ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 160/3795/19
касаційне провадження № К/9901/29587/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя - Білак С.В., судді - Шальєва В.А., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці ДФС про визнати протиправним та скасувати рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 №UA100030/2019/000030/2, від 14.03.2019 №UA100000/2019/000064/2, від 15.03.2019 №UA100000/2019/000067/2, від 18.03.2019 №UA 100000/2019/000068/2, від 22.03.2019 №UA100030/2019/000032/2;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів від 13.03.2019 №UA100030/2019/00180, від 14.03.2019 №UA100030/2019/00182, від 15.03.2019 №UA100030/2019/00189, від 18.03.2019 №UA100030/2019/00190, від 22.03.2019 №UA100030/2019/00195.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.06.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 №UA100030/2019/000030/2, від 14.03.2019 №UA100000/2019/000064/2, від 15.03.2019 №UA100000/2019/000067/2, від 18.03.2019 №UA100000/2019/000068/2, від 22.03.2019 №UA100030/2019/000032/2 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів від 13.03.2019 №UA100030/2019/00180, від 14.03.2019 №UA100030/2019/00182, від 15.03.2019 №UA100030/2019/00189, від 18.03.2019 №UA100030/2019/00190, від 22.03.2019 №UA100030/2019/00195.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було ним скориговано у зв`язку із непідтвердженням платником правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових, наявності розбіжностей в числових значеннях вартості оцінюваних товарів у поданих платником до митного органу документах, ненадання платником витребуваних митним органом документів.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.12.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін, а скаргу відповідача просив залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 11.09.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та іноземною компанією DERNEK GROUP CO., LTD Xiang Shan Industrial Zone, Xiang Shan Middle Road. No:38 C Block, Dalang, Dongguan, Guangdong, China, (постачальник) укладено зовнішньоекономічний договір поставки від 04.06.2018 №301 (далі - договір), предметом якого є постачання товарів торговельних марок Lezard, Luxel (для всіх: країна виробництва-CN (Китайська Народна Республіка).
У березні 2019 року за договором на адресу покупця надійшли товари торговельних марок Lezard, Luxel (для всіх: країна виробництва-CN (Китайська Народна Республіка): на суму 17124,46 USD по електронній митній декларації від 13.03.2019 №UA100030/2019/399757 відповідно до Proforma-Invoice від 07.01.2019 №46, Invoice від 07.01.2019 №46; на суму 10087,68 USD по електронній митній декларації від 13.03.2019 №UA100030/2019/399773 відповідно до Proforma-Invoice від 01.01.2019 №43, Invoice від 01.01.2019 №43; на суму 18996,00 USD по електронній митній декларації від 15.03.2019 №UA100030/2019/399871 відповідно до Proforma-Invoice від 23.01.2019 №48, Invoice від 23.01.2019 №48; на суму 8794,90 USD по електронній митній декларації від 18.03.2019 №UA100030/2019/399930 відповідно до Proforma-Invoice від 15.01.2019 №47, Invoice від 15.01.2019 №47; на суму 12543,97 USD по електронній митній декларації від 22.03.2019 №UA100030/2019/400116 відповідно до Proforma-Invoice від 15.01.2019 №47/1, Invoice від 15.01.2019 №47/1.
Відповідно до наведених електронних вантажних митних декларацій вартість товару визначена декларантом (позивачем) за основним методом, а саме, за ціною, що передбачена договором поставки.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44 кожної з вантажної митної декларації і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальні листи, рахунки-проформи, рахунки-фактури (інвойси), коносаменти, автотранспортні накладні, документи про походження товару, зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу товарів, висновки про вартісні характеристики товару, довідки, що містять довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, страхові поліси, додаткові угоди до зовнішньоекономічних договорів, інші некласифіковані документи.
Митним органом при проведені митного оформлення за наведеними митними деклараціями автоматизованою системою аналізу та управління ризиками повідомлено позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсі від 07.01.2019 №46 та договорі не зазначено умови оплати за товар; до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України подано платіжне доручення в іноземній валюті від 18.01.2019 №56 на суму 49700 USD, в призначенні платежу якого вказано "оплата по контракту від 04.06.2018 №301" - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 07.01.2019 №46, поданого до митного оформлення, становить 17124,46 USD; декларантом в графі 44 (код документа 3530) митної декларації від 13.03.2019 №UA100030/2019/399757 зазначено страховий поліс від 17.01.2019 - до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; декларантом в графі 44 (код документа 4104) митної декларації від 13.03.2019 №UA100030/2019/399757 зазначено, що компанія DERNEK GROUP СО є виробником товару, тоді як відповідно до пункту 2.4 договору виробником товару є фабрика DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD; відповідно до пункту 3.8 контракту від 04.06.2018 №301 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 07.01.2019 №46 товар поставляється на умовах CIF-Chomomorsk (міжнародний торговий термін (умова) CIF "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення; декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано надати документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України та додаткові документи відповідно до частини З статті 53 Митного кодексу України з зазначенням переліку документів в електронному повідомленні, надісланому декларанту: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - контракт між компаніями DERNEK GROUP СО. LTD та DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі І здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - рахунок компанії DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - компанії DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD; 7) копію митної декларації країни відправлення.
13.03.2019 позивачем надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
За результатами розгляду відповідачем поданих позивачем разом з митною декларацією від 22.03.2019 №UA100030/2019/400116 документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) в інвойсі від 15.01.2019 №X247/1 та договорі не зазначено умови оплати за товар; 2) до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України подано платіжне доручення в іноземній валюті від 15.03.2019 №X271 на суму 91000 USD, в призначенні платежу якого вказано "оплата по контракту від 04.06.2018 №301", а в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 15.01.2019 №47/1, поданого до митного оформлення, становить 12543,97 USD; 3) відповідно до пункту 3.8 договору в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 15.03.2019 №71 товар поставляється на умовах CIF- Chomomorsk (міжнародний торговий термін (умова) CIF "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення; декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СП7 витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення; 4) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В подальшому для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано позивачу надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу з зазначенням переліку документів в електронному повідомленні, надісланому декларанту: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі І Здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення.
Позивачем 22.03.2019 надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, проте було надано експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 22.03.2019 №ГО-772.
Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність наступних розбіжностей: в інвойсах та контрактах не зазначено умови оплати за товар; відповідно до пункту 3.8 контрактів (типові) в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсів товар поставляється на умовах СІР-Дніпро (термін СІР "страхування та фрахт/перевезення" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар передано в місті призначення, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт/перевезення) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контрактів (типові) не включено витрати на транспортування та страхування; декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІР витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару в місце призначення; метод 1 - відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 52, пункту 1 та 2 частини п`ятої статті 54, частини шостої статті 54, частини другої статті 58 та частини десятої статті 58 Митного кодексу України; методи 2а - у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (стаття 59 Митного кодексу України); методи 2б - у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (стаття 60 Митного кодексу України); методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 52, пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54, частини шостої статті 54, частини другої статті 58, частини десятої статті 58 Митного кодексу України органом доходів і зборів відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 49 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов`язують орган доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Як установлено судами попередніх інстанцій, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронною митною декларацією, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: в інвойсі поставка товару здійснюється на умовах поставки CIР-Дніпро, а відповідно до пункту 3.8 договору не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передачі перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами CIP на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Поставка товару на умовах CIР зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Додаткових витрат на транспортування товару Товариством не понесено.
Наведеними умовами поставки CIР (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари та упаковки. Тому позивач додатково вніс ці відомості окремо у пункт 3.8 договору як такі, що були погоджені ним з постачальником при укладенні договору. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Отже, відповідно до умов поставки за договором та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення.
Судами встановлено, що ціна, вказана платником в митних деклараціях, об`єктивно підтверджується договором і наданим повним пакетом документів, передбачених статтею 53 Митного Кодексу України, та підлягає обчисленню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.
Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості і картки відмови.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів попередніх інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер