвідчення (направлення) № 279 від 14.11.2019 року посадовими особами позивача здійснено позапланову перевірку відповідача з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

48. За результатом проведеної перевірки посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області складено акт № 276 від 15.11.2019, яким встановлено 1 (одне) порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а саме: не всі будівлі об`єкта обладнано, автоматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5.-56-2014, ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа.

49. На підставі акту, 10.09.2019 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №221.

50. За результатами розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено, що інші приміщення, крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу №1 з літерою «А» і будівлі їдальні з літерою «Ж» автоматичними системами протипожежного захисту не обладнано, на підставі чого, суд висновку, що вказане створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відвідувачів та обслуговуючого персоналу, впливає на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, її ліквідацію, можливість своєчасної евакуації людей.

51. Верховний Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

52. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19.

53. Водночас, відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову, суд апеляційної інстанції зосередив увагу на тому, що суд першої інстанції не надав оцінки питанню виконання відповідачем вимог ДБН В.2.5-56:2014 по кожній будівлі комплексу і саме суд першої інстанції повинен був з`ясувати питання щодо необхідності обладнання кожної системою пожежної сигналізації.

54. Верховний Суд вказує на необґрунтованість таких висновків, позаяк апеляційний суд в силу наданих процесуальним законом повноважень, вправі був встановити ті чи інші обставини, необхідні для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

55. Окрім того, суд апеляційної інстанції вказував на відсутність доказів щодо державної реєстрації такого підприємства, як готельно-ресторанний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1", що на переконання Верховного Суду не входить в предмет доказування в цій справі.

56. Щодо наведених висновків суду апеляційної інстанції в частині відсутності доказів державної реєстрації такого підприємства, як готельно-ресторанний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1», слід додатково зазначити, що формальні питання технічного оформлення Акта перевірки відповідача не можуть нівельовувати значення проведених заходів в сфері забезпечення пожежної безпеки та мету виникнення цих публічно-правових спорів. Позаяк першочерговою метою для здійснення заходів реагування є не зупинення діяльності тих чи інших суб`єктів господарювання, а створення безпечних умов для життя і здоров`я людей, які можуть перебувати та/або користуватись послугами таких суб`єктів господарювання при здійсненні їх діяльності.

57. В контексті зазначеного, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що відсутність системи протипожежного захисту перешкоджає швидкому виявленню та гасінюю пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі.

58. Таким чином, з огляду на те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції залишились недослідженими питання усунення/неусунення всіх порушень відповідача, які були встановлені позивачем і судом першої інстанції, висновки оскаржуваного судового рішення щодо наявності підстав для відмови у задоволенні даного адміністративного позову були передчасними.

59. Суд апеляційної інстанції в порушення принципу офіційного з`ясування обставин, самостійно не визначив і не дослідив питання виконання відповідачем всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту, які були зафіксовані в останньому за часом проведення і наявних у матеріалах справи Акті перевірки № 276 від 15.11.2019, зокрема щодо обладнання всіх об`єктів відповідача об`єктах відповідача автоматичними системами протипожежного захисту.

60. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

61. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

62. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

63. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 353 КАС України).

64. З урахуванням наведеного, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про відмову у позові.

65. Враховуючи те, що обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не були з`ясовані та проаналізовані належним чином саме судом апеляційної, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративною суду.

66. Під час нового розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

67. Поданим до Верховного Суду письмовим доказам в силу вимог частини 2 статті 341 КАС України правова оцінка не надається.

68. З огляду на результат касаційного перегляду справи, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №120/3184/19-а скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду