ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 160/19761/22
касаційне провадження № К/990/41022/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Малиш Н.І.; судді - Баранник Н.П., Щербак А.А.)
у справі № 160/19761/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Санрайз»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Санрайз» (далі - ТОВ «ТТК «Санрайз»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2022 року № 0079010713, від 06 жовтня 2022 року № 0078990713, від 06 жовтня 2022 року № 0079020713, від 06 жовтня 2022 року № 0078940713, від 06 жовтня 2022 року № 0079000713, від 06 жовтня 2022 року № 0079030713.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01 червня 2023 року позовну заяву задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2022 року № 0079010713, від 06 жовтня 2022 року № 0078990713, від 06 жовтня 2022 року № 0079020713, від 06 жовтня 2022 року № 0078940713. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на: наявності залишків товару, факт транспортування та передачу яких на склад не підтверджено; фіктивності господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «АБП-ОЙЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Геротен»; несвоєчасній реєстрації податкових накладних за квітень 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд ухвалою від 22 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
13 лютого 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТТК «Санрайз» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого в попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 08 вересня 2022 року № 1544/04-36-07-13/41642760.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.3 статті 198, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на: наявність залишків товару, факт транспортування та передачу яких на склад не підтверджено; неправомірне формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання дизельного пального в Товариства з обмеженою відповідальністю «АБП-ОЙЛ» з підстави фіктивного характеру проведених поставок, що мотивовано відсутністю джерела законного введення в обіг товарно-матеріальних цінностей; неправомірне відображення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при реалізації вапняно-вапнякового пилу (МІ 1-І) Товариству з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Геротен», придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Е.Д. Логістік», у зв`язку з непідтвердженням джерела походження товару по ланцюгу постачання.
Також відповідач дійшов висновку про недотримання платником положення пункту 201.10 статті 201 ПК України з підстави несвоєчасної реєстрації податкових накладних за квітень 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які зареєстровані 15 липня 2022 року.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення ГУ ДПС у Дніпропетровській області 06 жовтня 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0079010713, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2234904,00 грн за основним платежем та 558726,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0078990713, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2022 року на 519661,00 грн; № 0079020713, згідно з яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 347150,00 грн та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 88256,00 грн; № 0078940713, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 60327,83 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що висновки контролюючого органу про непідтвердження наявності залишків товару є помилковими.
Зокрема, суди з`ясували, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМК «Дніпромлин» цукор, який зберігався на складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», із смт Губініха, Новомосковського р-на, Дніпропетровської обл., у м. Харків перевезено власним транспортом позивача, який, крім іншого, сам надає послуги з перевезення вантажів власними 25 і орендованими 19 вантажними автомобілями.
Придбану в Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Лайвосток експорт» свинину тушковану зі складу постачальника в м. Новоселиця, Чернівецької обл., до складу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК «Дніпромлин» в м. Дніпро також перевезено власним транспортом платника.
Придбані в Приватного підприємства «Націонал» консерви м`ясні не переміщалися та в охоплений перевіркою період перебували на відповідальному зберіганні на складі продавця в м. Дніпро.
Первинні документи щодо оприбуткування розглядуваних товарно-матеріальних цінностей надано для здійснення контрольного заходу. Під час перевірки в деяких місцях зберігання товару проведено інвентаризацію. Перевіряючим також представлено інвентаризаційні описи на інших складах (місцях зберігання).
Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «АБП-ОЙЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Геротен», Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Е.Д. Логістік», то суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «ТТК «Санрайз» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Доводи відповідача про непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів, а також спростовані платником шляхом подання відповідних доказів.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 06 жовтня 2022 року № 0078940713, то відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
Як з`ясовано судами, позивач зареєстрував спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до кінця робочого дня 15 липня 2022 року.
Відтак, оскільки така прийменникова конструкція в українській мові (дата закінчення строку поєднана з прийменником «до») прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, підстави для притягнення платника до відповідальності згідно із зазначеним актом індивідуальної дії відсутні.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова