ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
справа №160/3894/19
адміністративне провадження № К/9901/5522/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 (головуючий суддя: Юрков Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 (головуючий суддя: Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі №160/3894/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б-АРС РЕСУРС» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України або позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б-АРС РЕСУРС» (далі - ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» або відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07.09.2007, наданого відповідачу.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2019, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визнаний новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4358 від 07.09.2007 строком дії 12 років до 07.09.2019. Невід`ємною частиною цього дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №4358 від 01.06.2012.
Наказом Держгеонадра України № 523 від 28.11.2017 затверджено «План перевірок надрокористувачів на 2018 рік», згідно із яким перевірку ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» було призначено з 20.07.2018 терміном 10 днів.
Наказом Держгеонадра України № 207 від 08.06.2018 було доручено Департаменту державного геологічного контролю провести планові перевірки надрокористувачів, зокрема ТОВ «Б-АРС РЕСУРС».
У зв`язку із цим, на адресу ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» було направлено письмове повідомлення про проведення планової перевірки № 10467/03/14- 18 від 13.06.2018, однак поштове відправлення повернулося на адресу відправника з причин невручення.
За фактом виходу за місцезнаходженням ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» з метою проведення означеної перевірки складено акт про недопущення до перевірки № 06-06/26/2018-27/п (130) від 27.07.2018, яким зафіксовано, що за адресою місцезнаходження надрокористувача представники ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» відсутні. Додатково проведено виїзд за місцезнаходженням Лопушнянського родовища (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, півніна околиця с. Лопушине) та встановлено, що роботи з видобутку і вивозу корисних копалин не проводяться, будь-яка гірничо-видобувна техніка на родовищі відсутня. Сільський голова Мислятинської сільської ради Ізяславського р-ну Хмельницької обл. Гордієнко І. А. надала довідку, відповідно до якої ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» діяльності з видобутку суглинків на Лопушнянському родовищі не проводить. В акті також зазначено, що ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» порушено вимоги статті 11 Закону 05.04.2007 №877-V «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07.09.2007, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.
На підставі інформації зазначеної в акті № 06-06/26/2018-27/п (130) від 27.07.2018 посадовими особами Держгеонадра складено припис від 27.07.2018 № 622-14/06, яким вимагалося від надрокористувача у строк до 31.08.2018 усунути встановлені актом порушення вимог статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угоди шляхом подання в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів згідно із додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень.
Згодом наказом Держгеонадра України № 405 від 31.10.2018 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» № 4358 від 07.09.2007, про що надрокористувача повідомлено листом № 22488/03/14-18 від 09.11.2018, який повернувся на адресу відправника за неврученням.
Відповідач порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, що слугували підставою для зупинення дії дозвільного документу, не усунув, тому позивач направив на адресу ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» листа від 04.01.2019 № 267/03/14-19, у якому просив надрокористувача надати у 15 денний строк позицію щодо припинення права користування надрами, згідно із спеціальним дозволом на користування надрами від № 4358 від 07.09.2007. Вказаний лист також повернувся на адресу Держгеонадра України з довідкою про причини повернення.
З огляду на те, що інформації від ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» про усунення останнім порушень законодавства про надра до Держгеонадра України не надходило, так само, як і згоди/незгоди щодо анулювання спеціального дозволу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» у порушення вимог статті 11 Закону №877-V, пункту 5.3 Угоди не допустив посадових осіб Держгеонадра України до проведення планової перевірки, незважаючи на законні підстави її проведення та дотримання посадовими особами Держгеонадра порядку здійснення державного нагляду (контролю); вимоги припису № 622-14/06 від 27.07.2018 надрокористувачем не виконані. Невиконання припису, винесеного на підставі акта про недопущення відповідачем посадових осіб позивача до проведення перевірки є підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.
Зазначив, що відсутність будь-якої інформації, зокрема заперечень проти припинення права користування надрами, ототожнюється із наявністю незгоди, що дає підстави для розгляду питання про припинення права користування надрами в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що скільки підставою припинення права користування надрами стало невиконання вимог контролюючого органу усунути виявлені під час перевірки недоліки, Держгеонадра України мала право самостійно, без звернення до суду, прийняти рішення про анулювання спеціального дозволу.
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник наполягає, що на порушення вимог статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угоди посадових осіб департаменту державного геологічного контролю не було допущено до проведення планової перевірки. Також відповідач не виконав легітимні вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом подання витребуваних Держгеонадра України документів. За твердженнями скаржника, допущення надрокористувачем порушень вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є підставою для припинення користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Також скаржник наголосив, що за усталеною практикою Верховного Суду, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами. Водночас ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, згідно з якими, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
За приписами статті 4 Кодексу України про надра вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 60 цього Кодексу визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр встановлює стаття 62 Кодексу України про надра, згідно із пунктом 5 частини першої якої орган державного геологічного контролю перевіряє: дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.
Орган державного геологічного контролю має право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр (пункт 3 частини третьої статті 62 Кодексу України про надра).
На відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, поширюється і дія Закону №877-V (частина перша статті 2), який у частині сьомій статті 7 встановлює, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У частині восьмій статті 7 Закону №877-V міститься визначення припису, яким, у розумінні вказаної норми, є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Обов`язки суб`єкта господарювання у відносинах, пов`язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлює стаття 11 Закону №877-V, за приписами якої суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, з поміж іншого: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулює й Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (зі змінами), який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Такі приписи закріплені у абзаці першому пункту 1 вищевказаного Порядку, а абзацом четвертим цього ж пункту визначено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Зі змісту пункту 12 цього ж Порядку вбачається, дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу. У дозволі зазначаються, окрім іншого, особливі умови.
Права та обов`язки користувачів надр визначає стаття 24 Кодексу України про надра, згідно з частиною третьою якої такі виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Згідно із пунктом 5 частини другої наведеної норми, користувачі надр зобов`язані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
За приписами положень пункту 10 Порядку №615, невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування ділянкою, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.
У пункті 5.3 Угоди від 01.06.2012 №4358 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4358, зокрема визначено обов`язок надрокористувача допускати посадових осіб Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.
Згідно із підпунктами 1, 4 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV).
Частиною сьомою статті 41 Закону №2806-IV передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Судами встановлено, що підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4358 та, як наслідок, звернення позивача з цим позовом до суду, стало неусунення відповідачем порушень, зазначених у приписі від 27.07.2018 №622-14/06, яким вимагалося від надрокористувача у строк до 31.08.2018 усунути встановлені актом порушення вимог статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угоди шляхом подання в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали згідно із додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень.
Доказів оскарження припису від 27.07.2018 №622-14/06 матеріали справи не містять, а отже такий в силу вимог до статті 7 Закону №877-V є обов`язковим до виконання.
Колегія суддів наголошує, що предметом спору у цій справі є не правомірність винесення зазначеного припису, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого відповідачу.
Отже, оскільки відповідачем недопущено позивача до перевірки та невиконані вимоги припису і, як наслідок, порушено вимоги статті 11 Закону №877-V та пункту 5.3 Угоди №4358 від 01.06.2012 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю та надання документів і матеріалів щодо користування надрами відповідно до умов спеціального дозволу на користування надрами, колегія суддів приходить до висновку про допущення ТОВ «Б-АРС РЕСУРС» порушень вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, що є підставою для припинення користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра та частини сьомої статті 41 Закону №2806-IV .
Такий висновок узгоджується із актуальною правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 09.09.2021 у справі №824/160/19-а, від 08.12.2021 у справі №240/5395/18, від 17.12.2021 у справі №822/1076/16, від 20.05.2022 у справі №811/1163/17, від 02.08.2022 у справах №320/6202/19, №824/467/20-а, від 17.01.2023 у справі №240/129/20, а також від 02.03.2023 у справі №160/12332/21, і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такого.
З приводу отримання від відповідача незгоди щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу, то Верховний Суд вже неодноразово висловлював з цього приводу свою правову позицію, яка, зокрема, у постанові від 18.10.2018 у справі №812/1735/17 викладена наступним чином:
«Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами».
Крім того, у постанові від 03.05.2018 у справі №812/1074/17 вже висловлювалася правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно із цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.
За наведеного правового регулювання та враховуючи актуальні правові позиції Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами в судовому порядку.
Натомість суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що припинення права користування надрами в порядку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, за відсутності позиції надрокористувача з цього питання, може бути здійснено за рішенням Держгеонадра в позасудовому порядку.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно із частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №160/3894/19 і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4358 від 07.09.2007, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Б-АРС РЕСУРС».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Кравчук