ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №154/1159/17
адміністративне провадження №К/9901/17755/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 154/1159/17
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича
на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 року (головуючий суддя - Пікула Н.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Хобор Р.Б., суддів: Обрізко І.М., Попка Я.С.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1., позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича (далі - відповідач), в якому, просив:
- скасувати постанову серії АР № 862640 від 12.04.2017 року по справі про адміністративне правопорушення як незаконну та необґрунтовану.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, як начальник філії «Володимир-Волинська дорожньо-експлуатаційна дільниця» не може бути відповідальним за ст. 140 КУпАП, оскільки не є власником і балансоутримувачем автомобільної дороги, зазначеної в оскаржуваній постанові.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постанову серії АР № 862640 від 12.04.2017 року винесену інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьк ДПП, лейтенанта поліції Мазяра А.А. про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи - начальника філії "Володимир - Волинської ДЕД" ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн - скасовано.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі того, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1, як посадової особи «Володимир - Волинської ДЕД» стосовно ремонту та утримання зазначеної автомобільної дороги, а також відсутні дані, які б свідчили, що Володимир - Волинською філією ДЕД не виконано завдань замовника з ремонту та утримання даної автомобільної дороги.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скаргу інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича залишено без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 року - без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП України, оскільки не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова не містить відомостей про те, чи уповноважений ОСОБА_1. вчиняти, визначені ч. 1 ст. 140 КУпАП дії, чи відповідальний за їх вчинення та на підставі яких даних визначені повноваження ОСОБА_1 Також, оскаржувана постанова не містить посилань на порушення позивачем норм ДСТУ 3587-97, які на думку відповідача були вчинені ОСОБА_1.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У листопаді 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича, яка 07 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
9. В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не були досліджені належним чином всі обставини у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку у вирішенні даної справи.
Відповідач також зазначає, що при винесенні рішення судом апеляційної інстанції був порушений принцип рівності всіх учасників процесу та за нехтуванням наданими доказами було переглянуто дану справу без повного і всебічного з'ясування обставин справи.
10. Позивач надіслав до суду відзив на касаційну скаргу в якому просив відмовити відповідачу в задоволенні касаційної скарги, а постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що актом обстеження автомобільних доріг державного сполучення 05.04.2017 року о 12 год 30 хв було проведено огляд ділянки вулично-шляхової мережі Н-22 "Устилуг - Луцьк - Рівне", оглядом виявлено недоліки в утриманні експлуатаційної обстеженої ділянки автодороги Н-22 "Устилуг - Луцьк - Рівне" в м. Володимир - Волинський від вул. Устилузька 99 протяжністю 54 м, а саме: покриття проїзної частини автодороги має ямковість глибиною 8см, приблизно 2,4 м2, 16.6 м2, 2,45 м2, 11,76 м2, 0,84 м2 та 4,08 м2. Результатами обстеження визнано, що дана ділянка є незадовільною.
12. На підставі даного акту обстеження відповідачем винесено постанову серії АР №862640 від 12.04.2017 року відносно ОСОБА_1, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 140 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1020 грн. за те, що він порушив Правила норм та стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні проїзної частини вулиці Устилузької в м. Володимир - Волинський, допустив утворення ямковості та вибоїн, чим порушив п.п. 1.5 ПДР України.
Позивач не погодився з даною постановою та звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною 1 статті 140 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
15. Згідно з п. 5.1. Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
16. Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Пунктом 3.1 ДСТУ 3587-97 визначено вимоги до покриття проїзної частини.
17. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП, з огляду на те, що вона не містить опису обставин, які були встановлені судами під час розгляду справи, а також відсутні відомості про те, чи уповноважений ОСОБА_1. вчиняти дії, визначені ч. 1 ст. 140 КУпАП , чи відповідальний він за їх вчинення.
19. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
20. Так, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
21. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було винесено на підставі акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне». Однак з даного акту не вбачається яким органом було проведено обстеження даної ділянки дороги, чи повідомлялись про обстеження відповідальні за забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги.
22. Відповідно до ст. ст. 8, 10 Закону України «Про автомобільні дороги» власником автомобільних доріг загального користування є держава в особі уповноваженого органу Державного управління автомобільними дорогами - Державної служби автомобільних доріг України, правонаступником якого є Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор).
23. З наданої Службою автомобільних доріг у Волинській області відповіді вбачається, що національна автомобільна дорога державного значення Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне від км 0+000 до км 130+000 знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг.
24. З метою забезпечення покладених обов'язків щодо утримання автомобільних доріг загального користування Службою автомобільних доріг у Волинській області укладаються договори підряду з підприємствами на виконання робіт, зокрема, із філією «Володимир-Волинська ДЕД».
25. Відповідно до договору 01.4/7/16 від 08.06.2016 року, укладеного Службою автомобільних доріг у Волинській області та дочірнім підприємством «Волинський облавтодор», послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (якою і є автодорога Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне») виконувалися згідно щомісячних планів-завдань та актів дефектів, затверджених Замовником в межах виділених фінансових ресурсів.
26. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що судам не було надано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1, як посадової особи «Володимир-Волинської ДЕД» стосовно ремонту та утримання зазначеної в акті автомобільної дороги, а також з того, що відсутні дані, які б свідчили, що Володимир-Волинською філією ДЕД не виконано завдань замовника з ремонту та утримання автомобільної дороги.
27. З огляду на встановлені судами обставини справи, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо неправомірності дій відповідача, у зв'язку з чим суди дійшли до правильного висновку про задоволення позову.
28. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції у м.Луцьку ДПП лейтенанта поліції Мазяра Андрія Анатолійовича залишити без задоволення.
2. Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова