ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17116/22
адміністративне провадження № К/990/32821/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (суддя: Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року (судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову № 346035 про застосування адміністративно-господарського штрафу щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яку складено 04 серпня 2022 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Дяденчуком.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення положень пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, внаслідок чого позивач не був присутнім при розгляді справи та не мав можливості захистити свої права. Крім того, справу про порушення було розглянуто поза межами встановленого двомісячного строку, що також свідчить про порушення вимог пункту 25 цього Порядку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на орган державного контролю в силу імперативних приписів пункту 25 Порядку № 1567 покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єктом господарювання законодавства про автомобільний транспорт не пізніше двох місяців з дня його виявлення та, за наявності підстав, винести постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відтак, враховуючи те, що акт проведення перевірки відповідачем було складено 16 лютого 2022 року, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 серпня 2022 року № 346035 прийнята в термін понад п`ять місяців з дня виявлення порушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строк для винесення постанови, передбачений пунктом 25 Порядку № 1567.
Суд апеляційної інстанцій підтвердив цей висновок суду першої інстанції, додатково зазначивши, що порушення органом державного контролю правової процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті, покликаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 25 Порядку № 1567 щодо строку прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Так, скаржник зазначає, що на адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», поширюється дія статті 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
З огляду на цю обставину скаржник доводить, що застосування адміністративно-господарського штрафу поза межами двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567, не є підставою для скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки штраф накладено на позивача у межах шестимісячного строку, визначеного статтею 250 ГК України.
При цьому скаржник наголошує, що розгляд справи у шестимісячний строк жодним чином не порушує та не звужує права суб`єкта господарювання, а дає йому змогу прийняти участь у розгляді справи про порушення, надати свої пояснення, клопотання та зауваження.
Позиція інших учасників справи
Від позивача - фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті без задоволення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №160/17116/22.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 25 жовтня 2023 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 16 лютого 2022 року контролюючими особами відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
За результатами перевірки 16 лютого 2022 року відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області складено акт № 313819 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що передбачає відповідальність на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
04 серпня 2022 року відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі акту № 313819 від 16 лютого 2022 року винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №346035, відповідно до якої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись з вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями пункту 14 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567, в редакції, яка діяла на дату складання акта перевірки від 16 лютого 2022 року) встановлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
За правилами пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відповідно до частин першої та другої статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
За текстом частини першої статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу (частина третя статті 241 ГК України).
Приписами частини першої статті 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з метою перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції пункту 25 Порядку № 1567 за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі №160/12371/22 в аналогічних за змістом правовідносинах уже сформував правовий висновок щодо застосування пункту 25 Порядку № 1567 в контексті дотримання територіальним органом Укртрансбезпеки строку прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Так, у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22 Верховний Суд вказав, що пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.
При цьому, аналізуючи зміст статті 250 ГК України, Верховний Суд зазначив, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
За висновком Суду, у статті 250 ГК України містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Водночас другий обмежувальний строк полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Відтак, виходячи з аналізу приписів статті 250 ГК України Верховний Суд констатував, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 16 лютого 2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 04 серпня 2022 року.
Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи, передбачений пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарський штраф в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України.
При цьому варто зазначити, що на обґрунтування порушення строку розгляду справи відповідач в доводах апеляційної скарги вказував, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» посадові особи Укртрансбезпеки не мали можливості забезпечити розгляд справи про порушення у визначені пунктом 25 Порядку №1567 строки. Звертав увагу на те, що в рамках заходів правового режиму воєнного стану та для забезпечення життя і здоров`я деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу.
Водночас зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.
Слід також зазначити, що доводячи протиправність оскаржуваної постанови позивач у мотивуваннях позовної заяви посилався на те, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Разом з цим, суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували факт проінформованості або непроінформованості суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, та не з`ясовували, чи мав позивач можливість захистити належним чином свої права та надати докази на спростування висновків акта перевірки.
Верховний Суд зазначає, що вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору і без їх з`ясування неможливо підтвердити чи спростувати правомірність оскаржуваної постанови.
Натомість до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Таким чином, оскільки для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Зважаючи на викладене вище, з огляду на приписи статті 353 КАС України, постановлені у цій справі судові рішення скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №160/17116/22 скасувати.
Направити справу №160/17116/22 на новий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов