ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 120/9169/22
провадження № К/990/19065/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 (суддя - Чернюк А.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Є.В. Чаку., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.)
у справі №120/9169/22
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, Територіальний центр), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100;
- зобов`язати відповідача виготовити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100 з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020, 01.01.2021 та з 01.01.2022 - 69366,00 грн; оклад за військове звання підполковник юстиції - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35%; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність-15%, надбавка за виконання особливо важливої роботи- 50%, щомісячної премії - 26% та надбавки за кваліфікаційний клас судді) за 24 місяці.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023, позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100, зобов`язав відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100 з врахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020, 01.01.2021 та з 01.01.2022 - 69366,00 грн; оклад за військове звання підполковник юстиції - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35%; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність - 15%, надбавка за виконання особливо важливої роботи - 50%, щомісячної премії - 26% та надбавки за кваліфікаційний клас судді) за 24 місяці.
3. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач з січня 2003 року по 11.02.2009 проходив службу в Збройних силах України на посаді судді, а з 16.05.2006 на посаді заступника голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону у військовому званні підполковник юстиції та у подальшому, наказом заступника Міністра оборони України від 09.02.2009 №16 його звільнено з військової служби в запас за станом здоров`я.
6. 11.02.2009 наказом голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону №10-к позивача було виключено із списків особового складу суду та направлено на облік до Хмельницького міського військкомату, а з 27.01.2011 прийнято на облік відповідачем.
7. З лютого 2009 року позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що складалася з наступних видів грошового забезпечення: оклад за посадою заступника голови військового місцевого суду, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
8. У грудні 2008 року Указом Президента України позивача переведено на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці, у лютому 2011 року переведено на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду, а у вересні 2018 року переведено на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду.
9. 30.11.2012 Вінницький міський суд Вінницької області задовольнив позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і зобов`язав відповідача підготувати і подати до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення позивача враховуючи розмір посадового окладу встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" для перерахунку пенсії.
10. 10.07.2013 Вінницький міський суд Вінницької області своєю ухвалою роз`яснив, що на виконання вищезазначеного судового рішення необхідно надавати довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії враховуючи зміну розміру посадового окладу встановленого Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
11. 03.10.2022 ТУ ДСА України у Вінницькій області, на звернення позивача, виготовило довідку №04-28/2100 у якій зазначено, що посадовий оклад заступника голови місцевого суду згідно штатних розписів становить: з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020 по 01.01.2022 - 69366,00 грн.
12. У жовтні 2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою надати інформацію, вказану у довідці від 03.10.2022 №04-28/2100 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, як підставу для зміни грошового забезпечення з метою подальшого перерахунку призначеної пенсії.
13. Листом від 18.10.2022 №952/9/3881 відповідач повідомив позивача, що підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає.
14. На думку позивача бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не направлення на адресу пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом є протиправною, що стало підставою його звернення до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суди керувалися тим, що відповідач при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії останнього зобов`язаний був врахувати розмір посадового окладу судді місцевого суду, визначений у зазначеній вище довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області, однак протиправно не склав і не скерував до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням складових наведених у довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області.
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди вирішили спір без урахування висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №700/668/16-а щодо застосування суб`єктом владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, закону або іншого нормативно-правового акту, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
18. Відповідач посилається на неврахування судами статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
19. Скаржник доводить, що в нього відсутні правові підстави для оформлення та видачі оновленої довідки позивачу про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадових окладів, встановлених заступнику голови місцевого суду зазначених в листі ТУ ДСА України у Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100.
20. 13. 20.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
21. У клопотанні позивач послався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, в яких Суд дійшов до таких висновків: позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку, 1 січня відповідного року; отримання листа відповідача у відповідь на заяву позивача, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прави, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду; незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
22. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи, викладені у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, дійшов до таких висновків.
24. Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
26. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
28. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
29. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
30. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
31. Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
32. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
"…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
33. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не порушував питання пропущення позивачем строку звернення до суду.
Частиною п`ятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
34. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
36. За правилами, встановленими частиною четвертою статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
37. Ураховуючи, що відповідачем під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не порушувалось питання пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
38. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, оскільки у зазначених справах питання пропущення позивачем строку звернення до суду порушувалось під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, розглядалось судами попередніх інстанцій та згодом було предметом розгляду у суді касаційної інстанції.
39. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
40. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
42. За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
43. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
44. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
45. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
46. Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
47. З 24.02.2018 набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
48. Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
49. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункт 4 Постанови №704.
50. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
51. Так, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 виснував таке:
а) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
52. Такий висновок у подальшому також неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 29.03.2023 у справі №640/8668/21 та від 09.05.2023 року у справі №380/5158/22.
53. З метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1-22 до цього наказу, а також співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до цього наказу. Однак у вказаних додатках відсутня посада військового судді, з якої позивача було звільнено з військової служби.
54. Колегія суддів враховує, що позивачем у даній справі є пенсіонер, військовий суддя у відставці, який отримує грошове забезпечення і на якого розповсюджується дія Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ, у редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію).
55. Так, згідно з частиною 3 статті 44 Закону №2862-ХІІ грошове утримання судді військового суду складалося з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
56. Специфіка правового статусу військових судів полягає в тому, що цей правовий статус включає і статус військовослужбовця, і судді одночасно
57. Положення частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ пов`язують перерахунок призначеної пенсії з фактичною зміною видів грошового забезпечення, введення в дію з 01.03.2018 Постанови №103 та прийняття Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII, що є підставою для перерахунку пенсії позивача, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду.
58. Порядком №45 передбачено, що довідки про розмір грошового забезпечення надаються уповноваженими структурними підрозділами тієї силової структури, з якої особа звільнялась з військової служби.
59. Як установлено судовими інстанціями, позивача було звільнено з військової служби у запас з посади заступника голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону у військовому званні підполковник юстиції за станом здоров`я.
60. Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774, зокрема в абзаці 2 пункту 3 розділу ІІ слово та цифри « 1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017». Таким чином, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01.01.2017.
61. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 гривні.
62. Отже, з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 гривні, а тому, саме з цієї дати, зміна грошового утримання судді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу.
63. Судами установлено та підтверджується матеріалами справи, що у довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області від 03.10.2022 зазначено, що посадовий оклад заступника голови місцевого суду згідно штатних розписів становить: з 01.01.2018 складає 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020 по 01.01.2022 - 69366,00 грн.
64. Як установлено судами, орган пенсійного фонду, призначаючи позивачу пенсію, врахував відповідний оклад за посадою судді військового місцевого суду, оклад за військовим званням, відсоток надбавки за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.
65. Ураховуючи, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що при збільшенні посадового окладу судді відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пенсія позивача підлягала перерахунку з урахування нового посадового окладу судді, відтак, відповідач при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача зобов`язаний був врахувати розмір посадового окладу судді місцевого суду, визначений у зазначеній вище довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області.
66. Оскільки, як установлено судовими інстанціями, відповідачем не було складено та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням складових наведених у довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
67. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.
68. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
70. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
71. Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі №120/9169/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб