ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа №160/2273/19
адміністративне провадження №К/9901/31499/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Буд»
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В. Є., суддів: Іванова С. М., Панченко О. М. від 10.10.2019
у справі № 160/2273/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Буд»
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Буд» (далі також - позивач, ТзОВ «Дім Буд») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області), в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН5/269/АВ/ТД-ФС/80 від 29.01.2019.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН5/269/АВ/ТД-ФС/80 від 29.01.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 1 001 520,00 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921,00 грн на користь позивача.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. 14.11.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019.
5. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 02.01.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 - без змін.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2018 за № 161/4.3-н ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу від 29.12.2018 № 1211-І «Про призначення інспекційного відвідування» та на підставі інформації, наданої листами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.11.2018 № 66677/10/04-36-13-01-11, від 07.11.2018 № 67471/10/04-36-13-01-11 (вх. № 16203 від 01.11.2018, вх. № 16607 від 07.11.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питання виявлення неоформлених трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з перелічених листів, видано направлення про проведення інспекційного відвідування, яким направлено для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування у ТзОВ «Дім Буд» за адресою: 53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Краснодонська, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 32965238, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні ОСОБА_3.
8. Також 29.12.2018 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за вих. № 371/4.3-18 на юридичну адресу ТОВ «Дім Буд» направлено вимогу щодо надання інформації та копій документів.
9. У період з 03.01.2019 по 04.01.2019 у присутності директора ТзОВ «Дім Буд» ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 інспектором праці ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 259 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, проведено інспекційне відвідування ТзОВ «Дім Буд», юридична адреса: 53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Краснодонська, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 32965238, за результатами якого складено акт.
10. В ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що між ТзОВ «Дім Буд» та наступними фізичними особами були укладені цивільно-правові угоди (договори підряду), зокрема: від 01.01.2018 №01, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.01.2018 №02, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.01.2018 №03, укладений з ОСОБА_6 ; від 01.02.2018 №04, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.02.2018 №05, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.02.2018 №06, укладений з ОСОБА_7 ; від 01.02.2018 №07, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.03.2018 №08, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.03.2018 №09, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.03.2018 №10, укладений з ОСОБА_6 ; від 01.03.2018 №11, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.04.2018 №12, укладений з ОСОБА_9 ..; від 01.04.2018 №13, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.04.2018 №14, укладений з ОСОБА_10 ; від 01.04.2018 №15, укладений з ОСОБА_11 ; від 01.10.2018 №16, укладений з ОСОБА_12 ; від 01.10.2018 №17, укладений з ОСОБА_13 ; від 01.10.2018 №18, укладений з ОСОБА_14 ; від 01.11.2018 №19, укладений з ОСОБА_12 ; від 01.11.2018 №20, укладений з ОСОБА_13 ; від 01.11.2018 №21, укладений з ОСОБА_14 ; від 01.12.2018 №22, укладений з ОСОБА_12 ; від 01.12.2018 №23, укладений з ОСОБА_13 .
Позивачем найманим працівникам: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 оплачений процес праці, а не її результат, як це передбачено нормами Цивільного кодексу України. Виконувані цими особами роботи відповідають штатним посадам, виконуються регулярно у робочі дні в межах режиму роботи підрозділів ТзОВ «Дім Буд» (підпорядковані внутрішньому трудовому розпорядку), тобто носять постійний характер. Зміст договорів, укладених між сторонами, вказує на те, що їх предметом є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати підрядник замовнику; не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Робота зазначених працівників фактично організовувалась посадовими особами ТОВ «Дім Буд»: замовник надає підряднику інструмент та обладнання для виконання робіт (пункт 5 Договору), надає підряднику необхідну проектну документацію: креслення, зразки, а також інші необхідні документи для виконання робіт (пункт 6 Договору).
Дослідженням табелів обліку використання робочого часу ТзОВ «Дім Буд» встановлено, що в табелях обліку робочого часу за січень-квітень 2018 року одночасно із відпрацьованим часом штатних працівників ТзОВ «Дім Буд» у такій же кількості відображений фактично відпрацьований час найманих працівників, залучених до виконання ремонтних робіт на різних об`єктах згідно з договорами цивільно-правового характеру.
Зокрема, ОСОБА_4 облікований як бетоняр, ОСОБА_5 - бетоняр, ОСОБА_6 - монтажник, ОСОБА_8 - електрик, ОСОБА_10 - покрівельник, ОСОБА_16 - покрівельник.
Дослідженням касових документів (видаткових касових ордерів), відомостей на виплату готівки ТОВ «Дім Буд» встановлено, що оплата за виконані роботи за цивільно-правовими договорами восьми підрядниками ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) проведена готівковими коштами за спільними відомостями на виплату заробітної плати у ті ж самі терміни, що і штатним працівникам - двічі на місяць.
11. У зв`язку із виявленням порушень під час проведення у період з 03.01.2019 по 04.01.2019 інспекційного відвідування у ТзОВ «Дім Буд», 14.01.2019 відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН 5/269/АВ/ТД/ІП на 29.01.2019 о 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення 15.01.2019 направлено на юридичну адресу позивача засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
12. 29.01.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І. М. вирішено накласти на ТзОВ «Дім Буд» штраф у сумі 1 001 520,00 грн, про що складено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН5/269/АВ/ТД-ФС/80 за порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, які були зафіксовані у акті інспекційного відвідування ДН 5/269/АВ від 04.01.2019. Вказану постанову направлено відповідачем засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання роботодавцю 30.01.2019.
13. Не погодившись із такою, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту порушених, на його думку, прав та законних інтересів.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки відповідача щодо наявності ознак трудових відносин з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з якими укладено цивільно-правові договори є помилковими. Постановою судді Нікопольського міськрайонного суду Кліменко І.В. від 12.02.2019 у справі № 182/386/19 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (директора ТОВ «Дім Буд») до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.
15. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відносини позивача з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 згідно з укладеними між ними цивільно-правовими договорами не мали характеру трудових; предметом угод були саме послуги (виконання робіт), а не процес роботи на конкретній посаді. Цивільно-правові угоди укладались для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці. Укладені угоди не містили обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що відносини позивача з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 мали характер трудових, оскільки послуги підрядників полягають у зобов`язанні виконати певну роботу, а не у продажі її результатів, оскільки ні договори, ні акти не містять певного визначеного обсягу робіт та їх результату, а також відсутні відомості, який саме конкретний результат роботи повинен підрядник передати замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Предметом укладених цивільно-правових договорів з зазначеними фізичними особами фактично є процес їх праці, а не її кінцевий результат.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що між ТзОВ «Дім Буд» та фізичними особами - виконавцями робіт в 2018 році укладені цивільно-правові угоди (договори підряду), в пункті 2.1. яких чітко встановлювалось загальне завдання для підрядників: виконання робіт з капітального ремонту будівель Нікопольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та робіт «Емкость оборотного водоснабжения СМР». Третім апеляційним адміністративним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови від 10.10.2019 не надано жодної оцінки повному змісту пункту 1.1. укладених позивачем договорів цивільно- правового характеру, згідно з яким за дорученням замовника підрядник зобов`язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити її. Підрядник під час виконання робіт не претендує на оплату днів тимчасової непрацездатності, а також на компенсацію за втрату непрацездатності внаслідок нещасного випадку при виконанні цих робіт. Крім того, судом апеляційної інстанції під час дослідження змісту спірних цивільно-правових договорів не здійснено аналізу пункту 12 цих договорів, згідно з яким взаємовідносини за договором регулюються Цивільним кодексом України та іншими діючими нормативними актами. Жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб: ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 із будь-яким з пунктів укладених цивільно-правових договорів матеріали справи не містять. Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності судових рішень, якими цивільно-правові договори, укладені між позивачем та зазначеними особами, визнані недійсними. Третім апеляційним адміністративним судом не надано оцінки постанові Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №182/386/19, яка набрала законної сили 23.02.2019 та якою встановлено відсутність в діях директора ТзОВ «Дім Буд» ОСОБА_18 ознак порушення частини третьої статті 24 КЗпП України у вигляді підміни трудових відносин цивільно-правовими.
19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Згідно з приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
24. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
25. Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано статтею 265 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
26. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (пункт 2 частини другої статті 256 КЗпП України).
27. У справі, яка розглядається, суди встановили, що оспорювану постанову про накладення на позивача штрафу ухвалено відповідачем за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
28. Згідно з положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
29. Статтею 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
30. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
31. Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).
32. Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
33. Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
34. Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
35. Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
36. Відповідно до положень статей 902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
37. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
38. Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
39. Таким чином, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
40. З огляду на викладене, основними ознаками трудового договору є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
41. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано - чинним законодавством України.
42. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
43. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі № 802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТзОВ «Дім Буд» та наступними фізичними особами були укладені цивільно-правові угоди (договори підряду), зокрема: від 01.01.2018 № 01, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.01.2018 № 02, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.01.2018 № 03, укладений з ОСОБА_6 ; від 01.02.2018 № 04, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.02.2018 № 05, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.02.2018 № 06, укладений з ОСОБА_7 ; від 01.02.2018 № 07, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.03.2018 № 08, укладений з ОСОБА_4 ; від 01.03.2018 № 09, укладений з ОСОБА_5 ; від 01.03.2018 № 10, укладений з ОСОБА_6 ; від 01.03.2018 № 11, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.04.2018 № 12, укладений з ОСОБА_9 ..; від 01.04.2018 № 13, укладений з ОСОБА_8 ; від 01.04.2018 № 14, укладений з ОСОБА_10 ; від 01.04.2018 № 15, укладений з ОСОБА_11 ; від 01.10.2018 № 16, укладений з ОСОБА_9 ..; від 01.10.2018 № 17, укладений з ОСОБА_13 ; від 01.10.2018 № 18, укладений з ОСОБА_14 ; від 01.11.2018 № 19, укладений з ОСОБА_12 ; від 01.11.2018 № 20, укладений з ОСОБА_13 ; від 01.11.2018 № 21, укладений з ОСОБА_14 ; від 01.12.2018 № 22, укладений з ОСОБА_12 ; від 01.12.2018 № 23, укладений з ОСОБА_13 .
45. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом вищезазначених цивільно-правових угод згідно з пунктом 2.1 договорів зазначено «роботи з капітального ремонту будівлі…» та «роботи з «емкость оборотного водоснабжения СМР».
46. Пунктами 3.1 та 3.2 цивільно-правових договорів, наданих суду апеляційної інстанції, встановлено, що ціна договору дорівнює загальній вартості послуг за договором відповідно до актів наданих послуг, що складаються щомісячно в межах строку дії договору. Оплата виконується не пізніше тридцяти днів з дня прийняття замовником наданих послуг та підписання акта наданих послуг.
47. Згідно з актами приймання-передачі наданих послуг, вони складені про те, що підрядником виконано роботу по об`єкту. В актах приймання-передачі наданих послуг містяться відомості про загальну вартість робіт щомісяця, а не оплату за надання конкретної послуги виходячи з її обсягу. Роботи виконуються регулярно у робочі дні в межах режиму роботи підрозділів ТОВ «Дім Буд».
48. Здійснивши аналіз вищезазначених угод та актів, складених на їх виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що послуги підрядників полягають у зобов`язанні виконати певну роботу, а не у продажі її результатів, оскільки ні договори, ні акти не містять певного визначеного обсягу робіт та їх результату, а також, який саме конкретний результат роботи повинен підрядник передати замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, тобто предметом укладених цивільно-правових договорів з зазначеними фізичними особами фактично є процес їх праці, а не її кінцевий результат.
49. Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судами обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що у відносинах між позивачем та вищезазначеними особами наявні ознаки трудових відносин. Попри підписання сторонами цивільно-правових договорів, оскільки особи виконували конкретні трудові функції, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер, відтак не була юридично самостійною). Зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, мали триваючий характер, що є характерним для трудових функцій.
50. Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення відповідачем цивільних відносин між позивачем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як трудових, а тому правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
51. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення у цій справі висновків, викладених у постанові Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №182/386/19, яка набрала законної сили 23.02.2019 та якою встановлено відсутність в діях директора ТзОВ «Дім Буд» ОСОБА_18 ознак порушення частини третьої статті 24 КЗпП України у вигляді підміни трудових відносин цивільно-правовими, колегія суддів зазначає наступне.
52. За змістом частин третьої, четвертої статті 265 КЗпП штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
53. Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачено також частиною третьою статті 41 КУпАП.
54. Відповідно до частин першої - третьої статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
55. Згідно з частиною третьою статті 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю.
56. Таким чином, частиною другою статті 265 КЗпП України і частиною третьою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
57. Стаття 265 КЗпП України і стаття 41 КУпАП викладені в зазначеній редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII.
58. Ключовою відмінністю статті 265 КЗпП України і статті 41 КУпАП є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнуто юридичну особу як роботодавця за статтею 265 КЗпП України і посадову особу цієї юридичної особи за статтею 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.
59. Тобто, позивача, який не є посадовою особою за своєю суттю, неможливо притягнути до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП. При цьому, непритягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП, не може ставитись в залежність до можливості притягнення позивача як юридичної особи до відповідальності за порушення законодавства про працю.
60. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 360/1947/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
61. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про невизнання цивільно-правових договорів, укладених ним із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , недійсними у судовому порядку, колегія судді зазначає, що сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання вказаних вище цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин.
62. Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є встановлення факту наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та зазначеними особами, а не дійсності зазначених угод, і суд встановлює обставини, що є предметом доказування на підставі всіх наданих сторонами доказів.
63. Інші доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують викладених судом апеляційної інстанції висновків про виконання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 саме трудових функцій та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
64. Верховний Суд у постанові у від 16.06.2020 у справі №815/5427/17 дійшов висновку, згідно з яким особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 КЗпП України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі. Юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.
65. Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для виступу від нього.
66. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
67. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
68. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
69. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
70. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Буд» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко