ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/10532/22
адміністративне провадження № К/990/17981/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий-суддя: Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.)
у справі № 160/10532/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржник) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (далі - третя особа), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року включно;
-
- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року включно.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що на неї поширюються норми постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», натомість в порушення вказаної постанови їй не була виплачена щомісячна додаткова винагорода в розмірі 30000,00 як особі, що працює в Державній кримінально-виконавчій службі, що розташована в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 23 березня 2022 року до 01 червня 2022 року включно;
- зобов`язано Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 23 березня 2022 року до 01 червня 2022 року включно;
- у решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 проходить службу у званні капітана внутрішньої служби. Тобто, відноситься до осіб середнього начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким з внесенням змін до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 було гарантовано виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що період, який вказано позивачкою для нарахування і виплати їй додаткової винагороди, не дозволяє задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Так, суд установив, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, не були включені до перших двох редакцій постанови №168. Крім того, подальшими змінами від 22 березня 2022 року, включивши до списку осіб, які мають право на додаткову винагороду, Державну кримінально-виконавчу службу були також внесені умови, що установа повинна бути розташована в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка».
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р.
Дніпропетровська область була включена до вказаного Переліку розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 11 березня 2022 року.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме визнанню протиправною бездіяльності Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 23 березня 2022 року до 01 червня 2022 року включно та зобов`язанню Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 23 березня 2022 року до 01 червня 2022 року включно.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року скасовано та прийнято у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка у спірний період проходила службу у званні капітана внутрішньої служби. Доказів несення служби (чергування, наряди тощо), встановлення графіків несення служби, наявність положення про несення служби працівниками організації, де проходила службу позивач, матеріали справи не містять. Графік роботи позивачки визначений колективним договором та складає п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, для виплати ОСОБА_1 Державною установою «Центр пробації» Міністерства юстиції України у спірний період, додаткової винагороди, виплата якої передбачена особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року.
ОСОБА_1 в обґрунтування підстав касаційного оскарження вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до осіб, що проходять/проходили службу у Державній установі «Центр пробації» Міністерства юстиції України, норм пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, яка діяла в період часу з 22 березня 2022 року по 01 червня 2022 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 22 березня 2022 року №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168») щодо виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, особам, що працюють в Державній кримінально-виконавчій службі, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Окрім того, позивачка зазначає, що єдиною підставою для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційний суд зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів несення служби (чергування, наряди тощо), встановлення графіків несення служби працівниками організації, де проходила службу позивач.
Суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що оскільки на позивачку розповсюджується дія Закону України «Про Національну поліцію», то під «несенням служби» слід розуміти лише несення особливого виду служби, зокрема, в нічний час, виконання завдань в складі оперативної групи, несення вахти, перебування на блокпостах, тощо. Суд помилково дійшов висновку, що лише вказані види несення служби вказують на особливий характер служби.
Чинне законодавство не містить визначеного терміну «несення служби», відмінного від загального поняття «проходження служби», а оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року не містить жодного посилання на норму права, яка б спростовувала даний факт.
Так, відповідно до приписів Закону України «Про державну кримінально- виконавчу службу» служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.
ОСОБА_1 , як капітан внутрішньої служби та особа начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби, яка перебуває на посаді старшого інспектора Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, має право на виплату відповідної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 року безвідносно до залучення її до виконання окремих видів несення служби, адже Постановою №168, в редакції станом на час виникнення спірних відносин, не було визначено відповідних умов для виплати співробітникам 30 000 грн щомісячно.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника, якими не спростовано законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року без змін.
Відповідач зазначає, що додаткова винагорода, передбачена постановою №168, є додатковим видом заохочення для осіб, які на період дії воєнного стану виконують певні завдання чи несуть службу в органах і установах, пов`язаних з виконанням певних завдань, відмінних від завдань в мирний час.
Проте доказів несення служби (чергування, наряди тощо), встановлення графіків несення служби, наявність положення про несення служби працівниками організації, де проходила службу позивач, матеріали справи не містять.
Міністерством юстиції України подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року без змін.
Відзив третьої особи обґрунтований відсутністю підстав для нарахування та виплати позивачці додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, оскільки характер виконуваної позивачем роботи не передбачає призначення їй додаткової винагороди.
Також третя особа зазначає, що фінансово-економічні розрахунки до постанови №350, якою була поширена дія Постанови №168 на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, не поширюються на забезпечення діяльності органів пробації.
Також Міністерством юстиції України», з посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5, звертає увагу на відмінність терміну «несення служби» від «проходження служби».
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В. та у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у відставку) визначено такий склад колегії: головуючий-суддя - Мацедонська В.Е., судді: Білак М.В., Губська О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження на 25 квітня 2024 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно до наказу УДПтСУ в Дніпропетровській області №49о/с від 28 квітня 2012 року ОСОБА_1 прийнято на службу до Державної кримінально виконавчої служби України.
Згідно з витягом з наказу Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №61/К по філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області по Чечелівському районному відділу, позивачку, капітана внутрішньої служби, призначено на посаду старшого інспектора відділу з 01 липня 2018 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на теперішній час.
Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Представник позивачки звернувся з адвокатським запитом до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, в якому просив повідомити чи здійснюється виплата ОСОБА_1 в розмірі 30 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та вказати підстави, якщо така виплата не здійснюється.
Листом №30/15-ЗПІ/11/Ян-22 від 05 липня 2022 року Державною установою «Центр пробації» було повідомлено адвоката позивачки, що Центром пробації не здійснюється виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови №168 від 28 лютого 2022 року, оскільки остання не залучена до виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та не несе службу.
Представником ОСОБА_1 аналогічний запит було направлено також на адресу Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області.
Філія Державної установи «Центра пробації» у Дніпропетровській області» листом №981/21-22 від 05 липня 2022 року повідомила, що відповідно до Положення про філію Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної установи «Центр пробації» від 10 грудня 2020 року №741/ОД-20, філія є відокремленим підрозділом без права юридичної особи та безпосередньо підпорядковується Державній установі «Центр пробації». Філія не наділена повноваженнями нараховувати працівникам щомісячних (одноразових) основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Не погоджуючись з бездіяльністю Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, що полягає у невиплаті щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивачка звернулася з відповідним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Приписами частини першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивачки про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року №350) у правовідносинах щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів керується таким.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Воєнний стан та загальна мобілізація на території України діяли на час виникнення спірних правовідносин і тривають й на сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 5 цієї постанови вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови Кабінет Міністрів України №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Як зазначено у постановах №350 і №793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
В решті зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року) не змінювався.
Частиною першою статті 6 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
За приписами частини першої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Відповідно до частини другої цієї статті служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина друга статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).
Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , капітан внутрішньої служби, у спірний період проходила службу на посаді старшого інспектора Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з 01 липня 2018 року.
У частині першій статті 2 Закону України від 05 лютого 2015 року №160-VIII «Про пробацію» визначено, що пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого; орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про пробацію» передбачено, що права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Центр пробації утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року №655-р та наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2017 року №4322/5.
Наказом Міністерства юстиції України від 08 грудня 2020 року №4242/5 затверджено Положення про Державну установу «Центр пробації» (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Центр пробації є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту.
Пунктом 6 Положення передбачено, що у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи (далі - Філії), до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації. Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
Згідно з пунктом 7 Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Переглядаючи оскаржене судове рішення у цій справі, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року у справі №160/11851/22 вже сформував висновок щодо застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 у подібних правовідносинах, яку надалі підтримано Верховним Судом у інших справах за подібних обставин.
Також, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 200/297/23 та від 25 січня 2024 року у справі №520/8343/22, в яких суд касаційної інстанції висловив таку правову позицію.
Зокрема, у справі №520/8343/22 Верховний Суд виходив з того, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до приписів частини першої статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.
Водночас наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок №925/5).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку №925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
У справі №520/8343/22 Верховний Суд перевірив та відхилив аргументи Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про те, що позивач не набув право на отримання додаткової допомоги, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, позаяк ним не надано підтверджуючих документів, які свідчать про залучення його до несення служби та забезпечення діяльності щодо спрямування та координації установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, які перебували в умовах постійної небезпеки та ризику, у тому числі, в районі ведення воєнних дій, тимчасової окупації та оточення, які на той час були розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалась допомога в рамках програми «єПідтримка».
У аспекті вказаного колегія суддів у справі №520/8343/22 зауважила, що у постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 160/11851/22 Верховний Суд, відповідаючи на доводи Державної установи «Центр пробації» щодо права на отримання додаткової винагороди лише особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби виснував, що у цьому випадку поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Отож, постанова Кабінету Міністрів України №168 (у редакції від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
Указані висновки були підтримані Верховним Судом і у постанові від 18 січня 2024 року у справі №200/297/23.
Крім того, у постанові від 18 січня 2024 року Верховний Суд констатував про безпідставність доводів Державної установи «Центр пробації» про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд відхиляє аргументи Міністерства юстиції України , викладені у відзиві на касаційну скаргу, щодо відмінності терміну «несення служби» від «проходження служби», з посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІ Порядку №925/5, оскільки таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 «Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу» розділу ІІ «Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу» Порядку №925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що постанова Кабінету Міністрів України №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, гарантувала ОСОБА_1 , яка проходить службу у званні капітана внутрішньої служби, виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень на місяць особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Разом з тим, висновок суду першої інстанції щодо визначення періоду для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, а саме: починаючи з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 включно, колегія суддів уважає помилковим, ураховуючи таке.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 213-р внесено зміну у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», доповнивши його після позиції «Волинська область» позицією «Дніпропетровська область».
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р Дніпропетровська область віднесена до адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загально-обов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамка Програми «єПідтримка», пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 визначено, що вона застосовується з 24 лютого 2022 року, і ОСОБА_1 у спірний період проходила службу на посаді старшого інспектора Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області у спеціальному званні «капітана внутрішньої служби», колегія суддів доходить висновку, що остання має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, починаючи з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року (ураховуючи внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року).
Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував законне рішення суду першої інстанції, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
За таких обставин, ураховуючи приписи частини першої статті 351 КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції щодо визначення періоду для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди та абзаци другий, третій її резолютивної частини, виклавши їх в редакції цієї постанови.
Судові витрати
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із зміною рішення суду першої інстанції в частині мотивів, а в іншій частині із залишенням його без змін, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційної скарги у цій справі позивачка сплатила 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 15 березня 2023 код квитанції: 9299-5452-1207-7130. Відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 341 345 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови та змінити абзаци другий, третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, виклавши їх в такій редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року включно.
Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України (вул. Юрія Іллєнка, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року включно».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154; вул. Юрія Іллєнка, м. Київ, 04050) судові витрати на сплату судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
О.А. Губська