27.11.2024

№ 120/5867/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №120/5867/23

адміністративне провадження № К/990/15659/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/5867/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року (головуючий суддя: Смілянець Е.С., судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У травні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 3 серпня 2018 року до 29 квітня 2023 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби в сумі: 23204,21 грн;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12 лютому 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції, складена 9 лютого 2024 року.

19 лютого 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та залишив без руху її апеляційну скаргу. Одночасно з цим, суд апеляційної інстанції запропонував скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб надання документа про сплату судового збору в розмірі: 1610,40 грн.

21 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору.

22 лютого 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування справи з суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до апеляційного суду 1 березня 2024 року.

6 березня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою:

- визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, наведені в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 ;

- залишив без руху апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року;

- запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що після витребування справи встановлено, що оскаржуване рішення від 21 листопада 2023 року було доставлено до електронного кабінету військової частини 25 листопада 2023 року, що не відповідає доводам, викладеним військовою частиною НОМЕР_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 21 листопада 2023 року, та свідчить про пропуск нею строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

18 березня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просила відкрити апеляційне провадження. Мотивувала тим, що не отримувала копію рішення суду першої інстанції, а дізналася про його існувала 7 лютого 2024 року під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

22 березня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник отримав копію рішення суду першої інстанції 25 листопада 2023 року, а скаргу подав з пропуском строку апеляційного оскарження та без наявності підстав для визнання поважними причин пропуску цього строку.

23 травня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права. Стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового й надмірно формального висновку про відсутність поважних причин, які зумовили пропуск ним строку для апеляційного оскарження.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 30 травня 2024 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Суд апеляційної інстанції установив і це підтверджують матеріали справи, що з 10 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_1 зареєстрована в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС.

Суд першої інстанції надіслав військовій частині НОМЕР_1 копію рішення від 21 листопада 2023 року в електронній формі до її електронного кабінету.

Ця ухвала була доставлена до електронного кабінет військової частини НОМЕР_1 25 листопада 2023 року о 00:53 год, що підтверджується відповідною довідкою.

Надання загального доступу до рішення суду першої інстанції забезпечено 27 листопада 2023 року.

Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, тридцятиденний строк апеляційного оскарження, визначений статтею 295 КАС України, закінчився 25 грудня 2023 року.

Апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 датована 9 лютого 2024 року й зареєстрована в суді апеляційної інстанції 12 лютого 2024 року.

За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи військової частини НОМЕР_1 про її обізнаність з наявністю оскарженого рішення лише з 7 лютого 2024 року та дійшов правильного висновку про те, що військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року.

Водночас суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам скаржника щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання їх поважними.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду