ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №160/17560/22
адміністративне провадження № К/990/22747/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/17560/22
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий суддя Конєва С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (колегія суддів: головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непогодження преміювання керівника підпорядкованої установи виконання покарань за результатами оперативно-службової діяльності у червні 2021 року - листопаді 2021 року (по 23 листопада 2021 року) у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 (начальник державної установи «Широківський виправний центр (№75)») за відповідним поданням Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22 серпня 2022 року №4458/Кр-22;
1.2. зобов`язати відповідача погодити преміювання керівника підпорядкованої установи виконання покарань за результатами оперативно-службової діяльності у червні 2021 року - листопаді 2021 року (по 23 листопада 2021 року) у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 (начальник державної установи «Широківський виправний центр (№75)») за відповідним поданням Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22 серпня 2022 року №4458/Кр-22.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, обіймаючи посаду начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)», позивач щомісячно отримував премію у розмірі 150 % посадового окладу у період до травня 2021 року включно, проте з червня 2021 року по листопад 2021 року (по 23.11.2021) вказаної премії не отримував внаслідок призначення та проведення службових розслідувань стосовно нього та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та подальшого звільнення з посади. Позивач звертає увагу, що вказані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності оскаржені ним в судовому порядку і судовими рішеннями від 17.12.2021 у справі №160/17189/21 та від 07.09.2022 у справі №160/25710/21 визнані протиправними і скасовані, позивача поновлено на посаді. З урахуванням рішення суду від 17.12.2021 у справі №160/17189/21, яке набрало законної сили 28.07.2022, третьою особою направлено до відповідача подання про преміювання позивача у розмірі 150% посадового окладу за червень-листопад 2021 року (по 23.11.2021) для погодження згідно з вимогами Порядку погодження, зокрема, преміювання керівників установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2020 №2183/5. Преміювання позивача за вказаний період не здійснено. Позивач вважає, що протиправне зволікання відповідача у погодженні преміюванні є порушенням його прав та інтересів на працю, що позбавляє його можливості заробляти собі на життя працею відповідно до приписів статті 43 Конституції України.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, позов задоволено частково.
2.2. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо непогодження подання Південно-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22 серпня 2022 року №3.3-4458/Кр-22 про преміювання за результатами оперативно-службової діяльності за червень 2021 року - липень 2021 року у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковника внутрішньої служби, начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» ОСОБА_1 .
2.3. Зобов`язано Міністерство юстиції України погодити подання Південно-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22 серпня 2022 року №3.3-4458/Кр-22 про преміювання за результатами оперативно-службової діяльності за червень 2021 року - липень 2021 року у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковника внутрішньої служби, начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» ОСОБА_1 .
2.4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.5. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерством юстиції України допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у непогодженні подання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.08.2022 №3.3-4458/Кр-22 про преміювання позивача за результатами оперативно-службової діяльності за червень та липень 2021 року.
ІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач з 27.10.2010 проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
5. З 31.01.2017 по 23.11.2021 позивач обіймав посаду начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» (на даний час перейменована на державну установу «Водянська виправна колонія (№146)».
6. Під час проходження служби на зазначеній посаді позивачу у період з січня 2021 року по травень 2021 року щомісячно виплачувалася премія у розмірі 150% від посадового окладу, що підтверджується наявними у справі копіями наказів про преміювання №42/ОС-21 від 25.02.2021, №72/ОС-21 від 23.03.2021, №91/ОС-21 від 13.04.2021, №124/ОС-21 від 25.05.2021, №167/ОС-21 від 23.06.2021.
7. Наказом Міністерства юстиції України від 15.07.2021 № 2371/7 стосовно позивача призначено службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання ним під час службової діяльності вимог чинного законодавства.
8. Відповідно до п.5 цього наказу позивача відсторонено від виконання службових обов`язків за займаною посадою на період проведення службового розслідування.
9. 16.08.2021 року за результатами проведеного службового розслідування Комісія склала Висновок службового розслідування, який затвердив Міністр юстиції України 16.08.2021 і на підставі якого наказом Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.
10. Питання правомірності наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було предметом судового розгляду в межах справи № 160/17189/21.
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі №160/17189/21, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
12. 19.08.2022 державною установою «Водянська виправна колонія (№146)» на адресу Південно-Східного управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за №146/4-532 направлена інформація щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2021 по 23.11.2021 для погодження преміювання згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №160/17189/21.
13. 22.08.2022 Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на адресу Міністерства юстиції України направлено подання за №3.3-4458/Кр-22 про преміювання керівника підпорядкованої установи виконання покарань ОСОБА_1 за результатами оперативно-службової діяльності у червні 2021 року - листопаді 2021 року (по 23.11.2021) у розмірі 150% посадового окладу для погодження з Державним секретарем Міністерства юстиції.
14. Листом Міністерства юстиції України від 20.10.2022 №96996/94128-32-22/16.3.2 вказане вище подання залишене без погодження із зазначенням підстав: в кошторисах бюджетних установ Державної кримінально-виконавчої служби України на 2022 рік не передбачені видатки на здійснення преміювання персоналу на 2021 рік та ОСОБА_1 звільнений з посади начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» з 23.11.2021.
15. Міністерство юстиції України при цьому зазначило, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення є правом, а не обов`язком керівників державних органів. Відповідно до п.24 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, під час погодження премії Мінюстом враховується інформація щодо наявності зауважень до оперативно-службової діяльності бюджетних установ, підпорядкованих міжрегіональним управлінням.
16. Позивач, вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
21. Пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-ІV встановлено, що порядок призначення і звільнення з посад, права, обов`язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства.
22. Згідно з частиною 1 статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
23. Відповідно до частини 2 статті 23 цього Закону №2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
24. Згідно з частиною 5 статті 23 Закону №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
25. Підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на який посилається відповідач, в редакції на час виникнення спірних правовідносин надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
26. Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
27. Пунктом 3 розділу I Порядку №925/5 визначено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належить, зокрема премія.
28. Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу визначений главою 13 розділу II Порядку №925/5.
29. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань (пункт 2 глави 13).
30. Премія виплачується разом iз виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за минулий місяць (пункт 3 глави 13).
31. За правилом пункту 4 глави 13 розділу II Порядку №925/5 виплата премії особам рядового і начальницького складу та позбавлення їх премії здійснюються згідно з наказами.
32. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються на підставі поданих рапортів (заяв) керівників структурних підрозділів щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку. У рапортах з клопотанням про встановлення премії, позбавлення (зменшення) премії та у відповідних наказах про преміювання зазначаються конкретні причини, визначені затвердженими показниками, що стали підставою для цього.
33. Пунктом 7 глави 13 розділу 1 Порядку №925/5 встановлено, що премія не виплачується повністю особам рядового і начальницького складу в разі, зокрема відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) у порядку, визначеному у главі 21 цього розділу.
34. Главою 21 розділу 1 Порядку №925/5 щодо виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посад) встановлено таке.
1. Особа рядового чи начальницького складу вважається відстороненою від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою або на період, зазначений в наказі про відсторонення.
2. Особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).
Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.
3. Особам рядового чи начальницького складу, відстороненим від виконання службових обов`язків у зв`язку зі складенням щодо них протоколу про корупційне адміністративне правопорушення, з наступного після відсторонення від виконання службових повноважень (посад) дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклад за спеціальним званням та надбавка за вислугу років.
У разі скасування наказів про відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) внаслідок закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення за період відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) виплачуються щомісячні види грошового забезпечення (крім премії). Якщо під час такого відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) на посаді відбулися зміни розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями та інших щомісячних видів грошового забезпечення, грошове забезпечення перераховується з урахуванням нових розмірів за кожним з видів грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
35. Аналогічні правила передбачено колективним договором установи на 2019-2020 роки.
36. Відповідно до пункту 24 розділу І Порядку №925/5 встановлення надбавок, доплат, підвищень посадових окладів, преміювання та надання допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань особам начальницького складу, які перебувають на посадах (виконують обов`язки) керівників та їх заступників Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, а також установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснюється за погодженням із Державним секретарем Міністерства юстиції України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, на підставі наказів відповідних органів та установ.
37. Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2020 №2183/5 затверджений Порядок погодження надання матеріальних допомог, встановлення надбавок, доплат, підвищень посадових окладів і преміювання керівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підпорядкованих Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
38. Відповідно до пункту 2 Порядку №2183/5 цим порядком визначаються єдині підходи до погодження надання матеріальних допомог, встановлення надбавок, доплат, підвищень посадових окладів і преміювання керівників (осіб, які виконують обов`язки керівників) бюджетних установ, підпорядкованих Департаменту, міжрегіональним управлінням.
39. Згідно з пунктом 6 Порядку №2183/5 рішення про преміювання керівників бюджетних установ приймається керівником Департаменту, відповідного міжрегіонального управління, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебувають ці бюджетні установи, за погодженням з Державним секретарем Міністерства юстиції України та оформлюється відповідним наказом.
40. Погодження премії здійснюється на підставі подань Департаменту міжрегіональних управлінь у межах фонду оплати праці із зазначенням інформації про розмір преміювання, наданих Міністерству юстиції України до 07 числа місяця, що настає за місяцем, за який здійснюється преміювання, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
41. Відповідно до Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2021 № 417/5 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2022 № 1416/5), та затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2022 № 1416/5, та Положення про державну установу «Широківський виправний центр (№75)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2020 № 917/5, державне установа «Широківський виправний центр (№75)» безпосередньо підпорядковується Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
42. Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV затверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, відповідно до преамбули якого цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
43. Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
44. Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.
45. Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
46. Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
47. Особливості виконання службових обов`язків та виплати грошового забезпечення при проведенні службового розслідування визначено розділом VII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5.
48. Відповідно до розділу VII Порядку № 356/5 особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім премії) (пункт 1).
49. Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від виконання службових обов`язків за займаною посадою можуть приймати начальники, яким надано право на прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу (пункт 2).
50. Тривалість відсторонення від виконання службових обов`язків за займаною посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування (пункт 3).
51. Відповідно до пункту 1 та 2 глави 21 розділу II наведеного вище Порядку № 925/5 особа рядового чи начальницького складу вважається відстороненою від виконання службових обов`язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою або на період, зазначений в наказі про відсторонення. Особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії). Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.
52. Пунктом 7 Порядку №2183/5 встановлено, що за результатами службового розслідування у разі відсутності дисциплінарного проступку та підстав до притягнення керівника бюджетної установи до відповідальності премія погоджується за весь період його проведення на підставі відповідного подання департаменту, міжрегіонального управління.
VI. Позиція Верховного Суду
53. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
54. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
56. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо непогодження подання про преміювання позивача.
57. Вказана бездіяльність оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.
58. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
59. З аналізу наведеного законодавства вбачається, що преміювання осіб рядового або начальницького складу є виключно правом керівників органів і установ, а не обов`язком, та здійснюється за одночасної присутності декількох складових, зокрема, наявності особистого внеску відповідної особи в загальні результати роботи установи, відсутності порушень службової дисципліни (невиходу на службу без поважних причин, порушення статутних правил несення служби, незадовільні показники службової діяльності, викривлення фінансової, бюджетної звітності, тощо), а також за наявності відповідного бюджетного фінансування.
60. Відповідно до пункту 24 розділу І Порядку №925/5 встановлення надбавок, доплат, підвищень посадових окладів, преміювання та надання допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань особам начальницького складу, які перебувають на посадах (виконують обов`язки) керівників та їх заступників Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, а також установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснюється за погодженням із Державним секретарем Міністерства юстиції України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, на підставі наказів відповідних органів та установ.
61. Суди попередніх інстанцій установили, що Міністерство юстиції України наказом від 15.07.2021 № 2371/7 призначило стосовно позивача службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання ним під час службової діяльності вимог чинного законодавства.
62. Відповідно до п.5 цього наказу позивач відсторонений від виконання службових обов`язків за займаною посадою на період проведення службового розслідування.
63. 16.08.2021 року за результатами проведеного службового розслідування Комісія склала Висновок службового розслідування, який затвердив Міністр юстиції України 16.08.2021 і на підставі якого наказом Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани.
64. Питання правомірності наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було предметом судового розгляду в межах справи № 160/17189/21.
65. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2021 у справі №160/17189/21, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022, визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021 №2123/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
66. Судовим рішенням у справі №160/25710/21 визнано протиправним і скасовано накази №2711/к від 15.11.2021 та №2734/к від 17.11.2021 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача з посади та звільнення його з посади начальника установи, позивача поновлено на посаді.
67. Відповідним наказом позивач також був відсторонений від виконання службових обов`язків за займаною посадою на період проведення службового розслідування.
68. Накази в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків за займаною посадою не оскаржувались та є чинними.
69. Відповідно до пункту 7 розділу 13 Порядку №925/5 премія не виплачується повністю особам рядового і начальницького складу в разі відсторонення від виконання службових обов`язків (посад) у порядку, визначеному у главі 21 цього розділу.
70. З урахуванням цього Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для погодження та виплати позивачу спірної премії в період часу, коли стосовно нього проводилось службове розслідування, оскільки у цей період часу позивач був відсторонений від виконання службових обов`язків за займаною посадою, тобто не здійснював особистий внесок в загальні результати роботи установи, що є обов`язковою підставою для преміювання.
71. При цьому Верховний Суд вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на правила пункту 7 Порядку №2183/5, за яким за результатами службового розслідування у разі відсутності дисциплінарного проступку та підстав до притягнення керівника бюджетної установи до відповідальності премія погоджується за весь період його проведення на підставі відповідного подання департаменту, міжрегіонального управління.
72. Верховний Суд зазначає, що вказана норма врегульовує загальні питання погодження преміювання керівника бюджетної установи у разі відсутності дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до відповідальності, втім Порядок №2183/5 не врегульовує правовідносини, за яких такий керівник на вказаний період часу був відсторонений від виконання обов`язків.
73. Водночас такі правовідносини врегульовано Главою 21 розділу 1 Порядку №925/5, за якою особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).
74. За цих обставин Верховний Суд вважає, що оспорюване непогодження відповідачем преміювання позивача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним.
75. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, оскільки спростовуються викладеними правилами чинного законодавства.
76. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення, повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.
77. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.
78. Крім цього, у контексті оцінки решти доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
79. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
80. Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
81. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
82. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 3 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року задовольнити.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в цій справі скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
3. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська