05.06.2023

№ 160/3343/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 160/3343/21

адміністративне провадження № К/9901/34573/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді Білак С.В., Олефіренко Н.А.) про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/3343/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Акціонерне товариство «Банк Альянс», про визнання рішень протиправними,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» (далі - ТОВ «Фірма «Фідея», позивач) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МРУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати неправомірною відмову відповідача у погашені простих векселів від 16.11.2020: серії АА 2614538, викладену у листі від 18.02.2021 № 732/6/32-00-04-02-01-09; серії АА 2614541, викладену у листі від 18.02.2021 № 733/6/32-00-04-02-01-09; серії АА 2614542, викладену у листі від 18.02.2021 № 734/6/32-00-04-02-01-09; серії АА 2614539, викладену у листі від 18.02.2021 № 735/6/32-00-04-02-01-09; серії АА 2614898, викладену у листі від 18.02.2021 № 736/6/32-00-04-02-01-09; визнати погашеними прості векселі від 16.11.2020 серії АА 2614538, серії АА 2614541, серії АА 2614542, серії АА 2614539, серії АА 2614898.

10.06.2021 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Східному МРУ ДПС вчиняти такі дії:

подавати податкові векселі від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542 на оплату до банків, які авалювали вказані векселі;

подавати податкові векселі від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542 із виконавчими написами на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців;

проводити щодо податкових векселів від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542 контрольно-перевірочну роботу;

Акціонерному товариству «МТБ Банк» здійснювати оплати за простими векселями від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898;

Акціонерному товариству «Банк Альянс» здійснювати оплату за простим векселем від 16.11.2020 серія АА 2614542.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що відповідно до відомостей, зазначених у податкових векселях серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542, датою погашення вказаних векселів є 13.02.2021.

Станом на 18.02.2021 контролюючим органом направлено позивачу вимоги про здійснення оплати за виданими позивачем векселями. Позивач вказував, що контролюючим органом вже здійснено протест векселів, а також вчинено виконавчі написи, а, відтак, вчинено дії щодо оплати сум, вказаних у зазначених податкових векселях, як етап для звернення до виконавчої служби з метою примусового стягнення грошових коштів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, заяву ТОВ «Фірма «Фідея» про забезпечення позову задоволено частково: заборонено Акціонерному товариству «Банк Альянс» здійснювати оплату за простим векселем від 16.11.2020 серія АА 2614542 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборонено Акціонерному товариству «МТБ Банк» (Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк») здійснювати оплату за простими векселями від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборонено Східному МРУ ДПС подавати податкові векселі від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542 із виконавчими написами на примусове виконання до органів виконавчої служби до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; в іншій частині вимог Товариства у заяві про забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що спосіб забезпечення позову шляхом заборони банкам, які авалювали видані податкові векселі, здійснювати оплату за простими векселями (від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542), дозволить не допустити безпідставного списання грошових коштів за виданими позивачем простими векселями, які є підтвердженими відповідно до положень підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу України (далі - ПК). Також суд виснувався, що існує необхідність заборони контролюючому органу подавати податкові векселі із виконавчими написами на примусове виконання до органів виконавчої служби до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Такі висновки судом зроблено з огляду на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у цій справі визнано протиправними відмови контролюючого органу у погашенні податкових векселів (від 16.11.2020 серія АА 2614538, серія АА 2614539, серія АА 2614541, серія АА 2614898, серія АА 2614542) та зобов`язано контролюючий орган прийняти відповідне рішення щодо погашення зазначених простих векселів.

Східне МРУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та відмовити позивачу у забезпеченні позову.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що судами не обґрунтовано належним чином, як саме вжиття застосованих заходів забезпечення позову може сприяти виконанню судового рішення або які порушені права чи інтереси заявника необхідно захистити шляхом забезпечення позову. Також відповідач вказує на те, що суди не перевірили та не спростували відсутність очевидних ознак протиправності рішень або дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Східне МРУ ДПС вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували специфіку правовідносин у справі, що розглядається, та фактично вирішили спір по суті позовних вимог.

Верховний Суд ухвалою від 05.10.2021 відкрив касаційне провадження у справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача у відзиві на скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ТОВ «Фірма «Фідея» відповідно до пункту 229.8 статті 229 ПК при ввезенні на митну територію України палива для реактивних двигунів видало податкові векселі серії АА 2614898, серії АА 2614541, серії АА 2614542, серії АА 2614538, серії АА 2614539 на загальну суму акцизного податку 64 264 997,24 грн, які контролюючий орган взяв на облік 17.11.2020.

12.02.2021 ТОВ «Фірма «Фідея» подало контролюючому органу первинні документи щодо операцій з погашення податкових векселів з посиланням на підпункт 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 ПК, а також зареєструвало в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідні акцизні накладні з постачання палива для реактивних двигунів.

Східним МРУ ДПС 18.02.2021 на адресу ТОВ «Фірма «Фідея» направлено вимоги про погашення податкових векселів.

22.02.2021 нотаріусом на звернення контролюючого органу вчинено протести про неоплату вказаних векселів та виконавчі написи про стягнення з ТОВ «Фірма «Фідея» на користь Східного МРУ ДПС коштів за векселями.

23.02.2021 контролюючий орган звернувся із опротестованими податковими векселями до банків-авалістів (ПАТ «МТБ Банк», АТ «Банк Альянс») з вимогою про переказ векселедержателю сум, зазначених у векселях.

Цього ж дня АТ «Банк Альянс» повернуло без виконання опротестований податковий вексель, а 24.02.2021 ПАТ «МТБ Банк» повернуло без виконання опротестовані податкові векселі через наявність ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021, якою заборонено цим банківським установам здійснювати оплати за зазначеними вище простими векселями.

Ухвала про забезпечення позову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі № 58зп-21/60, на виконання якої банками-авалістами повернуто без виконання податкові векселі, скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021.

Частинами першою та другою статті 150 КАС встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (частина третя статті 150 КАС).

Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що суд першої інстанції має право вжити визначені законом заходи забезпечення позову одночасно з ухваленням рішення у справі. Відтак, довід Східного МРУ ДПС у касаційній скарзі про вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову після розгляду справи по суті не впливає на законність ухвали про забезпечення позову, оскільки вона постановлена судом в тому ж засіданні, що й рішення за результатами розгляду позову.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

З матеріалів справи слідує, що податкові векселі, стосовно оплати яких суд застосував заходи забезпечення позову, видані на підставі пункту 229.8 статті 229 ПК, яка встановлює особливості оподаткування бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів.

Положення підпунктів 229.8.1, 229.8.2 пункту 229.8 статті 229 ПК передбачають, що ввезення на митну територію України або реалізація вироблених в Україні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів може здійснюватися із сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. Для здійснення такого ввезення видається податковий вексель на визначений у підпункті 229.8.4 пункту 229.8 статті 229 ПК строк.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на перелік операцій, визначений у підпункті 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 ПК.

Підпункт 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 ПК встановлює, що у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п`яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

Таким чином, податкове законодавство у разі відсутності факту погашення податкового векселя у визначений у ньому строк та відповідно до встановленого законом порядку надає векселедержателю право у скорочені строки опротестувати відповідний вексель у нотаріуса (п`ять робочих днів) та звернутись з ним до банку-аваліста (один робочий день). Положення підпункту 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 та підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 ПК зобов`язують, у свою чергу, банк, який здійснив аваль векселя, не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

Оскільки строк погашення векселів сплинув 13.02.2021, то у визначений ПК строк Східне МРУ ДПС зобов`язано було розпочати процедуру опротестування векселя та звернення до банку-аваліста, що і було зроблено.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки списання грошових коштів за виданими ТОВ «Фірма «Фідея» податковими векселями до надання судами правової оцінки правомірності неврахування відповідачем первинних документів, наданих Товариством на підтвердження цільового використання ввезеного ним товару, дійсно впливає на ефективність здійснення судом захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Застосування заходів забезпечення позову з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а також мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, зазначені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС.

Обраний Товариством спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

При цьому забезпечення позову у запропонований спосіб не позбавляє права контролюючий орган застосувати процедури, визначені підпунктом 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 ПК, за результатами розгляду судом позову Товариства.

Вжиття судом заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, на що помилково вказує відповідач, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про відмову у погашенні податкових векселів.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів визнає висновки судів попередніх інстанцій правильними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи відповідача у касаційній скарзі висновків судів щодо доцільності та пропорційності застосованих заходів забезпечення позову не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіЄ.А. Усенко В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова