ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 160/12709/19
адміністративне провадження № К/9901/26918/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головко Олени Миколаївни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ",
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 (колегія у складі суддів Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Кругового О.О.)
у справі № 160/12709/19
за позовом Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ"
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У 2019 році Акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", у якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі позивачу витягів: № 03-07/230516/12 від 24.05.2016; № 5/060217/03-07 від 09.02.2017; № 5/020218/03-07 від 06.02.2018;
- визнати протиправними та скасувати витяги № 03-07/230516/12 від 24.05.2016; № 5/060217/03-07 від 09.02.2017; № 5/020218/03-07 від 06.02.2018;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" для обчислення плати за землю в 2016, 2017, 2018, 2019 роках з урахуванням дати виникнення права користування земельними ділянками, сформувати та видати Акціонерному товариству "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" в установленому порядку, у тому числі через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпра, витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" та від 27.04.2016 № 5/7 "Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 № 4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", з наступним сукупним коефіцієнтом Км3 щодо земельної ділянки: 1210100000:09:459:0059 - 0,82;
- у порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Державне Підприємство "Центр державного земельного кадастру" подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі АТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" витягів: № 03-07/230516/12 від 24.05.2016; № 5/060217/03-07 від 09.02.2017; № 5/020218/03-07 від 06.02.2018;
- визнано протиправними та скасовано витяги: № 03-07/230516/12 від 24.05.2016; № 5/060217/03-07 від 09.02.2017; № 5/020218/03-07 від 06.02.2018.
- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати за 2016, 2017, 2018, 2019 роки Акціонерному товариству "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" нові витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Липова, 1, м. Дніпро, 49124, кадастровий номер 1210100000: 09: 459:0059 - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною "0,82";
- у порядку статті 382 КАС України встановлено контроль за виконанням судового рішення та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 апеляційну скаргу заінтересованої особи задоволено:
- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 скасовано;
- у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду, Головко Олена Миколаївна в інтересах Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" оскаржила її у касаційному порядку. У касаційній скарзі, яка надійшла на адресу суду 22.07.2021, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 і залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором оренди землі від 30.10.2006 Дніпропетровська міська рада (орендодавець) надала в строкове платне користування Відкритому акціонерному товариству «Дніпропетровський Втормет» (АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ») земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Липова, 1 (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:459:0059. Строк дії договору оренди землі 30.10.2006 - 30.10.2021.
7. Нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська було проведено розробником документації станом на 01.01.2013.
8. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель складена Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя» відповідно до Галузевого стандарту СОУ ДКЗР 00032632-012:2009.
9. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська пройшла Державну експертизу, про що Державне агентство земельних ресурсів України надало висновок від 03.06.2013 № 341-13.
10. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 №103/36 «Про проведення нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» погоджено проект «Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська».
11. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська» Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська затверджено.
12. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 №5/7 внесено зміни до рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська».
13. Для здійснення плати за землю в 2016 році позивач отримав сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме: витяг № 03-07/230516/12 від 24.05.2016 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0059. У якому локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,09.
14. Для здійснення плати за землю в 2017 році позивач отримав сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме: витяг №5/06217/03-07 від 09.02.2017 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0059, в якому локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,09.
15. Для здійснення плати за землю в 2018 році позивач отримав сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а саме: витяг №5/020218/03-07 від 06.02.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0059, у якому локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,09.
16. У зв`язку з виникненням сумніву та з метою підтвердження правомірності розрахунку локального коефіцієнту Км3, який вказано у витягах, позивач звернувся із заявою до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» (далі по тексту - Інститут) та уклав з останнім договір № 573-07-Р-2-2019 від 19.06.2019.
17. Згідно акту №126 від 04.07.2019 Інститут надав аналіз нормативної грошової оцінки земель, виконаний за договором № 573-07-Р-2-2019 від 19.06.2019.
18. За наслідками наукового аналізу розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ», розташованої за адресою: вул. Липова, буд. 1, Інститут надав висновок про те, що не було враховано декілька локальних факторів, які знижують коефіцієнт Км3. Території ділянок знаходяться під впливом декількох локальних факторів, які проявляються на даній земельній ділянці. Кожен з цих локальних факторів оцінюється певним коефіцієнтом. Згідно схем прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:
- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;
- в ареалі забруднення грунтів - 0,93;
- у зоні магістралей підвищеного місто формуючого значення - 1,05;
- розташована у прирейковій зоні - 1,04; ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.
Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується п`ять. Сукупний локальний коефіцієнт Км3 становитиме: Км3 = 0,85 х 0,93 х 1,05 х 1,04 х 0,95 = 0,82.
Ділянка відноситься до категорії «Землі промисловості» і згідно з таблицею 4 «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки» має коефіцієнт Кф=1,20. Повна грошова оцінка 1 м2 території промислового підприємства з кадастровим номером 1210100000:09:459:0059, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання і сукупного локального коефіцієнта Км3 становитиме: Цн.=1208,92 грн. х 0,820 х 1,20 = 1189,58 грн.
Грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:09:459:0059) площею 35 8126 м2 складе: 1189,58грн./м2=426019527,08 грн.
19. З урахуванням висновку Інституту, позивач вважає, що в порушення ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», наказу № 489, при формуванні вищевказаних витягів з технічної документації відповідачем в розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки не були враховані окремі локальні фактори, внаслідок чого, показник сукупного коефіцієнту Км3 відрізняється від використаних відповідачем у наданих позивачу у 2016 - 2018 роках витягах.
20. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
21. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у розрахунках щодо грошової оцінки земельних ділянок, орендарем яких є позивач, не було враховано декілька локальних факторів, які знижують сукупний коефіцієнт Км3. Локальні особливості розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони відіграють певне значення при оцінці земельної ділянки і впливають на кінцеву грошову оцінку ділянки. Території ділянок знаходяться під впливом декількох локальних факторів, які проявляються на даній земельній ділянці. Кожний з цих факторів оцінюється певним коефіцієнтом. Із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок використано п`ять, оскільки земельна ділянка розташована: в санітарно-захисній зоні, в ареалі забруднення ґрунтів, у зоні магістралей підвищеного місто формуючого значення, розташована у прирейковій зоні, ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням. Таким чином, сукупний локальний коефіцієнт Км3 становить 0,820. Однак, при формуванні витягу з технічної документації окремі локальні фактори відповідачами не були враховані. Відтак, показники сукупного коефіцієнту Км3 інші, ніж ті, що використані відповідачами у виданих позивачу витягах, інформації, матеріалах, а саме: Км3 у 2016 - 2018 роках становив 1,09. Таке застосування відповідачами сукупного коефіцієнту Км3 призвело до збільшення нормативної грошової оцінки, та відповідно, незаконного росту в 2016 - 2019 роках плати за землю для позивача.
При цьому, положенням про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Держгеокадастру від 17.11.2016, Статутом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» не передбачено повноваження відповідачів змінювати або встановлювати дані та показники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яка відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» затверджується відповідною міською радою.
22. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що при проведенні нормативної грошової оцінки земель міста розробником документації розраховувалися: значення середньої (базової) вартості земель міста; економіко-планувальне зонування території та визначення зональних коефіцієнтів Км2; визначення зон прояву локальних факторів та значень локальних коефіцієнтів Км3. Саме розробник документації робив розрахунки трьох груп рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру (коефіцієнтів Км1, Км2, Км3), які входять до складу коефіцієнту Км, який, в свою чергу, характеризує місце розташування земельної ділянки (Км).
Витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням Управління як органу владних повноважень. Це розраховані за допомогою програмного забезпечення дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується відділом, а формується (розраховується) автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська на дату звернення. Втручання посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у зміну будь-яких коефіцієнтів, які проставляються у витязі при формуванні витягів, технічно неможливо.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час формування витягів не врахував локальні фактори, які мають вплив на грошову оцінку земельної ділянки, що вплинуло на розмір орендної плати, чим порушено права позивача. Таким чином, витяги, що оскаржуються позивачем у цій справі є рішенням суб`єкта владних повноважень, оцінка правомірності прийняття якого надається судом під час розгляду справи.
24. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зазначив, що позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сукупного коефіцієнту Км3 не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.
При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідного сукупного коефіцієнту, з яким позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.
25. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адже суд не взяв до уваги доводи позивача та не дослідив обставини справи, а саме:
- суд апеляційної інстанції в порушення частини 1 статті 211 КАС України не дослідив належним чином докази, вирішив, що можливою є перевірка спірних витягів, отриманих Скаржником в період 2016-2018 років, під час державної експертизи технічної документації, яку проведено у 2013 році. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відноситься до землевпорядної документації та жодною правовою нормою не передбачено проведення державної експертизи витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином технічну документацію, дійшов безпідставного висновку, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки «...складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації». Такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на чинних нормативно-правових актах;
- відповідач не пояснив яким чином і на підставі яких даних сформовані показники сукупного коефіцієнту КмЗ при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки Позивача в спірних витягах. При цьому, Відповідач не довів, що локальні фактори згідно з наданим Позивачем аналізу Інституту-розробника не існують та не впливають на значення сукупного КмЗ для земельних ділянок Позивача;
- висновки апеляційного суду про неналежність способу захисту, обраного Позивачем, спростовуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в Постанові від 20.06.2018 в справі № 823/902/17 щодо правомірності оскарження витягів.
26. 10.09.2021 надійшов відзив від відповідача 1, в якому останній покликався на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на таке:
- сформований витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №990 від 12.11.2015 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Аналогічний висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17;
- витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у м.Дніпро відділ формує з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська, яка була розроблена Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (розробник документації) та затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська». Формування витягів відбувається автоматично на підставі програмного забезпечення «НОРМАТИВ+». Саме розробник документації робив розрахунки трьох груп рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру (коефіцієнтів Км1, Км2, Км3), які входять до складу коефіцієнту Км, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км). Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон. Всі коефіцієнти обчислені розробником документації та зазначені у Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська. З 01.01.2016 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку створюються за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру;
- з 01.01.2016 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку створюються за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це адміністративна послуга, яку надає відповідач через центр надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги», постанови КМУ від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» та розпорядження КМУ від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».
- витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням Управління як органу владних повноважень.
27. 07.10.2021 надійшов відзив від Дніпровської міської ради, в якому остання, погоджуючись з аргументами відзиву відповідача, просить залишити касаційну скаргу без задоволення та оскаржуване рішення без змін.
Покликається на те, що суд першої інстанції взяв до уваги протиправні докази, адже листом ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «ДНІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя від 22.01.2020 №Д-70 повідомило міськраду про те, що складений на замовлення позивача науковий аналіз розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки може розглядатися в якості документу, що носить науково-рекомендаційний характер.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
(а) щодо оскарження витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
29. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
30. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
31. За нормами ч. 1 ст.15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
32. Згідно зі ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV).
33. Відповідно до чч. 1-2 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.
34. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").
35. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).
36. Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
37. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
38. Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
39. У постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку:
«… дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
46. Отже, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів, підлягають судовому контролю.
40. Зазначений правовий висновок є застосовним у справі, що розглядається. Зважаючи на вище наведене, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
(б) щодо дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
41. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі - Методика)
42. Згідно з п. 2-1 Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
43. Відповідно до п. 21 Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою:
де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6%);
Нк - норма капіталізації (3%);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);
Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.
44. Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де, зокрема, Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
45. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
46. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у наданих позивачеві Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210200000:09:459:0059, сукупний коефіцієнт Км3 визначений у розмірі 1,09.
Однак з наданого Інститутом аналізу нормативної грошової оцінки земель, виконаного за договором № 573-07-Р-2-2019 від 12.06.2019, сукупний коефіцієнт Км3 для вище вказаної земельної ділянки визначений у розмірі - 0,82.
При цьому вказана невідповідність розміру сукупного коефіцієнту Км3 виникла внаслідок неврахування під час його обрахунку локальних особливостей розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, що відіграє важливе значення при оцінці земельної ділянки і впливає на кінцеву грошову оцінку земельної ділянки.
Територія ділянки знаходиться під впливом декількох локальних факторів, які проявляються на даній земельній ділянці. Кожен з цих локальних факторів оцінюється певним коефіцієнтом. Згідно зі схемами прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:
- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;
- в ареалі забруднення ґрунтів - 0,93;
- у зоні магістралей підвищеного місто формуючого значення - 1,05;
- розташована у прирейковій зоні - 1,04;
- ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.
Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується 5, а саме: Км3 = 0,85 х 0,93 х 1,05 х 1,04 х 0,95 = 0,82.
47. З наданої до матеріалів справи технічної документації та аналізу нормативної грошової оцінки земель судом першої інстанції було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:09:459:0059 розташована в межах економіко-планувальної зони, на яку мають вплив безпосередньо зазначені вище п`ять локальних факторів.
48. При цьому суди дійшли висновку, що відповідач не надав доказів того, що локальні фактори, які не були враховані згідно з аналізом Інституту, не існують.
49. Отже, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області застосувало в оскаржуваних Витягах завищене значення коефіцієнту Км3, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
50. Суд відхиляє аргументи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення «НОРМАТИВ+» в автоматизованому режимі, з огляду на таке.
51. Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, (далі- Порядок №1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
52. Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
53. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
54. Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
55. Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
56. Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
57. Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16, обставини якої є подібними, зазначив, що:
«.. спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин не було встановлено однозначного обов`язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.
57. Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства».
58. Суд вважає це висновок застосовним у справі, що розглядається.
59. Стосовно доводів відповідача, що ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю. М. Білоконя» не є експертною установою та до його компетенції не відносить надання аналізу нормативно-грошової оцінки, суд зазначає таке.
60. Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
61. Стаття 73 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
62. Згідно з ч.ч. 1 4 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
63. Відповідно до статті 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до частини 3 вказаної статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
64. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
65. Саме Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю. М. Білоконя» розроблено Нормативну грошову оцінку земель м.Дніпропетровська, яка затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська».
66. Зважаючи на це, Інститут, як розробник грошової оцінки земель міста, є компетентною установою для аналізу застосування нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки.
67. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
68. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
69. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
70. Відповідно до платіжних доручень від 22.06.2021 та від 16.07.2021 за подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 47580 грн.
71. Однак в ухвалі від 21.12.2019 Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначив, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 5763,00 грн.
72. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто розмір судового збору за подання касаційної скарги, які повинен був сплатити позивач, становить 11526 грн.
73. Враховуючи зазначене, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із касаційною скаргою у розмірі 11526 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Зайво сплачена сума судового збору у розмірі 36054 грн. підлягає поверненню в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 341 345 354 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головко Олени Миколаївна в інтересах Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №160/12709/19 скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 160/12709/19 залишити в силі.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" (вул. Липова, 1, м. Дніпро, 49124, код ЄДРПОУ 00191454) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (пр-т Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004, код ЄДРПОУ 39835428) судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 11526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб