ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 120/5141/23
провадження № К/990/42563/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Воробйової І. А., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Залімського І. Г., суддів: Мацького Є. М., Сушка О. О.
І. Суть спору
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі 100 000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф позивача як військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на початку квітня 2022 року разом з іншими військовослужбовцями його підрозділу відправлено у службове відрядження до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України.
Стверджує, що у складі Військової частини НОМЕР_2 у період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року приймав участь у бойових діях на території Чернігівської і Сумської областей.
На переконання позивача, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні.
Позивач вказує, що Військовою частиною НОМЕР_2 обчислено та виплачено належну йому додаткову винагороду за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року у зменшеному розмірі, а саме 30000 грн, не зважаючи на здійснення позивачем заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 квітня 2022 року № 5-вв ОСОБА_1 направлено у відрядження до Оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " для прийняття участі у заходах.
4. У листі ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06 липня 2023 року вказано, що відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 квітня 2022 року № 978 ОСОБА_1 приступив до виконання бойових завдань. При цьому, надати дане розпорядження не є можливим, оскільки воно має обмежений гриф доступ "таємно".
Також в листі зазначено про те, що рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. за квітень, травень 2022 р., в тому числі щодо ОСОБА_1 , направлені Військовій частині НОМЕР_1 супровідним листом від 24 червня 2022 року.
5. Бойовим розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 квітня 2022 року № 978/гриф та довідкою командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1245 підтверджено, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, позовні вимоги задоволено.
7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, керуючись положеннями наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), виходив з того, що оформлена відносно позивача довідка командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1245 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф) є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці.
При цьому суд першої інстанції не погодився із аргументами відповідача в частині того, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суд зауважив, що ці списки не є визначальною чи єдиною підставою для виплати, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1245, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відповідача щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період перебування у відрядженні та прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області.
8. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
9. Представник Військової частини НОМЕР_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1, 2-1 Постанови № 168, пункту 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ, № 392-АГ та № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» за умови відсутності встановленого останнім правовим актом підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях або заходах від органу охорони державного кордону, у складі якого такий військовослужбовець перебував у службовому відрядженні.
Стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже неналежно дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Серед іншого зазначає, що довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1245 не свідчить про фактичну (безпосередню) участь у відповідних заходах, оскільки вона не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови №168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди, в тому числі дні відпочинку, в які військовослужбовець не залучався до служби. На думку автора скарги, вказана довідка у тому вигляді якою її видано Військовою частиною НОМЕР_2 , сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій.
11. Верховний Суд ухвалою від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
15. Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
16. За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; .
17. За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
18. Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; 5) контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
19. Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
20. Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
21. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
22. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
23. На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
24. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, (в редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
25. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».
26. У пункті 3 наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
27. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
28. Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
29. Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
30. Кабінет Міністрів України постановою від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та, за пунктом 2 цієї постанови, та застосовується з 24 лютого 2022 року) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
31. На підставі цього пункту Адміністрація Держприкордонслужби видала Наказ від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
32. З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
VI. Позиція Верховного Суду
33. Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
34. При цьому, правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
35. В умовах збройної агресії рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
36. Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.
37. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
38. Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.
39. Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
40. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, виникли у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди військовослужбовцю, який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, та якого відрядили до Військової частини НОМЕР_2 для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.
41. Питання матеріального та морального стимулювання військовослужбовців Збройних Сил України під час дії воєнного стану врегульовано Постановою № 168, якою на період дії воєнного стану запроваджено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям.
42. При цьому, виплата відрядженому військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої Постановою № 168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою), до якої відряджений військовослужбовець, безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця.
43. Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23 констатував, що текстуальний виклад пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
44. Так, пунктом 2 Наказу № 164-АГ, який видано 31 березня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України з метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченого Постановою № 168 грошового забезпечення, розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
45. У справі, що розглядається, безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підтверджується довідкою командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1245, в якій вказано, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року (а.с. 37).
Вказана довідка відповідає формі, затвердженої додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
46. Крім того, у листі ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06 липня 2023 року, який міститься в матеріалах справи, вказано, що відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 квітня 2022 року № 978 ОСОБА_1 приступив до виконання бойових завдань. При цьому, надати дане розпорядження не є можливим, оскільки воно має обмежений гриф доступ "таємно". Також в листі зазначено про те, що рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. за квітень, травень 2022 р., в тому числі щодо ОСОБА_1 , направлені Військовій частині НОМЕР_1 супровідним листом від 24 червня 2022 року.
47. Варто зазначити, що відповідач не заперечує, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях впродовж періодів з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
48. Підстав для невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 00,00 грн, які передбачені у пункті 9 Наказу № 164-АГ автор касаційної скарги не обґрунтував.
49. Щодо доводів автора касаційної скарги з приводу виданої позивачу довідки про участь у бойових діях в контексті того, що така довідка є лише персональним підтвердженням для конкретного військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування матеріалів, пов`язаних із отриманням статусу учасника бойових дій, а підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме Списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком № 2 до Наказу № 164-АГ, варто зазначити таке.
Відповідно до пункту 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
Наказом № 164-АГ (який діяв в спірний період по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Таким чином, за змістом пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ оформлена відносно позивача довідка від 05 серпня 2022 року є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці.
50. Як уже зазначалось вище, за приписами пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією Постановою, визначають керівники відповідних міністерств та державних органів.
51. Зважаючи на те, за яких умов та з якою метою Уряд ухвалив Постанову № 168, нормативні приписи цього акта, які окреслюють підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, сформульовані таким чином, що їх реалізація значною мірою впирається в потребу уяснення, а за тим і пояснення конкретних фактологічних умов (обставин), за яких військовослужбовець набуває право отримати додаткову винагороду на підставі пункту 1 Постанови № 168 у «збільшеному» розмірі.
52. З огляду на те, що до відсічі збройної агресії росії проти України задіяні різні види Збройних Сил України, роди військ (сил) Збройних Сил України, а також військових формувань правоохоронних органів (як-от Держприкордонслужби), які виконують різні за змістом завдання (з огляду на їхнє призначення ці завдання можуть здійснюватися за неоднакових умов, хоч і з єдиною метою: боронити державу від намірів агресора), тож, властиво, мають [завдання] свою специфіку, можемо виснувати, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним відомствам і керівникам державних органів унормувати умови і підстави виплати «своїм» категорія військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
53. Варто зазначити, що приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби не встановлюють додаткових зобов`язань чи правил поведінки для тих військовослужбовців, які мають (набули) право на додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, яке право виникає у них з настанням відповідних обставин (ситуацій, умов), які, в значенні згадуваних присів Постанови № 168, є підставою для виплати цієї винагороди. Тому уніфікація розуміння (змістовного наповнення) цих «обставин» не покладає на військовослужбовців - у відносинах, що виникають у зв`язку з виконанням наказів командирів (начальників), надто в умовах воєнного стану - додаткових обов`язків (вимог) як умови для отримання додаткової винагороди. Приписи згадуваних наказів Адміністрації Держприкордонслужби, якщо зважити також на підстави і мету їх видання, виконують радше забезпечувальну роль (функцію) щодо норм, які встановлюють право на додаткову винагороду (у цьому контексті мовиться про пункт 1 Постанови № 168), або, іншими словами, є похідними від останніх.
54. Важливо розуміти, що виплата цієї винагороди є тим благом, право на яке у військовослужбовця виникає у зв`язку з участю у бойових діях/заходах, але яке [право] не передбачає (не залежить) від (не)бажання цього військовослужбовця (не)брати цю участь. Тут не йдеться про соціальні та/або економічні права військовослужбовців, а чи права і свободи, гарантовані Конституцією України. Цей дискурс стосується військової служби і в цьому зв`язку колегія суддів виходить з того, що у відносинах, основаних на принципі єдиноначальності, підлеглий [військовослужбовець] зобов`язаний беззастережно виконувати накази командира (начальника), крім випадків віддання очевидно злочинного наказу, а не самостійно вирішувати які бойові завдання і на якому напрямку виконувати.
55. Тож з уваги на наведене колегія суддів вважає, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання того чи іншого наказу не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
56. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1245, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф, підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справах № 120/4383/23 та № 120/4858/23.
57. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
58. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
59. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі № 120/5141/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська