ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2025 року
м. Київ
справа №160/19279/22
адміністративне провадження № К/990/23185/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (суддя Олійник В.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (колегія у складі суддів Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.)
у справі № 160/19279/22
за позовом ОСОБА_1
до Заводського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Заводського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради (далі - відповідач-1), Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради (далі - відповідач-2), в якому, після уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення відповідача-1 б/н від 14.04.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- зобов`язати відповідача-1 здійснити призначення (відновити) нарахування та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_2 відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (далі - Порядок № 332), на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.07.2022.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0.2135 га з кадастровим номером 4412945200:02:001:0139.
4. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 03.02.2015 приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу у Дніпропетровській області Яловою О.М. згідно з договором купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
5. 05.04.2019 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з ОСОБА_3 .
6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_2 .
7. 04.11.2019 позивачка звернулась до органу праці та соціального захисту населення Заводського району із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг №687, в якій просила призначити державну допомогу сім`ям з дітьми, а саме при народженні дитини.
8. З 05.11.2019 по теперішній час позивачка перебуває на обліку в Заводському управлінні соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради як отримувач допомоги при народженні дитини.
9. З червня 2020 року по листопад 2020 року включно позивачка перебувала на обліку в Заводському управлінні соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради як отримувач компенсації послуги «муніципальна няня», за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 .
10. Повідомленням Заводського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради від 14.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено про відмову в призначенні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі абз. 6 п. 3 Порядку №332 та додатково зазначено, що відповідно до бази отримувачів допомог ОСОБА_1 перебуває на обліку, як отримувач допомоги при народженні дитини, за адресою: АДРЕСА_3 , з 05.11.2019 по теперішній час, переміщення з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії, після 24.02.2022 не здійснювалося.
11. 04.07.2022 ОСОБА_4 разом із донькою ОСОБА_2 отримала у порталі Дія довідки переселенців №1208-7501106005 та №1208-75011060006, видані ДСП Кам`янської МР (Заводський р-н), в яких зазначено, що фактичне місце проживання/перебування останніх: АДРЕСА_3 .
12. 11.07.2022 Заводським УСЗН прийнято рішення про відмову в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки відповідно до бази отримувачів допомог ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач допомоги при народженні дитини, за вищевказаною адресою з 05.11.2019 по теперішній час, переміщення з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії, після 24.02.2022 не здійснювалось.
13. За результатами розгляду скарги позивачки Заводським УСЗН сформований лист від 02.09.2022 №Р-429 про відмову у задоволенні вимог.
14. Згідно з повідомленням про призначення соціальної допомоги № 11208001012208882 ОСОБА_1 у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 включно призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 5000 грн.
15. 06.10.2022 відповідно до роздруківки з Порталу Дія позивачка подала заяву про анулювання довідки від 04.07.2022 №1208-7501106005 та 1208-7501106006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та знову подала заяву про взяття на облік себе та доньки як внутрішньо переміщених осіб і заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в електронній формі з використанням мобільного додатку Дія.
16. 06.10.2022 відповідно до роздруківки з Порталу Дія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знято з обліку на підставі вибуття в інший район та в цей же день останні отримали у порталі Дія нові довідки внутрішньо переміщених осіб за №1208-7501340349 та №1208-7501340350.
17. Відповідно до довідки про отримання (неотримання) допомоги, виданої 03.01.2023 Заводським управлінням соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, №14/7-7 ОСОБА_1 протягом липня-вересня 2022 року нараховано та виплачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 15000,00 грн.
18. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та її донька подали заяви та отримали за допомогою мобільному додатку Порталу Дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.07.2022 за №1208-7501106005 та №1208-75011060006 та від 20.10.2022 за №1208-7501340349 та №1208-7501340350, згідно з якими зареєстрованим місцем проживання позивачів є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. Позивачка покликалася на те, що вона не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022, що підтверджується довідкою № 1208-7501106005 від 04.07.2022, а отже вона не підпадає під винятки, передбачені абзацом 6 пункту 3 Порядку № 332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
20. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, покликалися на те, що позивач до 24.02.2022 і по сьогодні проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або перебувають в тимчасовій окупації, оточені ( блокуванні) станом на 23.06.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24.06.2022 №134 м. Кам`янське не входить до громад, на території яких проводяться активні бойові дії.
Отже, внутрішнє переміщення позивачки не пов`язано із уникненням негативних наслідків активних бойових дій.
Також відповідачі звертали увагу на те, що в позовних вимогах представник позивача просить суд зобов`язати призначити (відновити) допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 04.07.2022 та виплатити заборгованість за період, починаючи з 04.07.2022 на рахунок, зазначений в заяві від 04.07.2022, але ці вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до роздруківки з Порталу Дія позивачка в односторонньому порядку 06.10.2022 анулювала довідки від 04.07.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Отже, ці довідки та заява від 04.07.2022 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам є недійсними.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовив.
22. Суди виходили з того, що повідомлення від 14.04.2022 та рішення від 11.07.2022 «Про відмову в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», прийняте Заводським управлінням соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин необхідних для прийняття відповідного рішення, оскільки необґрунтованими є твердження позивача про постійне проживання разом зі своєю донькою до 24.02.2022 за своїм місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
Суди врахували, що оскаржуване повідомлення та рішення відповідача-1 не вплинуло на виплату позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до її заяви від 04.07.2022 №1205, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про призначення соціальної допомоги №11208001012208882, роздруковане з Порталу Дія та довідка про отримання (неотримання) допомоги від 03.01.2023 №14/7-7, яка підтверджує нарахування та виплату позивачу грошової державної допомоги за липень 2022 року в сумі 5000,00 грн, серпень 2022 року в сумі 5000,00 грн та вересень 2022 року в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до роздруківки з Порталу Дія, позивачка в односторонньому порядку подала заяву про анулювання довідок від 04.07.2022 №1208-7501106005 та 1208-7501106006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 06.10.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знято з обліку на підставі вибуття в інший район та в цей же день останні отримали у Порталі Дія нові довідки внутрішньо переміщених осіб за №1208-7501340349 та №1208-7501340350.
23. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2023, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
24. Як на підставу касаційного оскарження позивачка покликається на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою із м. Золоте, Попаснянського району, Луганської області, що входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.
Також зазначає, що вона не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24.02.2022, а отже, не підпадає під винятки, передбачені абзацом 6 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
Звертає увагу на те, вона постійно проживала за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
25. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених у ч. 4 ст. 328 КАС України.
26. Відповідач-2 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Покликається на те, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.
Позивачка до 24.02.2022 і наразі проживає за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 , що спростовує доводи скаржника про те, що вона постійно проживала у м. Золоте, Луганської області.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
28. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Відповідно до Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
31. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).
32. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі по тексту - Закон №1706-VII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
33. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
34. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
35. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
36. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
37. Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
38. За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
39. При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
40. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
41. За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
42. До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком № 505, пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
43. У зв`язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова № 505.
44. Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р (далі - розпорядження № 204-р).
45. Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
- для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
- для інших осіб - 2000 гривень.
46. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
47. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.
48. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
49. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
50. Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
51. Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
52. Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
53. Проаналізувавши положення пунктів 2 та 3 Порядку № 332, Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 160/12308/22 дійшов висновку, що:
« внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
28. При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.
29. У свою чергу, колегія суддів наголошує на тому, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».»
54. У справі, що розглядається, суди встановили, що 04.07.2022 ОСОБА_1 разом із донькою - ОСОБА_2 подала в електронній формі з використанням мобільного додатку Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи і заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка зареєстрована відповідачем-1 05.07.2022 за вх.№1205.
55. 04.07.2022 ОСОБА_1 разом із донькою - ОСОБА_2 отримала у порталі Дія довідки переселенців №1208-7501106005 та №1208-75011060006, видані ДСП Кам`янської МР (Заводський р-н), в яких зазначено, що фактичне місце проживання/перебування останніх: АДРЕСА_3 .
56. 11.07.2022 Заводським управлінням соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради прийнято рішення про відмову в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки відповідно до бази отримувачів допомог ОСОБА_1 перебуває на обліку, як отримувач допомоги при народженні дитини, за вищевказаною адресою з 05.11.2019 по теперішній час, переміщення з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії, після 24.02.2022 не здійснювалось.
57. Проте, колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду, зазначені вище, звертає увагу на те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: (1) на цій території проводяться бойові дії та (2) ця територія передбачена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
58. Те, що позивачка отримує допомогу при народженні дитини, не може бути підставою для відмови у наданні допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, оскільки це різні види соціальних виплат, які регулюються різними нормативно-правовими актами. У зв`язку з цим, повідомлення від 14.04.2022 є протиправним і підлягає скасуванню.
59. Відповідно до розпорядження № 204-р Луганська область, з якої перемістилася позивачка, включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
60. В той же час, Дніпропетровська область, до якої ОСОБА_1 перемістилася до 24.02.2022, також включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
61. Отже, оскільки позивач перемістилася з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона, як внутрішньо переміщена особа, має право на допомогу на проживання відповідно до Порядку № 332, оскільки не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається.
62. Крім того, з повідомлення про призначення соціальної допомоги №11208001012208882, яке роздруковане з Порталу Дія, і довідки про отримання (неотримання) допомоги від 03.01.2023 № 14/7-7 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 включно було призначено та випалчено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 5000 грн щомісячно.
63. Враховуючи зазначене вище, та те, що позивачці з липня по вересень 2022 року включно було виплачено допомогу, а також те, що 06.10.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у порталі Дія нові довідки внутрішньо переміщених осіб за №1208-7501340349 та №1208-7501340350, належним способом захистом її прав буде зобов`язати Департамент відновити нарахування та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_2 відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 з 01 жовтня 2022 року.
64. З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, відмова у формі повідомлення свідчить про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством. Оскільки процес надання позивачу відмови у призначенні державної допомоги на проживання внутршньо переміщеним особам без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути тривалим, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме вирішення судом питання про визнання протиправною відмови Заводського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, викладеної у повідомленні від 14.04.2022 та зобов`язання вчинити певні дії.
65. Статтею 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
66. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
67. Відповідно до частини третьої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
68. Під час касаційного розгляду справи Верховним Судом знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги позивача щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
69. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
70. За змістом статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
71. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
72. Відповідно до квитанцій від 15.12.2022, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі суми 992,40 грн, від 16.02.2024, позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі суми 1488,60 грн, від 14.06.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1984,80 гривень.
73. Отже, враховуючи часткове задоволення касаційної скарги та позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради у розмірі суми 2232,90 гривень.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15травня 2024 року по справі №160/19279/22 скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Заводського управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради, викладену у повідомленні б/н від 14 квітня 2022 року, в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_2 , відповідно до Порядку надання допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20 березня 2022 року.
Зобов`язати Департамент соціальної політики Кам`янської міської ради здійснити призначення, та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_2 відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 з 01 жовтня 2022 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 41490026) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі суми 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 90 коп.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко