ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/2337/19
адміністративне провадження № К/9901/33284/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 (суддя - Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі №160/2337/19.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 07.12.2018 №0009514615, згідно з яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 4 633 706,60 грн. в частині, що не стосується податкової накладної №44454 від 10.10.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У доводах касаційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає про невраховування судами висновку експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз, згідно якого норма пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України містить перелік трьох видів податкових накладних, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію яких не застосовуються. Надання судами неправильної оцінки граматичній конструкції норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, її внутрішнім зв`язкам, призвело до неправильного тлумачення та застосування вказаної норми, і як наслідок - неправомірного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС України зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень-грудень 2017 року та січень-жовтень 2018 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.11.2018№562/28-10-46-15/24432974, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу в частині дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних від 26.01.2017 №90007, від 10.04.2017 №90058, від 31.05.2017 №20916, від 03.05.2017 №90096, від 12.05.2017 №90115, від 12.05.2017 №90116, від 07.06.2017 №90124, від 12.07.2017 №90125,від 11.07.2017 №90126, від 12.07.2017 №90148, від 17.07.2017 №90147, від 01.08.2017 №90136, від 14.08.2017 №90137, від 21.08.2017 №90172, від 21.08.2017 №90173, від 21.08.2017 №90174, від 12.09.2017 №90168, від 12.09.2017 №90169, від 06.11.2017 №90204, від 06.11.2017 №90205, від 01.12.2017 №90236, від 11.12.2017 №90251, від 11.12.2017 №90252, від 11.12.2017 №90253, від 04.01.2018 №90008, від 09.01.2018 №90003,від 18.01.2018 №90007, від 01.02.2018 №90022, від 01.02.2018 №90023, від 12.03.2018 №90052, від 22.03.2018 №90054, від 11.05.2018 №90083, від 04.06.2018 №90097, від 26.06.2018 №90105, від 25.06.2018 №90103, від 22.06.2018 №90106, від 30.062018 №90104, від 30.06.2018 №90122, від 02.07.2018 №90128, від 03.07.2018 №90126, від 09.07.2018 №90129, від 11.07.2018 №90127, від 10.09.2018 №90178, від 06.09.2018 №90183, від 09.10.2018 №90193, від 10.10.2018 №44454 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не повинні надаватися отримувачу (покупцю) платникам податку на додану вартість, та сума ПДВ по яким складає 20 відсотків.
На підставі висновків акта перевірки від 21.11.2018 №562/28-10-46-15/24432974 прийнято податкове повідомлення-рішення №0009514615 від 07.12.2018 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 4 633 706,60 грн.
Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним в частині, що не стосується податкової накладної №44454 від 10.10.2018.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Тобто, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме визначено коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких платник податку на додану вартість не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таке правозастосування відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 01.09.2020 у справі № 340/1857/19, від 11.02.2021 у справі № 440/1395/19.
Як встановлено судами та не заперечувалось позивачем, податкові накладні від 26.01.2017 №90007, від 10.04.2017 №90058, від 31.05.2017 №20916, від 03.05.2017 №90096, від 12.05.2017 №90115, від 12.05.2017 №90116, від 07.06.2017 №90124, від 12.07.2017 № пт 90125, від 11.07.2017 №90126, від 12.07.2017 №90148, від 17.07.2017 №90147, від 01.08.2017 №90136, від 14.08.2017 №90137, від 21.08.2017 №90172, від 21.08.2017 №90173, від 21.08.2017 №90174, від 12.09.2017 №90168, від 12.09.2017 №90169, від 06.11.2017 №90204, від 06.11.2017 №90205, від 01.12.2017 №90236, від 11.12.2017 №90251, від 11.12.2017 №90252, від 11.12.2017 №90253, від 04.01.2018 №90008, від 09.01.2018 №90003,від 18.01.2018 №90007, від 01.02.2018 №90022, від 01.02.2018 №90023, від 12.03.2018 №90052, від 22.03.2018 №90054, від 11.05.2018 №90083, від 04.06.2018 №90097, від 26.06.2018 №90105, від 25.06.2018 №90103, від 22.06.2018 №90106, від 30.062018 №90104, від 30.06.2018 №90122, від 02.07.2018 №90128, від 03.07.2018 №90126, від 09.07.2018 №90129, від 11.07.2018 №90127, від 10.09.2018 №90178, від 06.09.2018 №90183, від 09.10.2018 №90193, від 10.10.2018 №44454 зареєстровано позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого законом терміну.
Відповідно до вищевказаних податкових накладних, позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 7 %) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня).
За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо посилань позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 по справі № 808/1842/17, якою задоволено позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго», визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України (лист № 6304/6/99-99-15-03-02-15 від 28.03.2017) «Щодо застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України судами вірно враховано, що в даному спорі спірним питанням є правильне застосування норми матеріального права, тобто тлумачення пункту 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України.
Посилання позивача на висновок експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/117-3 від 25.04.2019, як на підставу для задоволення позову також вірно відхилено, оскільки відповідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 344 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №160/2337/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова