15.02.2023

№ 128/4087/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 128/4087/16-ц

провадження № 61-11464св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області,

заінтересована особа - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Приватне підприємство «Агрофірма «Батьківщина»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства «Агрофірма Батьківщина», в інтересах якого діє адвокат Дудчик Олег Михайлович, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У грудні 2017 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (далі - Стрижався селищна рада) звернулася із заявою про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування заяви вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , після якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,8017 га з кадастровим номером 0520655900:07:003:0076, розташовану на території Стрижавської селищної ради. Земельна ділянка належала

ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 044178.

Вказувала, що спадкоємці за законом та за заповітом у ОСОБА_1 відсутні.

24 листопада 2016 року у Вінницькій регіональній газеті «Подільська зоря» опубліковано оголошення про початок процедури визнання спадщини після ОСОБА_1 відумерлою та запропоновано потенційним спадкоємцям звернутись до селищної ради з підтверджуючими документами про вступ у спадщину.

На 29 листопада 2016 року до Стрижавської селищної ради з питань прийняття спадщини після ОСОБА_1 ніхто не звертався.

12 грудня 2011 року земельна ділянка передана в оренду Приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма Батьківщина».

З часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше одного року.

За таких обставин просила визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,8017 га з кадастровим номером 0520655900:07:003:0076 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Стрижавської селищної ради, яка на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 044178 належала ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 7 лютого 2017 року, ухваленим у складі судді Ганкіної І. А., заяву задоволено.

Визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,8017 га з кадастровим номером 0520655900:07:003:0076 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Стрижавської селищної ради, яка на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 044178 належала ОСОБА_1 .

Передано вказану земельну ділянку у власність територіальної громади селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради.

Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин статті 1220, 1270,

1277 ЦК України та виходив з того, що на спадкове майно, яке залишилося після ОСОБА_1 , ніхто не претендує, спадкоємці відсутні, із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась. Вказана обставина свідчить про відсутність спадкоємців за законом та заповітом і відсутність спору про право. Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Не погоджуючись з рішенням Вінницького районного суду Вінницької області

від 7 лютого 2017 року, особа, яка не брала участі у справі, - Приватне підприємство (далі - ПП) «Агрофірма Батьківщина», оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Агрофірма Батьківщина» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 7 лютого 2017 року закрито.

Апеляційний суд зазначив, що ПП «Агрофірма Батьківщина» не є учасником спадкових правовідносин, тому оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цього підприємства не вирішувалося, що вважав підставою для закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У серпні 2020 року представник ПП «Агрофірма Батьківщина» - адвокат Дудчик О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом відсутності у матеріалах справи доказів належності спірної земельної ділянки ОСОБА_1 на праві власності на момент відкриття спадщини.

Заявник вважає, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цього підприємства не вирішувалося, оскільки після ухвалення такого рішення - 10 березня 2020 року Стрижавська селищна рада звернулася до ПП «Агрофірма Батьківщина» з повідомленням про припинення права оренди підприємства на вказану земельну ділянку.

На думку заявника, такі обставини свідчать про порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції прав ПП «Агрофірма Батьківщина», оскільки на підставі цього рішення у власність Стрижавської селищної ради незаконно перейшла земельна ділянка, яка перебуває у користуванні підприємства.

Позиція інших учасників справи

У вересні 2020 року Стрижавська селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалась на безпідставність її доводів та відповідність висновків суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Агрофірма Батьківщина» обставинам справи та нормам процесуального права.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , про що виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради складений актовий запис про смерть № 110 від 15 листопада 1997 року.

З копії державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 044178 суди встановили, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 1,80 гектарів в межах згідно з планом, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також суди встановили, що земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,8017 га з кадастровим номером 0520655900:07:003:0076 12 грудня 2011 року Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області передана в оренду

ПСП «Агрофірма Батьківщина».

24 листопада 2016 року у Вінницькій регіональній газеті «Подільська зоря» № 48 (8625) опубліковано оголошення про початок процедури визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою та запропоновано потенційним спадкоємцям звернутись до Стрижавської селищної ради з підтверджуючими документами про прийняття спадщини.

Судами встановлено, що останнім місцем реєстрації спадкодавця є будинок

АДРЕСА_1 , яке відноситься до території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм процесуального права права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень цивільного процесуального закону.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі

пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту З частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/12 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13 (провадження № 61-41547сво18). Тобто зазначена правова позиція є незмінною тривалий час.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах

від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 3 червня 2019 року

у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14,

від 5 травня 2020 року у справі № 910/9254/18 та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 128/1966/17 (провадження № 61-11704св20) зазначено про «неврахування апеляційним судом, що ПП «Агрофірма Батьківщина» не є спадкоємцем спірної земельної ділянки, а є лише її орендарем, а отже, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не порушено його права та інтереси. Таким чином, у разі з`ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ПП «Агрофірма Батьківщина» не вирішувалося, апеляційному суду необхідно було закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не переглядати оскаржуване рішення суду першої інстанції по суті».

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 128/3545/17

(провадження № 61-11702св20).

Встановивши, що ПП «Агрофірма Батьківщина» не є спадкоємцем спірної земельної ділянки, а є лише її орендарем, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ПП «Агрофірма Батьківщина» не вирішувалося, тому правильно закрив апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом відсутності у матеріалах справи доказів належності спірної земельної ділянки ОСОБА_1 на праві власності на момент відкриття спадщини не можуть бути підставою для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ПП «Агрофірма Батьківщина», яке не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Посилання заявника вирішення судом першої інстанції питання про права

ПП «Агрофірма Батьківщина» спростовуються висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 листопада 2021 року у справі № 128/1966/17 (провадження № 61-11704св20) та від 24 листопада 2021 року

у справі № 128/3545/17 (провадження № 61-11702св20) в аналогічних справах.

Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Підстав для виходу за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма Батьківщина», в інтересах якого діє адвокат Дудчик Олег Михайлович, залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук