Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 127/21323/17
провадження № 61-8597св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Зайцева А. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів погіршився його матеріальний стан, тому що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня
2017 року, починаючи з 31 липня 2017 року з нього стягуються також аліменти на матір ОСОБА_3 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу). Відтак, загальна сума стягуваних з нього аліментів, з урахуванням аліментів, які стягуються за рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2017 року на користь ОСОБА_4 на дочку
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищує 70 відсотків його заробітної плати.
Також зазначав, що відповідно до довідки Махнівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Козятинського району Вінницької області він перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеня, гіпертрофії лівого шлуночка, гіпертонічної агніопатії судин сітківки, гіперхолестериномії, хронічного персистуючого гепатиту, остеохондрозу поперекового відділу хребта, хронічного бронхіту, у зв`язку з чим потребує постійного дороговартісного лікування.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з
1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), а також зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за цим же рішення на ОСОБА_2 до досягнення дитиною ОСОБА_6 трьох років з 800 грн до 200 грн щомісячно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 за рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року, на користь ОСОБА_2 , на користь сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 до 1/6 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття, починаючи з дня набрання рішенням чинності.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили вирішено припинити стягнення аліментів на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року у справі № 133/2864/16-ц.
У частині позову про зменшення розміру аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріальне становище позивача погіршилось порівняно із часом ухвалення рішення суду від 27 січня
2017 року, позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують погіршення його матеріального становища на час звернення до суду з позовом, що є підставою для перегляду розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На думку суду цей розмір стягуваних аліментів слід зменшити з 1/4 частини до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) позивача. Відтак обоє дітей: і син ОСОБА_7 , і дочка ОСОБА_8 , на утримання яких з ОСОБА_1 стягуються аліменти, будуть у рівних умовах.
Що стосується зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_2 , до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку з 800 грн до 200 грн, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки суд вважав, що розмір 800 грн є виправданим і зменшенню не підлягає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 лютого
2018 року скасовано. У позові ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, вважаючи доведеним факт погіршення матеріального стану позивача у зв`язку із стягненням рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2017 року аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), суд першої інстанції не звернув уваги, що у справі відсутні відомості про розмір заробітку (доходу), який отримує ОСОБА_1 після набрання цим рішенням законної сили. Взагалі даних про розмір заробітку (доходу) позивача з урахуванням усіх стягуваних з нього аліментів на час звернення з позовом в жовтні 2017 року у справі немає.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 у своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції визнав те, що стягнення аліментів на матір ОСОБА_3 в розмірі
1/4 частини його заробітку (доходу) не впливає на його спроможність сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_6 та на неї до досягнення дитиною трьох років.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що не можна також погодитися із висновком суду першої інстанції про погіршення стану здоров`я позивача на підставі довідки Махнівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Козятинського району Вінницької області від 06 вересня
2017 року, оскільки усі зазначені у ній діагнози носять характер хронічних захворювань і повністю співпадають із діагнозами, встановленими військово-лікарською комісією управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області за результатами медичного огляду
ОСОБА_1 31 липня 2015 року. Тобто, ці захворювання існували у позивача на час ухвалення рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 , а тому не можуть бути підставою для зміни їх розміру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилався на те, що він працює в Козятинському відділенні поліції Калинівського відділу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, має стабільний заробіток. Згідно отриманої ним в бухгалтерії управління довідки про доходи за період з січня 2017 року по серпень 2017 року, він щомісячно отримує заробітну плату в розмірі 10 406,10 грн та з нього вираховуються аліменти на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у розмірі 5 123 грн. У подальшому змінилось його матеріальне становище, що унеможливлює стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 в раніше встановлених розмірах, оскільки рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2017 року вирішено стягувати з нього аліменти на утримання матері ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, починаючи з 31 липня 2017 року до зміни матеріального стану сторін.
Державним виконавцем на виконання рішення про стягнення аліментів з нього на утримання матері, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, тобто з його заробітної плати має вираховуватись, ще 1/4 частини його заробітної плати, а саме 2 601,5 грн. Таким чином загальна сума стягуваних з нього аліментів становить
7 724,50 грн, що більше 70 % від його доходів та залишок коштів на його прожиття становить 2 681,60 грн. Вказана сума є меншою за розмір мінімальної заробітної плати та не є достатньою для нормального існування молодої людини.
Останнім часом погіршився стан його здоров`я, що потребує з його боку додаткових витрат на лікування та придбання ліків.
Відзив на касаційну скаргу сторони до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області
від 27 січня 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше
30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27 грудня 2016 року і до повноліття дитини, а також аліменти на
ОСОБА_2 до досягнення сином ОСОБА_6 трьох років в розмірі 800,00 грн щомісячно.
Рішенням цього ж суду від 20 лютого 2017 року, яке набрало законної сили 07 березня 2017 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи 18 листопада 2016 року і до повноліття дитини.
16 серпня 2017 року Козятинський міськрайонний суд Вінницької області прийняв визнання ОСОБА_1 позову його матері ОСОБА_3 та стягнув з нього аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 липня 2017 року до зміни матеріального становища сторін.
Крім того, рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2017 року з ОСОБА_1 на користь матері - ОСОБА_3 було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 липня 2017 року до зміни матеріального стану сторін та постановою державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Полончук Т. О. від 30 серпня 2017 року було звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2017 року залишено без змін.
Зокрема, відповідно до мотивувальної частини ухвали апеляційного суду, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пояснював про те, що йому відомо про інші судові рішення, за якими з нього стягуються аліменти, а визнавши позовні вимоги ОСОБА_3 він підтвердив свою матеріальну спроможність сплачувати аліменти, як на користь ОСОБА_9 на сина ОСОБА_6 та на неї до досягнення дитиною трьох років, так і на матір ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки Головного управління національної поліції у Вінницькій області від 07 вересня 2017 року заробітна плата ОСОБА_1 становила: в січні-березні 2017 року - 10 253 грн 83 коп., у квітні -
10 479 грн 76 коп., у травні-липні 2017 року - 10 406 грн 10 коп., у серпні 2017 року 13 256 грн. 10 коп. (у тому числі разова матеріальна допомога
2 850 грн 00 коп.).
Згідно з довідки Махнівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Козятинського району Вінницької області від 06 вересня
2017 року ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеня, гіпертрофії лівого шлуночка, гіпертонічної агніопатії судин сітківки, гіперхолестериномії, хронічного персистуючого гепатиту в стадії ремісії, остеохондрозу поперекового відділу хребта, хронічного бронхіту в стадії ремісії, вегетативної дисфункції легкого ступеня, аліментарно-конституційного ожиріння першого ступеня.
Відповідно до довідки В-531 Військово-лікарської комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області такі ж діагнози були встановлені ОСОБА_1 за результатами медичного огляду
31 липня 2015 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, закон пов`язує виникнення права на зміну розміру аліментів зі зміною матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, якщо такі обставини виникли після ухвалення рішення про стягнення аліментів (визначення аліментів за домовленістю між батьками).
Отже, враховуючи встановлений частиною першою статті 81 ЦПК України обов`язок доказування, у справах про зміну розміру аліментів позивач повинен довести як наявність обставин, передбачених статтею 192 СК України, так і те, що ці обставини виникли після ухвалення рішення про стягнення аліментів (визначення аліментів за домовленістю між батьками) та існують на момент звернення з позовом.
Крім того, відповідно до частин першої та четвертої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що його матеріальне становище з часу стягнення з нього на користь відповідача та їх дитини аліментів погіршився, як і не надав доказів погіршення стану свого здоров`я, що потребує додаткових витрат. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 у своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції визнав те, що стягнення аліментів на матір ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) не впливає на його спроможність сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_6 та на неї до досягнення дитиною трьох років.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем не доведено зміни його майнового чи сімейного стану, погіршення стану здоров`я, оскільки усі обставини, на які він посилався, існували на час визначення розміру аліментів та були враховані судом, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. В силу вимог
статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Посилання касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та доводів ОСОБА_1 про те, що стягнення аліментів на матір ОСОБА_3 у визначеному розмірі не вплинуло на його спроможність сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_6 та на неї до досягненню дитиною трьох років.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 09 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович