ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 140/6797/22
провадження № К/990/13547/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Улицького В.З., Кузьмича С.М., Матковської З.М.)
у справі №140/6797/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо сплаченої суми допомоги).
2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позов задоволено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задоволено: рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 140/6797/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
6. 11 червня 2022 року позивачу на його рахунок пенсіонера зарахована разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік відповідно до Постанови №540 у розмірі 3906,00 грн, про що вказано у довідці ГУ ПФУ у Волинській області від 16 листопада 2022 року №0300-18-7/37830.
7. На звернення позивача про нарахування та виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік ГУ ПФУ у Волинській області листом від 27 вересня 2022 року №8198-7406/В-02/8-0300/22 повідомило про виплату такої допомоги згідно з Постановою №540 та про відсутність підстав для виплати вказаної допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Незгода позивача із розміром таких виплат стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
8. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у 2022 році допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду із цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області допущена протиправна бездіяльність щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги розмірі за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551).
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906,00 грн, що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів Державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок №540). Зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, суди дійшли висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання Бюджетного кодексу України підзаконним актом, є правомірною.
11. Апеляційний суд послався на постанову Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
12. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції незаконно скасував рішення суду першої інстанції, оскільки:
- жодні обмеження щодо виплат до 5 травня за 2022 рік в України у зв`язку з введенням воєнного стану не встановлювались;
- Порядок №540 суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили і не підлягає застосуванню до спірних правовідносин;
- будь-яких змін до Закону № 3551 не вносилось.
13. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
15. У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
16. Починаючи з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати таку виплату, відповідно до статті 13 Закону №3551 у такій редакції «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
17. Порядком №540 Уряд встановив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421,00 грн; II групи - 3906,00 грн; III групи - 3391,00 грн.
18. Спір між сторонами виник щодо суми разової грошової допомоги до 5 травня, на отримання якої має позивач у 2022 році як особа з інвалідністю II групи.
19. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
20. Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22, розглянутій Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформовано такі правові висновки:
« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 грн, II групи - 3906 грн, III групи - 3391 грн, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
21. Одночасно Верховний Суд у зазначеній постанові відійшов від висновків, раніше викладених в постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22, щодо правомірності нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540.
22. Застосовуючи ці позиції до обставин справи, Верховний Суд зазначає таке.
23. Суди встановили, що позивач є особою з інвалідністю II групи, має відповідне посвідчення та на нього поширюється дія статті 13 Закону №3551.
24. При цьому, як зазначив Верховний Суд у справі №560/8064/22, норми Порядку № 540 не можуть бути застосовані у відносинах виплати щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році.
25. Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
26. Таким чином, висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи невірно застосовано норми матеріального права та судову практику Верховного Суду, що призвело до необґрунтованого часткового скасування законного рішення суду першої інстанції.
27. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановив, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону
28. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в частині та залишення у зазначеній частині в силі рішення суду першої інстанції.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 352 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі №140/6797/22 - скасувати.
3. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі №140/6797/22- залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук