13.10.2024

№ 120/7502/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 120/7502/23

адміністративне провадження № К/990/6649/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (головуючий суддя - Маслоід О.С.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)

у справі № 120/7502/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Військової частини НОМЕР_2

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року (довідка № 1759 від 05 серпня 2022 року) в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату додаткову винагороду, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року (довідка № 1759 від 05 серпня 2022 року) в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2. В обґрунтування позову зазначив, що в періоди з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей. Відтак у нього відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Разом з тим відповідач виплату в належному розмірі не здійснив.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є військовослужбовцем НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з 15 березня 2022 року.

7. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 квітня 2022 року № 5-вв молодшого сержанта ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 07 квітня 2022 року з метою прийняття участі у заходах. Підставою вказано бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56-Т.

8. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 червня 2022 року № 37-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 27 червня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 20 червня 2022 року № 99/гриф.

9. В своїх поясненнях Військова частина НОМЕР_2 визнає, що відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09 квітня 2022 року №978/гриф позивач приступив до виконання бойових завдань. Водночас зауважує, що надати дане розпорядження не є можливим, оскільки воно має обмежений гриф доступ «таємно». Також в поясненнях зазначено про те, що рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за квітень, травень 2022 року, в тому числі щодо позивача, були направлені відповідачеві супровідним листом від 24 червня 2022 року. З поданих витягів з рапортів встановлено, що за номером 1348 та 1338 значиться ОСОБА_1 та періоди проходження ним служби в квітні та травні 2022 року.

10. Відповідно до довідки командира Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1759 позивач, який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року. Підстава - бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

11. У зв`язку з наведеним позивач зазначає, що має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

12. Оскільки така винагорода у належному розмірі не виплачена, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, керуючись положеннями наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 164-АГ), виходив з того, що наявність бойового розпорядження від 02 квітня 2022 року та довідки від 05 серпня 2022 року підтверджує, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року, а тому має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн згідно з Постановою № 168.

14. При цьому суд першої інстанції не погодився із посиланням відповідача на те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Хоча такі мають бути подані, однак вони не є визначальною чи єдиною підставою для виплати. Тобто, для виплати винагороди до 100 000 грн має бути підтверджена документально участь військовослужбовця у бойових діях.

15. Крім того, третьою особою, у відрядженні якої перебував позивач, супровідним листом від 24 червня 2022 року на адресу відповідача були направлені рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за квітень, травень 2022 року, які також містили відомості щодо позивача. Однак, відповідний наказ про виплату винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, не видано, при тому що відповідач зобов`язаний за наявності визначених умов виплатити спірну допомогу.

16. Наголошено судом першої інстанції і на тому, що відповідачем не наведені обставини, які б свідчили про наявність перешкод для виплати позивачу додаткової винагороди за відповідний період.

17. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, підтримав висловлену позицію, наголосивши на тому, що невчинення відповідачем чи іншими суб`єктами владних повноважень залежних від них заходів для виплати позивачу вказаної винагороди, за наявності у нього права на отримання винагороди, не можуть слугувати належними підставами для невиплати такої винагороди.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України указує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:

1) пунктом 2-1 Постанови № 168;

2) наказом № 164-АГ саме в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин в частині виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 в розмірі 100 000 грн, у випадках:

- ненадходження з військових частин, у відрядженні яких перебувають військовослужбовці, Списків підтверджень участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 4 Наказу № 164-АГ у формі визначеній Додатком 2 до наказу;

- наявності підстав для виплати вказаної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн відрядженим військовослужбовцям на підставі довідки про участь у бойових діях та заходах, яка фактично не містить необхідних даних такої участі, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ;

- щодо необхідності та достатньої сукупності інформації та джерел в якій вона міститься, яка надає право військовослужбовцям на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн, з урахуванням вимог пункту 2 Наказу № 164-АГ, який визначає види службової діяльності, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.

19. Представник відповідача вказує на те, що за період перебування позивача у службовому відрядженні у Військовій частині НОМЕР_2 , а саме спірний період, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти Військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до наказу № 164-АГ. Проте жодних листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу № 164-АГ на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.

20. Таким чином, враховуючи викладене, участь позивача у бойових діях або заходах в повній мірі не підтверджена у порядку, визначеному наказом № 164-АГ, що підтверджує відсутність у Військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин.

21. При цьому представник відповідача наголошує, що саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до наказу № 164-АГ, є належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою № 168.

22. За таких обставин, саме бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виражається у нездійсненні підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах у формі та в порядку, передбаченому Наказом № 164-АГ, перешкоджала Військовій частині НОМЕР_1 належним чином встановити стосовно позивача в повному обсязі факт прийняття ним участі в бойових діях або заходах, терміни прийняття такої участі, що в подальшому перешкоджає здійсненню нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з дотриманням вимог вказаних нормативно-правових актів.

23. Щодо довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1759, то касатор зазначає, що остання є лише персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях, оскільки видається виключно на руки військовослужбовцю і не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу. При цьому період, зазначений у вказаній довідці, не свідчить про фактичну участь у відповідних заходах протягом всього часу, оскільки довідка не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168, а лише підтверджує період часу перебування військовослужбовця у відрядженні, що не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру спірної додаткової винагороди. Отже, вказана довідка сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій. Тим більше, відповідна довідка не відповідає формі, встановленій Додатком № 1 до наказу № 164-АГ.

24. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказував про те, що станом на квітень-червень 2022 року в рамках чинного на той період законодавства необхідною та достатньою підставою для виплати спірної винагороди був сам факт участі в бойових діях або заходах. Більше того, єдиним чинним нормативно-правовим актом, який врегульовував спірні правовідносини на час їх виникнення, була Постанова № 168, яка саме і визначала достатньою підставою отримання спірної винагороди саму участь в бойових діях або заходах.

25. Позивач наголошує, що його участь в бойових діях або заходах підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1759, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф, яка містить усі значущі реквізити: уповноважену особу, яка її видала; диференційований період участі; підставу видачі та кому вона видана. Ризик же будь-якої помилки (в контексті цієї справи тягар бюрократичних помилок) державного органу, в свою чергу, повинен покладатися на саму державу, адже помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

27. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди із 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року.

28. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

29. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

30. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

31. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

32. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

33. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

34. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

35. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

36. Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

37. Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

38. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».

39. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

40. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

41. Пункт 4 наказу № 164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

42. Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

43. Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби, проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у відрядженні перебував у НОМЕР_5 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ).

44. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1759 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року.

45. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

46. Суди першої й апеляційної інстанцій надали належну оцінку тим обставинам, що указана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ.

47. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1759 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди, як і бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09 квітня 2022 року № 978/гриф, на підставі якого позивач приступив до виконання бойового завдання.

48. Невідповідність довідки від 05 серпня 2022 року № 1759 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.

49. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

50. У вимірі спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

51. Суди першої й апеляційної інстанцій мотивовано зазначили про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1759, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

52. Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

53. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23.

54. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

55. Решта доводів касаційної скарги не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, не впливає на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції

56. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

58. Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

59. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 120/7502/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

О.А. Губська

Судді Верховного Суду