ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа №140/5/22
провадження № К/990/35090/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Берназюка Я.О.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року (головуючий суддя Кушнерик М.П., судді Курилець А.Р., Мікула О.І.)
у справі № 140/5/22
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказ.
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 січня 2020 року №147/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на 6 місяців державному виконавцю Камінь-Каширського районного відділу виконавчої служби ЗМУ МЮ (м. Львів) ОСОБА_1.
2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року позов задоволено повністю.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року скасовано, позов залишено без розгляду з підстав, встановлених статтями 238 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.
5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25 листопада 2019 року представник скаржника ОСОБА_2 - адвокат Навальнєв О.Ю. звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юсту (далі - Комісія) із скаргою на рішення державного виконавця Камінь-Каширського РВ ДВС ОСОБА_1. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 липня 2019 року № 47737289.
7. Листом від 11 грудня 2019 року № 8006/19.2.1/19 Мін`юст надіслав ОСОБА_3 , приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сибізі С.Е., ОСОБА_4 , державному реєстратору Камінь-Каширського РВ ДВС ОСОБА_1. копію зазначеної скарги та роз`яснив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією буде опубліковане за відповідним посиланням на офіційному сайті Мін`юсту.
8. Відповідно до листа ДП «Національні інформаційні системи» від 26 серпня 2021 року №4238/14.2-11 оголошення про засідання Комісії, яке відбулося 16 грудня 2019 року, було розміщено 13 грудня 2019 року о 16:27 за відповідним посиланням.
9. Із тексту телефонограми від 13 грудня 2019 року вбачалося, що засоби зв`язку державного реєстратора ОСОБА_1 не встановлено.
10. Згідно з висновком від 16 грудня 2019 року (14:00-19:40), Комісія рекомендувала скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 липня 2019 року № 47737289, прийняте державним реєстратором ОСОБА_1., та тимчасово заблокувати йому доступ до Державного реєстру речових прав строком на 6 місяців.
11. Наказом Міністерства юстиції України від 16 січня 2020 року № 147/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 липня 2019 року № 47737289, прийняте державним реєстратором Камінь-Каширського РВ ДВС ОСОБА_1. (пункт 2), тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Камінь-Каширського РВ ДВС ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.
12. Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем не доведено дотримання Комісією пунктів 9 - 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в частині належного та своєчасного повідомлення позивача про засідання Комісії 16 грудня 2019 року, на якому розглядалася скарга адвоката Навальнєва О.Ю. в інтересах ОСОБА_2 , та направлення копії цієї скарги позивачу, що позбавило ОСОБА_1 права взяти участь у засіданні Комісії, подати письмові пояснення по суті скарги.
14. Суд апеляційної інстанції вважав такі висновки передчасними, оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення не надано належну оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду. Колегія суддів вважала, що можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з позовом залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб`єктивний характер. Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, суду надано не було, в тому числі і під час апеляційного провадження.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
15. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20.
16. Позивач стверджує про ненадання апеляційним адміністративним судом уваги висновку експерта від 19 квітня 2022 року №21/22, з якого вбачається несанкціонований доступ до комп`ютера ОСОБА_1 , який тривав з 12 червня 2019 року по 27 липня 2019 року.
17. Скаржник додатково вказує на порушення статті 301 КАС України через те, що суд апеляційної інстанції не надіслав позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі, що позбавило можливості подати відзив у справі.
18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки апеляційного адміністративного суду, а також стверджує про те, що позивач знав про оскаржуваний наказ з січня 2020 року, оскільки саме ОСОБА_1 23 січня 2020 року на офіційну електронну пошту Міністерства юстиції України скерував електронне звернення, у якому повідомив, що 20 січня 2020 року з метою перевірки майнового стану боржників в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявив, що доступ у нього відсутній.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
20. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
24. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
26. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
27. За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
28. Аналіз указаних положень свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з`ясування причин пропуску цього строку.
29. У справі, що розглядається, 04 січня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про оскарження наказу Міністерства юстиції України від 16 січня 2020 року №147/5.
30. Тобто позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із значним пропуском строку на таке звернення.
31. ОСОБА_1 стверджує, що про порушення своїх прав дізнався у грудні 2021 року.
32. У заяві про поновлення процесуального строку зазначив, що наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2020 року № 633/5 «Про скасування рішення про державну прав та їх обтяжень» йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №140/1621/20 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 20 лютого 2020 року №633/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також позивач вказував, що в період оскарження вищевказаного наказу вважав, що саме наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2020 року № 633/5 йому було анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та про дію наказу від 16 січня 2020 року № 147/5 йому відомо не було.
33. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
34. Натомість колегією суддів апеляційного адміністративного суду встановлено, що 23 січня 2020 року ОСОБА_1 на офіційну електрону пошту Міністерства юстиції України надіслав електронне звернення з тексту якого вбачається, що позивачу відомо про існування наказу Міністерства юстиції України від 16 січня 2020 року № 147/5, яким порушено, на його думку, право.
35. Варто наголосити, що вказане вище звернення ОСОБА_1 здійснено з тієї ж електронної адреси, яку він зазначав у позові, апеляційній та касаційній скарзі.
36. Доказів на спростування того, що ОСОБА_1 не звертався 23 січня 2020 року на офіційну електрону пошту Міністерства юстиції України матеріали справи не містять.
37. Доводи позивача про неврахування апеляційним адміністративним судом висновку експерта від 19 квітня 2022 року №21/22, з якого вбачається несанкціонований доступ до комп`ютера ОСОБА_1 , який тривав з 12 червня 2019 року по 27 липня 2019 року, відхиляється Верховним Судом, оскільки вказаний експертний висновок жодним чином не доводить того, що хтось інший, а не ОСОБА_1 звернувся 23 січня 2020 року на офіційну електрону пошту Міністерства юстиції України.
38. Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20 відхиляються колегією суддів, зважаючи на те, що у вказаній справі Верховний Суд не досліджував питання строку звернення до суду, висновки Суду щодо висновку комплексної судової експертизи телекомунікаційних систем, обладнання та засобів, комп`ютерної техніки, та програмних продуктів стосувалися оцінки доказів у конкретній справі. Оцінка судами експертного висновку у справі №420/4037/20 не є висновком щодо застосування норм права, як помилково вважає позивач.
39. Зважаючи на встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність факту суттєвого пропуску встановленого законом для звернення до адміністративного суду з позовом та відсутність поважних причин для поновлення такого строку.
40. Також Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про не направлення йому судом апеляційної інстанції копії апеляційної скарги з доданими документами та копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, оскільки у матеріалах справи є супровідний лист від 12 вересня 2022 року №140/5/22/01-17/53437/22 Восьмого апеляційного адміністративного суду про направлення позивачу вказаних копій, а також довідка про доставку електронного листа, яка підтверджує, що 12 вересня 2022 року документи в електронному вигляді надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. З огляду на викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
43. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 140/5/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк