10.06.2025

№ 160/11049/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Київ

справа №160/11049/24

адміністративне провадження № К/990/2157/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 (головуючий суддя Рищенко А.Ю.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 (головуючий суддя Юрко І.В., судді Білак С.В., Чабаненко С.В.)

у справі №160/11049/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 у розмірі 1,0796;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії.

1.2. Позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 17.05.2022 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказувала, що з 01.03.2023 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

З 01.03.2024 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Проте, пенсія позивачки не була проіндексована із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Вважає, що відповідач протиправно листом відмовив у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 17.05.2022 та отримує пенсію відповідно Закону №1058-ІV.

3.2. 14.03.2024 представник позивачки звернувся до пенсійного органу із запитом, в якому, зокрема, просив здійснити перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення, установлених постановами №168 та №185.

3.3. Відповідач листом від 19.03.2024 №0400-010304-8/54868 повідомив, що при проведенні індексації пенсії згідно частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV з 01.03.2023 застосовувався показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в 1,17, 1, 11, 1, 11, 1, 14 та 1, 197, який складав 7405,03 грн. З 01.03.2024 застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014-2016 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення в 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, який складає 7994,47 грн. Оскільки розмір пенсії позивачки було розраховано із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки (10846,37 грн), проводити перерахунок (індексацію) пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024, відповідно до Постанови №168 та Постанови №185, немає підстав. Згідно постанов №168 та №185 до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 та з 01.03.2024 встановлено щомісячні доплати у розмірі 100,00 грн.

3.4. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, позивачка звернулася до суду.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що передбачений статтею 42 Закону №1058-ІV перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється з використанням спеціально визначеного для цього показника середньої заробітної плати, який розраховується саме з метою використання при розрахунку індексації пенсії, що визначає сферу його застосування. Суд зазначив, що розрахований з метою індексації пенсії у 2023 та 2024 роках показники середньої заробітної плати складають показники 7405,03 грн та 7994,47 грн, а тому у разі його застосування при перерахунку пенсії позивачки, розмір останньої не збільшиться, оскільки при призначенні пенсії був застосований більший показник середньої заробітної плати (10846,37 грн).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Зокрема, позивачка зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції абзаців 1,2 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок №124).

Натомість, скаржник стверджує, що у цих правовідносинах слід було застосувати:

- пункти 1-4, 7 Порядку №124,

- пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

5.2. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частити другої статті 42 Закону №1058-IV, пункту 1 Порядку №124, Постанови №168 та Постанови №185 за відсутності обґрунтованого висновку Верховного Суду.

5.3. На думку позивачки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивачки, у розмірі 10846,37 грн, не підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023 та на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024 при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 Постанови №168 та пунктом 1 Постанови №185.

5.4. У касаційній скарзі позивачка просить Верховний Суд сформувати правовий висновок щодо існування права у позивачки на здійснення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.

6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 27.01.2025 доставлено до електронного кабінету 28 січня 2025 року о 11:16.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

9. З цього приводу Верховний Суд вже неодноразово висловлювався, зокрема у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 12.03.2025 у справі № 620/8157/24 та інших, висновки яких згодом було підтримано й судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24).

10. Зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:

« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року № 127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року №118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168.

95. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.».

11. Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанови №127, Постанови №118, постанови №168, Постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

12. Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, здійснюючи в 2023-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн відповідно у 2023- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

13. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

14. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

15. Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

17. Звернувшись до суду з цим позовом 26.04.2024, позивачка заявила вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796.

18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

19. При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023-2024 роках позивачці фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

20. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

21. Враховуючи наведене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 26.04.2024 її права можуть бути захищені судом з 26.10.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а не з 01.03.2023, як просила позивачка, у зв`язку із чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 26.10.2023 із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивачки з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197), у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01.03.2023 до 25.10.2023 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.

22. Відповідно до частин 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 123 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі №160/11049/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення з 26 жовтня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 26 жовтня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2023 року по 25 жовтня 2023 року (включно) залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров О.П. Стародуб