Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 141/714/17
провадження № 61-40604св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Міністерство внутрішніх справ України,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оратівського районного суду Вінницької області у складі судді Лисака О. І. від 05 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Войтка Ю. Б., від 19 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді слідчого слідчого відділення Оратівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - Оратівський РВ УМВС України у Вінницькій області), здійснюючи досудове розслідування за фактом підроблення рішення 11 сесії 23 скликання Оратівської районної ради,
04 лютого 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Оратівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2014 року здійснив тимчасовий доступ до документів приватного сільськогосподарського підприємства«Авангард» (далі - ПСП «Авангард»), під час якого вилучив оригінали статутів цього підприємства від 2001, 2009 років та зміни і доповнення до статуту від 2010 року. В цей день, ОСОБА_2 , неналежно виконуючи свої обов'язки, залишив матеріали кримінального провадженнята вилучені в ПСП «Авангард» оригінали статутів в кабінеті Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області, не поміщаючи їх на зберігання в сейф. Внаслідок цього невідомі особи проникли до службового кабінету, незаконно заволоділи цими документами та передали їх ОСОБА_3 . В подальшому державним реєстратором Оратівського районного управління юстиції Вінницької області на підставі поданих оригіналів статутів та інших документів вчинено реєстраційні дії, внаслідок чого засновником та власником ПСП «Авангард» замість позивача незаконно став ОСОБА_3 . Через службову недбалість ОСОБА_2 з власності ОСОБА_1 незаконно вибуло майно ПСП «Авангард», чим їй заподіяно майнову шкоду у розмірі
13 652 544, 67 грн, яку, на підставі статей 1173 1174 ЦК України, позивачпросила стягнути з Державного бюджету України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту заподіяння шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ОСОБА_2 та вибуттям майна із власності
ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позов нею повністю доведений, оскільки протиправність дій слідчого Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області встановлена ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2017 року. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що вона в силу положень статей 1173 1174 ЦК України звільнена від доказування вини службової особи ОСОБА_2 і наслідків його дій, які полягають у заподіянні шкоди у конкретному розмірі.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 19 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року від Міністерства внутрішніх справ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Вказувало, що виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ПСП «Авангард» і вибуття підприємства із власності позивача було наслідком не безпосередніх дій ОСОБА_2 , а власного вільного волевиявлення позивача, вираженого у заяві від 27 січня 2014 року та оформленого протоколом засідання засновника ПСП «Авангард» від 27 січня 2014 року, дійсність підпису позивача в яких підтверджена висновком судово-почеркознавчої експертизи від 04 грудня 2014 року, що встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 була засновником і власником ПСП «Авангард».
27 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до загальних зборів засновників ПСП «Авангард» із заявою про вихід зі складу учасників (засновників)
ПСП «Авангард» і передачу (уступку) належної їй частки у статутному капіталі підприємства, що становить 100% статутного капіталу, на користь
ОСОБА_3
27 січня 2014 року засновником ОСОБА_1 було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання засновника ПСП «Авангард», відповідно до якого ОСОБА_1 виключено із складу засновників, прийнято до складу засновників ПСП «Авангард» ОСОБА_3 , передано 100% частки в статутному капіталі ОСОБА_3 , звільнено із займаної посади директора ПСП «Авангард» Ковтуна В. І., призначено на посаду директора
ОСОБА_3 , прийнято нову редакцію Статуту ПСП «Авангард» і уповноважено Сміщука Р . О. на проведення всіх дій, пов`язаних з державною реєстрацією.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року, якою залишено в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року встановлено, що підписи у протоколі засідання засновника від 27 січня 2014 року та заяві від 27 січня 2014 року виконані саме ОСОБА_1 , а не іншою особою (справа № К/800/54550/15).
Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 03 лютого
2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції Ревери П. В. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000051 від 05 лютого
2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України. Надано тимчасовий доступ до статуту ПСП «Авангард» та додатків до нього, які знаходяться у посадових осіб ПСП «Авангард», та у разі потреби вилучення їх.
Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів
від 04 лютого 2014 року та опису речей і документів, які вилучено на підставі ухвали слідчого судді від 03 лютого 2014 року, з ПСП «Авангард» було вилучено статут ПСП «Авангард» на 9 арк., статут ПСП «Авангард» (нова редакція) на 8 арк., зміни і доповнення до статуту ПСП «Авангард» 2010 рік на 2 арк.
ОСОБА_2 обвинувачувався органами досудового розслідування у тому, що внаслідок службової недбалості, яка виразилася в порушенні Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень, затвердженої наказом МВС України від 06 серпня 2012 року№ 681, невідомі особи проникли до службового кабінету ОСОБА_2 та незаконно заволоділи залишеними без нагляду оригіналами статутів ПСП «Авангард» 2001, 2009 років та змінами і доповненнями до статуту 2010 року, в подальшому передавши їх ОСОБА_3 .
Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня
2017 року ОСОБА_2 на підставі статті 48 КК України (у зв`язку із зміною обстановки) звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 367 КК України. При цьому суд керувався постановою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року (справа
№ К/800/54550/15). Кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення закрито.
05 лютого 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області вчинено реєстраційний запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ПСП «Авангард» в частині зміни складу засновників, а саме вихід зі складу засновників ОСОБА_1 та включення ОСОБА_3 . Також
05 лютого 2014 року вчинено запис про зміну керівника та підписанта, а саме заміна ОСОБА_1 на ОСОБА_3
06 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено записи про державну реєстрацію змін до установчих документів ПСП «Авангард» в частині зміни складу засновників, вихід зі складу засновників ОСОБА_3 та включення ОСОБА_5 та в частині зміни засновника та підписанта з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 .
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію щодо ПСП «Авангард»
від 05 лютого 2014 року відмовлено (справа № 802/1149/14-а).
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Згідно із статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана якимись іншими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання їй шкоди, яка дорівнює вартості майна ПСП «Авангард», саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , тобто позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 та вибуттям майна ПСП «Авангард» з її володіння, а тому дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Так, позивачем не доведено, що саме внаслідок неналежного зберігання слідчим ОСОБА_2 оригіналів статутів ПСП «Авангард» майно цього підприємства незаконно вибуло з її власності. Так судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що саме ОСОБА_1 виконані підписи на її заяві та протоколі про вихід із засновників ПСП «Авангард» і передачу 100% частки у статутному капіталі ОСОБА_3 (справа № К/800/54550/15) та законність запису про державну реєстрації змін в частині засновників з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 (справа № 802/1149/14-а). Встановлення цих обставин, серед іншого, стало підставою для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.
Слід зазначити, що в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Оскільки позивачем не доведено факту наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 і спричиненням майнової шкоди у зв`язку із вибуттям майна із її власності, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є правильним.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Посилання в касаційній скарзі на те, що позивач звільнена від доказування факту заподіяння шкоди протиправними діями ОСОБА_2 , оскільки вказані обставини встановлені ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2017 року про закриття кримінального провадження, є необґрунтованими. Так, ця ухвала у розумінні частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язкова для суду при розгляді цієї справи лише в питанні чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою, а тому факт заподіяння шкоди входить до предмету доказування.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
В. В. Шипович
В. В. Яремко