Постанова
Іменем України
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 130/2920/21
провадження № 61-8685св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство «Золотий лев»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: державний реєстратор Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєв Микола Володимирович, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Золотий лев» на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2022 року у складі судді Верніка В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Фермерське господарство «Золотий лев» (далі - ФГ «Золотий лев») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., ОСОБА_2 , про скасування рішення та запису державного реєстратора.
Позовна заява мотивована тим, що 05 січня 2012 року між ФГ «Золотий лев» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,16 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області терміном на 25 років, який 25 травня 2012 року було зареєстровано відділом Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Жмеринці Вінницької області (далі - відділ Держкомзему у місті Жмеринці Вінницької області), про що у державному реєстрі державним реєстратором Малаховською А. А. вчинено запис № 052100004005970.
Із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 27 вересня 2021 року, позивачу стало відомо про те, що 05 серпня 2021 року за заявою відповідача державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєвим М. В. зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 3,1682 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013, ФГ «Золотий лев».
Крім того в цій Інформації зазначено, що строк договору закінчується 15 червня 2016 року.
10 серпня 2018 року на підставі рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. право оренди земельної ділянки, площею 3,1682 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013, за ФГ «Золотий лев» автоматично було припинено, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Посилаючись на вищевикладене, ФГ «Золотий лев» просило суд: скасувати рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2428317205210, площею 3,1682 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права за номером 43382076 від 05 серпня 2021 року щодо припинення права оренди за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, прийнятого на підставі рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2022 року позов ФГ «Золотий лев» до ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., ОСОБА_2 , залишено без розгляду.
Стягнуто з ФГ «Золотий лев» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заяву про залишення позову без розгляду подано до початку розгляду справи по суті безпосередньо представником позивача, тобто повноважною процесуальною особою та у встановленому положеннями частини третьої статті 217 ЦПК України порядку.
Крім того, місцевий суд зазначив, що подане відповідачем клопотання щодо стягнення на її користь з ФГ «Золотий лев» 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з підготовкою відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, інших процесуальних документів та представництвом інтересів відповідача в суді підлягає задоволенню, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача щодо зменшення розміру цих витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ФГ «Золотий лев» оскаржило його до апеляційного суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2022 року апеляційну скаргу ФГ «Золотий лев» залишено без задоволення.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з ухвалою суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та зазначив, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, оскільки внаслідок дій позивача щодо ініціювання судового провадження, відповідачем було понесено зазначені судові витрати.
Крім того апеляційний суд зауважив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2022 року, ФГ «Золотий лев» просило ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати й відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявник вказує, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18) та від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 (провадження № 61-10254св20).
ФГ «Золотий лев» зазначає, що факт подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством, яке не містить обмежень у його реалізації.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації судових витрат, понесених відповідачем, останній повинен довести необґрунтованість дій позивача під час розгляду справи, а саме чи діяв позивач недобросовісно і пред`явив необґрунтований позов, чи були дії позивача умисні.
Звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, та в подальшому - подання заяви про залишення позову без розгляду, не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а також такі дії не можуть вважатися необґрунтованими, недобросовісними, й спричинити обов`язок відшкодовувати відповідачу понесені судові витрати.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга ФГ «Золотий лев» подана до Верховного Суду у вересні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
27 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 05 січня 2012 року між ФГ «Золотий лев» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,16 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області строком на 25 років, який 25 травня 2012 року було зареєстровано відділом Держкомзему у місті Жмеринці Вінницької області, про що у державному реєстрі вчинено запис № 052100004005970 державним реєстратором Малаховською А. А. (т.1, а.с. 14).
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року за заявою ОСОБА_1 державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєвим М. В. зареєстровано право оренди земельної ділянки за ФГ «Золотий лев», площею 3,1682 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013 (т.1, а.с. 28).
10 серпня 2018 року на підставі рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. право оренди земельної ділянки, площею 3,1682 га, кадастровий номер № 0521083000:06:001:0013, за ФГ «Золотий лев» автоматично було припинено (т.1, а.с. 30-34).
19 жовтня 2021 року ФГ«Золотий лев» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., ОСОБА_2 , про скасування рішення та запису державного реєстратора.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 26 листопада 2021 року призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 13 грудня 2021 року заяву ФГ «Золотий лев» про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 07 січня 2022 року заяви позивача ФГ «Золотий лев» про зміну предмета позову від 15 грудня 2021 року та від 06 січня 2022 року повернуто позивачу.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17 січня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
ФГ «Золотий лев» 24 травня 2022 року подало заяву, за змістом якої просило їх позовну заяву залишити без розгляду.
31 травня 2022 року до суду першої інстанції від ОСОБА_3 надійшло клопотання про стягнення на її користь з ФГ «Золотий лев» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, оскільки у зв`язку з поданням ФГ «Золотий лев» цього позову до суду вона вимушена була звернутися до адвоката за правовою допомогою задля представництва її інтересів у суді.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується
з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині стягнення з ФГ «Золотий лев» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.
В іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, тому Верховний Суд не вдається до оцінки і аналізу їх законності і обґрунтованості у неоскарженій частині.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною шостою статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Загальне правило щодо розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачено частиною третьою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.
Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.
У жовтні 2021 року ФГ «Золотий лев» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., ОСОБА_2., про скасування рішення та запису державного реєстратора.
15 грудня 2021 року подало заяву про зміну предмета позову та просило скасувати рішення державного реєстратора та запис про державну реєстрацію іншого речового права та перевести на позивача права та обов`язки покупця за договором купівлі продажу земельної ділянки.
06 січня 2022 року ФГ «Золотий лев» подало до суду заяву про зміну предмета позову та просило:
- залучити до участі у даній справі державного реєстратора Бабчинецької нільської ради Вінницької області Косарева М. В. в якості третьої особи на стороні відповідача;
- скасувати рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарева М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59720198 від 09 серпня 2021 року, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером № 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2428317205210, площею 3,1682 га;
- скасувати рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарева М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59720198 від 09 серпня 2021 року про державну реєстрацію іншого речового права за номером № 43382076 від 05 серпня 2021 року щодо припинення права оренди за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку, площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013;
- перевести з 01 січня 2024 року на ФГ «Золотий Лев» права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І., на земельні ділянки площами 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та площею 1,5837 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0145, що утворились в результаті поділу земельної ділянки, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, площею 3,1682 га;
- стягнути з ФГ «Золотий лев» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 31 682 грн, що знаходяться на депозитному рахунку територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області.
При цьому в цих заявах ФГ «Золотий лев» посилалось на те, що в нього, як орендаря, існує переважне право на придбання земельної ділянки.
Ухвалою Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області від 17 січня 2022 року заяви ФГ «Золотий лев» про зміну предмета позову від 15 грудня 2021 року та від 06 січня 2022 року повернені позивачу.
Повертаючи вказані заяви, суд першої інстанції зазначив, що одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається. За змістом заяв про зміну предмета позову позивач має на меті змінити одночасно предмет позовних вимог та їх підстави в частині переведення прав і обов`язків покупця на позивача за договором купівлі-продажу земельної ділянки.
Таку вимогу позивач не заявив у первісних позовних вимогах та не наводив правове обґрунтування щодо захисту таких прав.
Подання таких заяв суд першої інстанції визнав зловживанням позивачем процесуальними правами. При цьому суд роз`яснив позивачу про те, що він не позбавлений права на звернення до суду із новим позовом у разі порушення його прав.
24 травня 2022 року ФГ «Золотий лев» подало заяву про залишення позову без розгляду, без наведення мотивів свого рішення.
При таких обставинах позивач діяв недобросовісно.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду хоча і є диспозитивним правом позивача, передбаченого нормами ЦПК України і звернення з позовом до суду є суб`єктивним правом позивача, доступ до якого йому гарантований, зокрема пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, однак при їх здійсненні слід враховувати і вимоги частини четвертої статті 12 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних прав.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства (частина друга статті 44 ЦПК України).
Таким чином на осіб які беруть участь у справі покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальний обов`язок. При цьому під добросовісністю слід розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування права за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживанням наданими правами.
Встановивши, що ФГ «Золотий Лев», не дотримуючись наміру досягнення головної мети судового розгляду - вирішення спору, створив відповідачу умови, які призвели до укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача в передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про наявність підстав для стягнення з ФГ «Золотий лев» на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, понесених нею на оплату професійної правничої допомоги, згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц та від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 з огляду на таке
У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, скасовуючи ухвалу апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу районного суду про залишення без задоволення заяви відповідача про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, Верховний Суд зазначив, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України.
В постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 Верховний Суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, яка змінена постановою апеляційного суду, та постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.
Натомість у справі, яка переглядається, суди зробили висновок про необґрунтованість дій позивача, у зв`язку з чим застосував частину п`яту статті 142 ЦПК України, стягнувши з останнього витрати на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Отже, у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник в касаційній скарзі, встановлені різні фактичні обставини.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що суди у справі, яка переглядається, не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
На думку судової колегії ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, що переглядаються, в оскаржуваній частині є достатньо мотивованими.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фермерського господарства «Золотий лев» залишити без задоволення.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2022 року в частині стягнення з Фермерського господарства «Золотий лев» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк