Постанова
іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 129/2663/21
провадження № 51-2892 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7
осіб, кримінальне провадження
щодо яких закрито, в режимі відеоконференції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021020000000196 від 18 березня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому вказує, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що двомісячний строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження закінчився 17 серпня 2021 року, а тому безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аргументуючи свої доводи, прокурор зазначає, що 27 травня 2021 року в силу вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, розпочався строк досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а 24 червня 2021 року сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування, тому в цей день, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування перестав спливати, при цьому не використаним слідством залишилось 1 місяць та 4 дні досудового розслідування. Водночас 13 липня 2021 року слідчим суддею було постановлено ухвалу, якою зобов`язано слідчого провести додаткові слідчі дії. Вказана ухвала була отримана слідчим лише 19 липня 2021 року та того ж дня останній відновив строк досудового розслідування, а тому його закінчення припадає на 22 серпня 2021 року. За таких обставин прокурор вважає, що продовження постановою прокурора від 20 серпня 2021 року строку досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 22 вересня 2021 року було здійснено з дотриманням вимог ст. 294 КПК України, а тому обвинувальний акт, який надійшов до суду 13 вересня 2021 року, було подано в межах строку досудового розслідування.
Крім того, прокурор наголошує на безпідставності висновків місцевого суду про те, що строк досудового розслідування після оголошення про його завершення, має рахуватись з моменту постановлення ухвали слідчого судді від 13 липня 2021 року, обґрунтовуючи свою позицію тим, що такі твердження суду суперечать вимогам КПК. Так, у своїй касаційній скарзі прокурор, посилаючись на ст. 282 КПК України, стверджує, що відновлення досудового розслідування ухвалою слідчого судді можливе лише у разі скасування постанови слідчого про його зупинення, отже винесення ухвали слідчим суддею про зобов`язання слідчого провести відповідні слідчі дії автоматично не відновлює досудове розслідування. При цьому, посилаючись на положення статей 113 219 КПК України, прокурор зауважує, що строки досудового розслідування розпочинаються або відновлюються лише внесенням відомостей в ЄРДР про їх початок або відновлення.
Разом з тим прокурор зазначає, що суд першої інстанції, без наведення мотивів свого рішення не взяв до уваги, що з часу постановлення ухвали слідчим суддею від 13 липня 2021 року до дня її отримання для виконання слідчим, жодних процесуальних дій у даному кримінальному провадженні слідчими органами не вчинялось, отже досудове розслідування відновлено не було, а тому строк досудового розслідування має рахуватись саме з 19 липня 2021 року, коли ухвала слідчого судді була отримана слідчим.
Також прокурор вказує, що вищенаведені доводи були зазначені в його апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував, доводи, викладені у скарзі, не перевірив, а допущені місцевим судом порушення не усунув та, як наслідок, постановив незаконне рішення, яке суперечить вимогам ст. 419 КПК України.
Одночасно стверджує, що апеляційний суд, залишаючи ухвалу місцевого суду без зміни, не навів законної аргументації на підтвердження своїх висновків про те, що строк досудового розслідування дійсно мав рахуватися з моменту постановлення ухвали слідчого судді від 13 липня 2021 року та закінчився 17 серпня 2021 року.
Також, на переконання прокурора, суд апеляційної інстанції проігнорував його доводи про невідповідність ухвали місцевого суду положенням статей 282 535 КПК України.
На зазначену касаційну скаргу захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність доводів сторони обвинувачення, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_8, а також особи, стосовно яких кримінальне провадження закрито, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення поданої касаційної скарги, просили ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Положеннями статей 219 294-295 КПК України визначено строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Статтею 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
27 травня 2021 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а 08 червня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до матеріалів справи 24 червня 2021 року учасникам даного кримінального провадження було повідомлено про завершення досудового розслідування.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, місцевий суд встановив, що станом на 24 червня 2021 року строку досудового розслідування залишилось 1 місяць 4 дні.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 13 липня 2021 року скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задоволено, скасовано постанову слідчого від 18 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання захисника від 15 червня 2021 року та зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, відповідно до вимог КПК України, вчинити відповідні процесуальні дії, а саме: провести додатковий огляд місця події, водогону по вул. Сагайдачного у м. Гайсині, побудованого відповідно до договору № 242 від 07 липня 2017 року, провести у справі додаткову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, на які вказував захисник ОСОБА_8, встановити і допитати осіб, які були задіяні в ході будівництва водогону, на предмет виконання робіт з його будівництва.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19 липня 2021 року вказана ухвала слідчого судді була отримана слідчим, а 20 серпня 2021 року прокурор виніс постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
Закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, місцевий суд, з чим погодився і апеляційний суд, виходив з того, що залишок строку досудового розслідування (1 місяць та 4 дні) має рахуватися з моменту постановлення ухвали слідчого судді, а саме з 13 липня 2021 року, та закінчуватися 17 серпня 2021 року. При цьому прокурор, оскаржуючи зазначені судові рішення, наголошує, що вказаний строк має рахуватися виключно з моменту отримання слідчим копії ухвали слідчого судді, тобто з 19 липня 2021 року.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, а також доводи касаційної скарги прокурора, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у відповідності до положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Так, з урахуванням того, що ухвала слідчого судді від 13 липня 2021 року є остаточною, оскарженню не підлягає, набрала чинності в день її проголошення, при цьому слідчий та прокурор приймали участь у розгляді скарги захисника та були обізнані в тому, які саме процесуальні дії доручено вчинити слідчому, то колегія суддів вважає, що строк досудового розслідування має рахуватися з дня постановлення ухвали слідчого судді, а не з моменту отримання слідчим її копії. При цьому факт того, що слідчим до 19 липня 2021 року не вчинялись процесуальні дії жодним чином не спростовує висновки місцевого суду про необхідність відрахування строків досудового розслідування саме з 13 липня 2021 року.
Одночасно Суд звертає увагу, що відсутність повного тексту ухвали слідчого судді не перешкоджало органу досудового розслідування реалізувати покладені на нього цим рішенням обов`язки, оскільки, перелік процесуальних дій, які мав вчинити слідчий, зазначено в резолютивній частині рішення, яка була оголошена слідчому та прокурору 13 липня 2021 року, а тому відсутність обґрунтування судового рішення (повного тексту ухвали), в даному випадку не впливає на можливість слідчого приступити до його виконання, оскільки мотивувальна частина ухвали не містить конкретних деталей, без яких слідчий не міг би вчинити покладені на нього слідчим суддею обов`язки.
За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку, що строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження закінчився саме 17 серпня 2021 року, а тому постанова прокурора від 20 серпня 2021 року про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців та інші процесуальні рішення були прийняті поза межами терміну, визначеного положеннями ч. 3 ст. 219 КПК України, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора про те, що відповідно до ст. 282 КПК України ухвала слідчого судді про зобов`язання слідчого провести відповідні слідчі дії не відновлює досудове розслідування.
Положеннями глави 23 КПК України визначено підстави і порядок зупинення досудового розслідування (ст. 280 КПК України) та його відновлення (ст. 282 КПК України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження в силу ст. 280 КПК України не зупинявся. Так, до моменту постановлення ухвали слідчого судді від 13 липня 2021 року діяли положення ч. 5 ст. 219 КПК України (строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею), при цьому будь-яких процесуальних рішень, передбачених ч. 1 ст. 282 КПК України, слідчим чи прокурором щодо відновлення досудового розслідування не приймалось, тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що строк досудового розслідування, в даному випадку, необхідно відраховувати саме з моменту постановлення ухвали слідчого судді, є обґрунтованими, а доводи сторони обвинувачення в цій частині - безпідставними.
Твердження у касаційній скарзі прокурора про допущення апеляційним судом істотного порушення вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У ході касаційного розгляду колегією суддів встановлено, що апеляційний суд, переглядаючи ухвалу місцевого суду, дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі прокурора доводам, ретельно їх перевірив та обґрунтовано залишив без задоволення, належним чином мотивувавши своє рішення. При цьому, як убачається з рішення суду апеляційної інстанції, судом також було спростовано доводи сторони обвинувачення про невідповідність ухвали суду першої інстанції вимогам статей 282 535 КПК України.
За таких обставин істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що, на переконання прокурора, виразилось у залишенні апеляційним судом поза увагою допущених судом першої інстанції порушень та у ненаданні відповіді на доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, в ході касаційного розгляду не встановлено.
На переконання колегії суддів, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.
Отже, оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б вказували про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, не встановлено, то колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2022 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5