№ 140/3335/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 140/3335/19

адміністративне провадження № К/990/31196/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (головуючий суддя Димарчук Т.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі №140/3335/19 (головуючий суддя Кузьмич С.М., судді: Глушко І.В., Улицький В.З.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВ

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 140/3335/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту 17 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.08.2019, оформлене протоколом № 105 та зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 17 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.08.2019, оформлене протоколом № 105.

Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по третій групі інвалідності у зв`язку з отриманим пораненням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби, та надіслати зазначене рішення разом з документами у ІНФОРМАЦІЯ_1 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року касаційну скаргу Міністерства оборони України - задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі № 140/3335/19 - скасовано. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 140/3335/19 - залишено в силі.

22 травня 2023 року до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача Міністерства оборони України Владислава Матяшука (вих. № 581 від 17 травня 2023 року) про поворот виконання судового рішення, у якій заявник просить допустити поворот виконання судового рішення у справі № 140/3335/19, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти (одноразової грошової допомоги) у розмірі 217500 гривень, перерахованих платіжним дорученням від 23 листопада 2021 року на користь позивача на виконання вимог постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року. Одночасно представник Міністерства оборони України заявив клопотання про поновлення строку для подання заяви про поворот виконання судового рішення.

Клопотання мотивоване тим, що річний строк пропущений з поважних причин, якими є, зокрема, введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року та встановлення карантину на всій території України з 19 грудня 2020 року до 20 червня 2022 року.

Відповідач вказує, що Міністерство оборони України, Збройні Сили України, інші військові формування України, відповідні органи військового управління, військові з`єднання, частини, підрозділи, установи та військовослужбовці виконують в умовах воєнного стану бойові та інші завдання з відбиття агресії російської федерації, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року відмовлено у поновленні Міністерству оборони України процесуального строку подання заяви про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити дії.

Заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у цій справі повернуто заявнику.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року залишено без змін.

12 вересня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким заяву про поворот виконання задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

31 жовтня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення не є поважними.

На думку суду, оскільки частиною восьмою статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) прямо не передбачено наслідків пропуску вказаного строку, тому у даному випадку на підставі частини другої статті 123 КАС України заяву про поворот виконання судового рішення необхідно повернути заявнику.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що строк звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення пропущений з поважних причин.

Скаржник покликається на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено воєнний стан.

Водночас зазначає, що з 24 лютого 2022 року усі офіцери (представники) Західного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України залучені до виконання бойових завдань по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано, що захист прав та інтересів Міністерства оборони України у цій справі здійснюють офіцери Західного територіального юридичного відділу, які з 24 лютого 2022 року в зв`язку із отриманням зброї та боєприпасів і здійсненням бойового чергування спочатку повністю призупинили діяльність щодо представництва інтересів Міністерства оборони України в судах.

Зауважує, що інформація про кількість юристів, кількість особового складу відділу, накази, які регламентують переведення відділу на воєнний стан, та інші документи, які підтверджують факт здійснення військовослужбовцями відділу добового (та/або бойового) чергування містять інформацію з обмеженим доступом та не можуть бути в загальному доступі та надані до суду.

Також зазначає, що пізніше, орієнтовно з серпня 2022 року представництво інтересів Міністерства оборони України в судах офіцерами відділу відновилось у повному обсязі.

Водночас зауважує, що Західний територіальний юридичний відділ Міністерства оборони України дислокується у місті Львові на території військового містечка, яке є одним із пріоритетних цілей для ураження збройними силами російської федерації, і як наслідок місцем з підвищеною небезпекою для перебування на його території людей.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про відсутність підстав, які передбачені законом, для повороту виконання судового рішення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України, перевірив правильність застосування норм процесуального права та встановив таке.

Механізм повороту виконання судового рішення визначений статтею 380 КАС України.

Згідно із статтею 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 635/2683/14-а сформував правовий висновок про те, що якщо обов`язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач вправі в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення; при цьому, строк починає обраховуватись з моменту набрання законної сили рішенням чи ухвалою суду про відмову в задоволенні позову, задоволення позовних вимог у меншому розмірі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Верховного суду від 29 листопада 2021 року (якою рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №140/3335/19 скасовано, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні позовних вимог залишено в силі) набрала законної сили з дати її прийняття, тобто 29 листопада 2021 року.

Отже, річний строк, визначений статтею 380 КАС України, закінчився 29 листопада 2022 року, проте з заявою про поворот виконання судового рішення відповідач звернувся до суду 22 травня 2023 року.

Відтак, відповідачем пропущений строк звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною другою статті 119 КАС України встановлено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Колегія суддів зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Своєю чергою, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судом першої інстанції слушно зауважено, що передбачений частиною восьмою статті 380 КАС України строк на подання заяви про поворот виконання судового рішення становить один рік та є значно тривалішим у порівнянні з іншими процесуальними строками, передбаченими КАС України (наприклад, строками звернення до суду з позовом, подання апеляційної чи касаційної скарги).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що річний строк є цілком достатнім для надання можливості звернутися із заявою про поворот виконання судового рішення, а несвоєчасне звернення із такою заявою повинно бути обумовлено дійсно виключними поважними причинами, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

В обґрунтовування поважність пропуску строку звернення до суду заявник вказував на введення карантинних обмежень та воєнного стану на території України.

Доводи касаційної скарги зводяться лиши до покликання скаржника на ведення воєнного стану на території України як поважну причину пропуску строку звернення до суду.

Перш за все слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з указами Президента України та діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Суди попередніх інстанцій, оцінюючи поважність причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні, врахували, зокрема: у місцезнаходженні сторін у справі: м. Луцьк (позивач) та м. Київ (відповідач) не проводяться активні бойові дії; Волинський окружний адміністративний суд не припиняв протягом цього часу своє функціонування; відповідач не надав суду доказів перебування усіх юристів відповідача (чи хоча б деяких із них) у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, а також не надав суду інші вагомі підстави, які б позбавили його можливості у межах річного строку звернутись до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.

Водночас судами встановлено, що згідно із даними автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» у період з дня оголошення воєнного стану в Україні (з 24.02.2022) по даний час такий суб`єкт владних повноважень як Міністерство оборони України є активним учасником (стороною) численних адміністративних справ у Волинському окружному адміністративному суді та у Восьмому апеляційному адміністративному суді, які розглядаються за участю вказаного відповідача, зокрема безперешкодно подає відзиви, клопотання, апеляційні скарги на рішення судів тощо.

Відповідач в касаційній скарзі наполягає на тому, що захист прав та інтересів Міністерства оборони України у цій справі здійснюють офіцери (представники) Західного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України та з 24 лютого 2022 року усі офіцери (представники відділу) залучені до виконання бойових завдань по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Водночас зазначає, що орієнтовно з серпня 2022 року представництво інтересів Міністерства оборони України в судах офіцерами відділу відновилось у повному обсязі.

Отже, беручи до уваги відновлення роботи щодо представництва в суді Західного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України з серпня 2022 року, як зазначає сам скаржник, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду у строк до 29 листопада 2022 року.

Також відповідач не вживав розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), оскільки з відповідною заявою звернувся лише у травні 2023 року.

З огляду на зазначене, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, який становить один рік, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення такої заяви.

Водночас Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 140/3335/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа