ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 120/7243/21-а
адміністративне провадження № К/990/2569/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/7243/21-а
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. У липні 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування жовтня 2015 року та січня 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 09 вересня 2018 року.
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 81 424,63 грн, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 09 вересня 2018 року в сумі 25 701,11 грн, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачка 01 листопада 2021 року звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою (а.с. 75-85).
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року (а.с. 87-88) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 1362 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи необхідність сплати позивачкою судового збору у цій справі суд апеляційної інстанції зазначив, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, констатував, що позовні вимоги щодо перерахунку та доплати індексації не відносяться до категорії справи, у якій позивач звільняється від сплати судового збору, у тому числі за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
5. На виконання вимог указаної ухвали скаржником 17 листопада 2021 року було подано заяву (зареєстровано в Сьомому апеляційному адміністративному суді 22 листопада 2021 року, а.с. 92-93), у якій, з посиланням на норми чинного на момент звернення з апеляційною скаргою законодавства, просить суд урахувати, що індексація грошового забезпечення є частиною додаткової заробітної плати і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, відповідно до наведених норм, позивач звільняється від сплати судового збору.
Указує, що право на отримання індексації грошового забезпечення виникло під час проходження позивачем військової служби, а тому пов`язане з виконанням військового обов`язку. Тому, відповідно до пункту 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку звільняються від сплати судового збору.
6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (а.с. 95) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №120/7243/21-а - повернуто особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції указав, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 15 листопада 2021 року, тобто останнім днем строку, що установлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 22 листопада 2021 року.
Констатував, що станом на 20 грудня 2021 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, доказів сплати судового збору на виконання зазначеної ухвали апелянтом не надано ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, а справу №120/7243/21-а направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. У тексті касаційної скарги позивачка зазначає, що предметом спору у даній справі є ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення.
Указує, що на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху 17 листопада 2021 року (у межах п`ятиденного строку, визначеного в ухвалі) надіслала рекомендований лист №7900827391138 із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій було зазначено підстави звільнення від сплати судового збору.
Проте, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наведені аргументи зазначені в заяві та взагалі таку заяву не розглядав, та ухвалою від 20 грудня 2021 року необґрунтовано повернув апеляційну скаргу.
Звертає увагу, що індексація заробітної плати, а у даному випадку грошового забезпечення, є його невід`ємною частиною, а тому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, а справу №120/7243/21-а направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. 07 квітня 2022 року до касаційного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач заперечує проти доводів позивачки та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 18 січня 2022 року.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2022 року для розгляду справи №120/7243/21-а визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №120/7243/21-а.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року цю справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
14. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивачки на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
16. Спірні правовідносини у справі склались з приводу стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення за період проходження позивачкою військової служби. На стадії касаційного провадження спірним є питання звільнення позивачки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
17. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року залишено без руху апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року з наданням п`ятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що позивачкою не надано суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору.
18. На виконання зазначеної ухвали позивачка подала до суду заяву, у якій зазначила про те, що вона звільнена від сплати судового збору з підстав, аналогічним тим, що зазначені нею і в касаційній скарзі (пункт 8 цієї постанови).
19. Однак, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наведені позивачкою аргументи та ухвалою від 20 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №120/7243/21-а - повернув апелянту.
20. Так, положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
21. Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивачка посилалась на пункти 1, 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
22. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
23. Як зазначалось вище, спірним у цій справі є стягнення з військової частини, де проходила службу ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за певний період.
24. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
25. Статтею 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
26. За приписами статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
27. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці».
Так, основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
28. Суми гарантійних і компенсаційних виплат, а також виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з абзацом першим пункту 2.2 та підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.
29. До того ж слушним є посилання позивачки на Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013, в пункті 2.2 мотивувальної частини якого суд зробив висновок, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
30. Таким чином, індексація заробітної плати, а у цій справі - грошового забезпечення війсковослужбовця, є його складовою частиною.
31. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом, у постановах від 24 травня 2019 року у справі №805/532/17-а, від 28 листопада 2019 року у справі №816/3303/14, від 04 березня 2021 року у справі №400/3196/20 і Суд не вбачає підстав для відступу від них.
32. За таких обставин, позивачка у цій справі звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
33. Отже, суд апеляційної інстанції помилково залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №120/7243/21-а без руху з підстав ненадання суду документу про сплату судового збору або незазначення підстав звільнення від його сплати, та в подальшому повернув апеляційну скаргу позивачці.
34. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню.
35. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
36. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
37. За указаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
V. Висновок щодо розподілу судових витрат
38. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року - скасувати, а справу №120/7243/21-а направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду