Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 1519/16411/2012
провадження № 61-2150св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року у складі судді Целуха А. П., постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2012 року ОСОБА_4 в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Одеська міська рада, про встановлення порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що 05 липня 2000 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_4 32/100 частини домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох кам`яних житлових будівель, загальною житловою площею 64,3 кв. м, та надвірних споруд: «В», «Г», «Е», «Ж», «И», «К» - шість сараїв, «Д» - гараж, «З» - літня кухня, «Л» - вбиральня, № 1-4, 7,8 - огородження, І - мостіння, розташованих на земельній ділянці.
27 травня 2002 року ОСОБА_4 подарувала своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 32/100 частини зазначеного домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Власником 68/100 частини цього домоволодіння є ОСОБА_2 .
Позивач стверджує, що між ОСОБА_1 , її матір`ю ОСОБА_4 , її бабусею ОСОБА_6 та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки і наявний конфлікт щодо користування будинком та земельною ділянкою.
05 квітня 2017 року ОСОБА_1 стала повнолітньою, набула статусу позивача у справі та уточнила позовні вимоги.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила встановити порядок користування будинком АДРЕСА_1 між нею та співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , запропонований експертом, та встановити порядок користування земельною ділянкою між нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно з другим варіантом судової будівельно-технічної експертизи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року позов задоволено.
Встановлено порядок користування будинком АДРЕСА_1 з наданням:
співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з загальною часткою 68/100 у користування наступні приміщення та будівлі:
У літ. «А» - житловий будинок з прибудовами літ «а», «а1» наступні приміщення:
2-1 - кухня площею 8,5 кв.м,
2-2 - житлова площею 10,4 кв.м;
2-3 - житлова площею 10,7 кв.м;
2-4 - ванна площею 3,7 кв.м;
У літ. «Б» - житловий будинок з прибудовами літ «б», «б1» наступні приміщення:
3-1 - коридор площею 8,5 кв.м;
3-2 - кухня площею 9,6 кв.м;
3-3 - житлова площею 13,8 кв.м;
3-4 - житлова площею 12,4 кв.м;
3-5 - санвузол площею 3,0 кв.м;
Усього - 80,6 кв.м, у т.ч. житлова - 47,3 кв.м
Надвірні будівлі:
Літ «И» - сарай;
Літ «З» - літня кухня;
Літ «К» - сарай;
Літ «Е» - сарай;
Літ «Ж» - сарай;
Співвласнику ОСОБА_1 з загальною часткою 32/100 у користування наступні приміщення та будівлі:
У літ. «А» - житловий будинок з прибудовами літ «а», «а1» наступні приміщення:
1-1- кухня площею 14,0 кв.м;
1-2 - житлова площею 7,6 кв.м;
1-3 - кладовка площею 3,6 кв.м;
1-4 - житлова площею 12,3 кв.м;
1-5 - санвузол площею 2,5 кв.м;
Усього 40,0 кв.м у т.ч. житлова- 19,9 кв.м
Надвірні будівлі:
Літ «В» - сарай;
Літ «Г» - сарай;
Літ «Д» - гараж;
Встановлено між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 згідно з другим варіантом судової будівельно-технічної експертизи, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з загальною часткою 68/100 в особисте користування надано земельну ділянку площею 428 кв. м з приляганням до фасадної, лівої, правої і задньої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а» (квартира 2), житловим будинком літ. «Б» з прибудовами літ. «б», «б1» (квартира 3), надвірними будівлями літ. «Е» - сарай, літ. «Ж»- сарай, літ. «З» - літня кухня, літ. «И»- сарай, літ. «К»- сарай, літ. «Л»- вбиральня (зруйнована).
Співвласнику ОСОБА_1 з загальною часткою 32/100 в особисте користування надано земельну ділянку площею 201 кв. м з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а», літ. «а1» (квартира 2) і надвірними будівлями літ. «В» - сарай, літ. «Г»- сарай, «Д»- гараж.
Входи і в`їзди на виділені ділянки пропонується зберегти існуючі з сторони
вул. Самодіяльної. Межі , що відокремлюють ділянки особистого користування співвласників домоволодіння по другому варіанту порядку користування земельною ділянкою описати наступним чином:
-Від фасадної межі земельної ділянки з боку вулиці Самодіяльної , з відступом 11,10 м від лівої зовнішньої межі, по осях міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину до перетину з зовнішньою стіною прибудови літ. «а», орієнтованої на задню межу земельної ділянки;
-далі по напрямку до задньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,50 м;
-поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 3,11 м;
-поворот направо по напрямку до задньої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 10,0 м;
-поворот наліво по напрямку до лівої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 2,13 м;
-поворот направо по напрямку до задньої межі ділянки , відрізок довжиною 3,70 м;
-поворот направо по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 6,23 м;
-поворот направо по напрямку до фасадної зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 12,90 м;
-поворот наліво по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 4,75 м;
-поворот направо по напрямку до фасадної зовнішньої межі ділянки, відрізок довжиною 1,0 м;
-поворот наліво по напрямку до правої зовнішньої межі ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б» орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 1,0 м;
-поворот направо уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б» орієнтованої на ліву зовнішню межу ділянки , відрізок довжиною 1,05 м;
-поворот наліво уздовж зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б» орієнтованої на фасадну зовнішню межу ділянки до примикання до зовнішньої стіни сараю літ. «В», відрізок довжиною 0,56 м;
-далі вздовж стіни , яка розділяє житловий будинок літ. «Б» і сарай літ. «В» на всю їх довжину.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони у справі не можуть досягти порозуміння щодо порядку користування земельною ділянкою, тому наявні правові підстави для задоволення позову. При цьому визначено, що встановлений порядок користування будинком та земельною ділянкою, який запропонований експертом, буде найбільш раціональним, забезпечить ізольованість виділених часток і можливість експлуатації та обслуговування існуючих будівель.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, відповідачі подали апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року рішення місцевого судузалишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У лютому 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, уточнивши вимоги, просять постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані рішення судів без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
20 квітня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 липня 2000 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_4 32/100 частини домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох кам`яних житлових будівель, загальною житловою площею 64,3 кв. м та надвірних споруд: «В», «Г», «Е», «Ж», «И», «К» - шість сараїв, «Д» - гараж, «З» - літня кухня, «Л» - вбиральня, №1-4, 7,8 - огородження, І - мостіння, розташованих на земельній ділянці, що підтверджується договором дарування від 05 липня 2000 року за реєстровим № 2-625.
27 травня 2002 року ОСОБА_4 подарувала дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені 32/100 частини домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування за реєстровим №2294 від 27.05.2002р., зареєстрований у КП «ОМБТІ та РОН» 28.05.2002р. №6127.
Власником 68/100 частини цього домоволодіння була ОСОБА_2 ..
Установлено, що між власниками домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , склалися неприязні стосунки та наявний конфлікт щодо користування будинком та земельною ділянкою.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №508/24 від 30 листопада 2015 року на розгляд суду запропоновано один варіант порядку користування домоволодінням АДРЕСА_1 , а саме: співвласнику ОСОБА_2 із загальною часткою 68/100 у користування пропонується наступні приміщення та будівлі:
У літ. «А» - житловий будинок з прибудовами літ «а», «а1» наступні приміщення:
2-1- кухня площею 8,5 кв.м,
2-2- житлова площею 10,4 кв.м;
2-3- житлова площею 10,7 кв.м;
2-4- ванна площею 3,7 кв.м;
У літ. «Б» - житловий будинок з прибудовами літ «б», «б1» наступні приміщення:
3-1- коридор площею 8,5 кв.м;
3-2 - кухня площею 9,6 кв.м;
3-3 - житлова площею 13,8 кв.м;
3-4 - житлова площею 12,4 кв.м;
3-5 - санвузол площею 3,0 кв.м;
Усього 80,6 кв.м. у т.ч. житлова- 47,3 кв.м
Надвірні будівлі:
Літ «И» - сарай;
Літ «З» - літня кухня;
Літ «К» - сарай;
Літ «Е» - сарай;
Літ «Ж» - сарай.
Співвласнику ОСОБА_1 із загальною часткою 32/100 у користування пропонується наступні приміщення та будівлі:
У літ. «А» - житловий будинок з прибудовами літ «а», «а1» наступні приміщення:
1-1- кухня площею 14,0 кв.м;
1-2 - житлова площею 7,6 кв.м;
1-3 - кладовка площею 3,6 кв.м;
1-4 - житлова площею 12,3 кв.м;
1-5 - санвузол площею 2,5 кв.м;
Усього 40,0 кв.м у т.ч. житлова- 19,9 кв.м
Надвірні будівлі:
Літ «В» - сарай;
Літ «Г» - сарай;
Літ «Д» - гараж.
Запропонований варіант порядку користування спірним домоволодінням враховує переміщення (відновлення) вбиральні літ. «Л» з частини земельної ділянки ОСОБА_2 на частину земельної ділянки ОСОБА_1 .
Також, судовим експертом було запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме:
Перший варіант:
Співвласнику ОСОБА_2 із загальною часткою 68/100 в особисте користування пропонується земельна ділянка площею 428 кв. м з приляганням до фасадної, лівої, правої і задньої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а» (квартира 2), житловим будинком літ. «Б» з прибудовами літ. «б», «б1» (квартира 3), надвірними будівлями літ. «Е» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - літня кухня, літ. «И» - сарай, літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня (зруйнована).
Співвласнику ОСОБА_1 в особисте користування пропонується земельна ділянка площею 201 кв. м з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а», літ. «а1» (квартира 2) і надвірними будівлями літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, «Д» -гараж.
Входи і в`їзди на виділені ділянки пропонується зберегти існуючі з сторони
вул. Самодіяльної. Межі , що відокремлюють ділянки особистого користування співвласників домоволодіння за першим варіантом порядку користування земельною ділянкою описуються в дослідницькій частині висновку по другому питанню.
Графічно перший варіант порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відображено в додатку № 3.
Другий варіант:
Співвласнику ОСОБА_2 із загальною часткою 68/100 в особисте користування пропонується земельна ділянка площею 428 кв. м з приляганням до фасадної, лівої, правої і задньої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а» (квартира 2), житловим будинком літ. «Б» з прибудовами літ. «б», «б1» (квартира 3), надвірними будівлями літ. «Е» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - літня кухня, літ. «И» - сарай, літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня (зруйнована).
Співвласнику ОСОБА_1 в особисте користування пропонується земельна ділянка площею 201 кв. м з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки, що включає, в тому числі, площу зайняту частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а», літ. «а1» (квартира 2) і надвірними будівлями літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, «Д» -гараж.
Входи і в`їзди на виділені ділянки пропонується зберегти існуючі з сторони
вул. Самодіяльної. Межі , що відокремлюють ділянки особистого користування співвласників домоволодіння по другому варіанту порядку користування земельною ділянкою описуються в дослідницькій частині висновку по другому питанню.
Графічно другий варіант порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відображено в додатку №4.
Вказані варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою передбачають забезпечення безперешкодного доступу співвласника ОСОБА_2 до частини зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б» (приміщення «3-4»- житлова) орієнтованої на ділянку ОСОБА_1 ..
02 квітня 2016 року ОСОБА_2 подарувала своїй дочці ОСОБА_3 , 39/100 частин вказаного домоволодіння.
Загальна частка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на вищевказаний будинок складає 68/100.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.
Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Встановивши, що встановлення порядку користування співвласників домоволодінням та земельною ділянкою (поділ) технічно можливий, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому порядок користування як будівлями, так і земельною ділянкою судами було визначено з огляду на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2015 року, відповідно до часток співвласників нерухомого майна, з урахуванням забезпечення вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном, з дотриманням прав та інтересів кожного із співвласників.
Разом із тим, судами урахована відсутність погодженого між позивачкою (з однією сторони) та відповідачами (з іншої сторони) порядку користування нерухомим майном, а також те, що відповідачі між собою є матір`ю та донькою і між ними відсутній спір щодо користування та володіння спірним майном.
Також висновки судів відповідають приписам частини другої статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин).
При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору. Судами правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги відповідачів відносно того, що судова будівельно-технічна експертиза була проведена неналежним чином, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. Питання, які поставлені судом перед експертом, знаходяться в межах заявлених позовних вимог про встановлення порядку користування будинком та земельною ділянкою. Крім того, слід зазначити, що на момент проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2015 року у будинку було тільки два співвласника - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тому, ураховуючи відсутність спорів між відповідачами щодо спірного майна, цей висновок експерта є допустимим доказом по справі.
Інші доводи касаційної скарги також є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Фактично вказані доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи та до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанційухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун