ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 160/3920/21
адміністративне провадження № К/9901/39940/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 (постановлена у складі головуючого судді Голобутовського Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 (колегія у складі: головуючого судді Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.) у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Комісії з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) "АрселорМіттал Кривий Ріг", про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - позивач, Управління, Фонд) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з питань вирішення спорів при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії (протокол від 11.02.2021).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення позивачем планової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлені порушення третьою особою Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з чим Управлінням прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій, яке було скасовано Комісією за результатами розгляду скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення Комісії позивач вважає протиправним..
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, закрито провадження у справі.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактично Управління є суб`єктом владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про оскарження рішення іншого суб`єкта владних повноважень (у даному випадку Комісія виконала обов`язок по перегляду рішення при його оскарженні), однак не в межах спору про компетенцію. У рамках цих спірних правовідносин між сторонами відсутні публічно-владні управлінські відносини, жодна із сторін не надає адміністративні послуги іншій стороні, а тому позивач у справі не виступає як юридична особа без статусу суб`єкта владних повноважень, щодо якої відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга аргументована тим, що судами не враховано, що Управління є страховиком по відношенню до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (страхвальник), а у розумінні КАС України позивач наділений владними управлінськими функціями, тобто є суб`єктом владних повноважень. Стаття 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон №1105) передбачає, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідач та третя особа надіслали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, відповідно до яких заперечують проти її задоволення. У відзиві на касаційну скаргу Комісія покликається на те, що Комісія створена та діє при Управлінні, відповідач не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, цей спір не виник з приводу реалізації компетенції.
Третя особа у відзиві на касаційну скаргу навів доводи аналогічні доводам відповідача, зазначив також, що чинним законодавством прямо не передбачено право Фонду оскаржити рішення Комісії.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до направлення на проведення документальної планової перевірки від 10.02.2020 №32, наказу від 26.02.2020 №35-ОД про призупинення проведення документальної перевірки та наказу від 26.03.2020 №47-ОД про продовження терміну призупинення документальної перевірки, наказу від 23.11.2020 №120-ОД про продовження проведення документальної перевірки, направлення на проведення документальної перевірки від 23.11.2020 №218, посадовими особами Управління проведено планову документальну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» правильності використання страхових коштів Фонду соціального страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
За результатами перевірки складено акт №277 від 26.11.2020, в якому перевіряючими викладені висновки про порушення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які були допущені ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За результатами проведеної перевірки заступником начальника Управління стосовно ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийняті наступні рішення:
- №683/11 від 21.12.2020 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі неправомірно витрачених страхових коштів 39818534,27 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 19909267,14 грн.;
- №683/11/1 від 21.12.2020 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду в сумі 317,12 грн., що є підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді пені на суму 4,55 грн. та штрафу у розмірі 10% на суму 31,71 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки в частині пунктів 4, 5, б/н (останній пункт акту перевірки) та з рішенням Управління, 06.01.2021 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до Комісії зі скаргою в частині суми неправомірно витрачених страхових коштів - 39724940,77 грн. та застосування фінансових санкцій в частині суми 19862470,39 грн.
Рішенням, оформленим протоколом засідання Комісії від 11.02.2021, відповідач:
- скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Управління від 21.12.2020 № 683/11 визнано обґрунтованою та задоволено;
- підстав для повернення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» страхових коштів Фонду в сумі 39724940,77 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 19862470,39 грн. згідно відповідного Рішення комісією не встановлено, визнано їх помилковими, необґрунтованими, безпідставними;
- рішення Управління від 21.12.2020 № 683/11 в частині суми неправомірно витрачених страхових коштів 39724940,77 грн. та застосування фінансових санкцій в частині суми 19862470,39 грн. скасовано.
Зазначено, що цей Протокол з рішенням підлягає направленню сторонам конфлікту, а також Дніпропетровському обласному об`єднанню профспілок, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини - до відома.
Вказано, що рішення комісії може бути оскаржене в установленому порядку.
Не погодившись з рішенням Комісіїі, що оформлене протоколом від 11.02.2021, Управління звернулось до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18) сформульовано правову позицію, згідно якої поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.
Виходячи з наведеного, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.
Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.
При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17.
У цій справі судами встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Комісією рішення за результатами розгляду скарги третьої особи про скасування рішення позивача.
За визначенням частин 1- 3 статті 4, статтею 5, частинами 1 та 3 статті 8 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Згідно з частиною 1 статті 10, частинами 5, 6 статті 15 Закону №1105-XIV, Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування; порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи. Роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом. У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
За приписами статті 17 вищевказаного Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. Такі самі комісії на тих самих засадах створюються при робочих органах Фонду із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників. Положення про діяльність цих комісій затверджується правлінням Фонду. Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.
Отже, профільним Законом визначений порядок оскарження рішень Управління Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів, прийнятого за результатами перегляду рішення Управління виконавчої дирекції про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів.
Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.
В свою чергу, спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Проте, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» рішення Фонду оскаржено в адміністративному порядку шляхом звернення зі скаргою до комісії, утвореної при Управлінні виконавчої дирекції в області. Комісією прийнято рішення про скасування рішення Управлінні, яке у свою чергу може бути оскаржене до правління Фонду соціального страхування України.
Так само, правило оскарження рішень спеціальних комісії передбачено і у Положенні про спеціальну комісію Фонду соціального страхування України з питань вирішення спорів, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 12.09.2017 №45 (далі-Положення№45).
Згідно пунктів 3.1, 3.2, 4.1, 4.8, 5.1, 5.2, 5.3 Положення №45, основним завданням комісій є вирішення по суті спорів, що виникають із правовідносин, урегульованих Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Комісії вирішують спори, які виникли між сторонами (застрахованими особами, страхувальниками, страховиком) щодо: сум страхових внесків, призначення матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; обчислення страхового стажу; розміру шкоди та права на її відшкодування; призначення страхових виплат та надання соціальних послуг за соціальним страхування від нещасного випадку; інших питань. Комісії не мають повноважень на вирішення спорів з питань, що належать до компетенції органів державного контролю та нагляду. Спір між сторонами розглядається за письмовою заявою зацікавленої сторони. Рішення комісії підписується головою комісії, або особою, що виконує його обов`язки. Рішення комісії протягом трьох робочих днів з дня його постановлення надсилається сторонам спору. Рішення комісії є обов`язковим для виконання сторонами спору. Рішення комісії при робочому органі Фонду може бути оскаржено до комісії Фонду соціального страхування України, а рішення останньої - до правління Фонду. Рішення комісій можуть бути оскаржені до суду. Виконавчою дирекцією Фонду або відповідними робочими органами виконавчої дирекції Фонду забезпечується ведення та оформлення протоколу засідання відповідної комісії.
При цьому, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, чинне законодавство не містить прямого посилання на можливість оскарження рішення Комісії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в області, чиє рішення переглянуто Комісією.
Фактично, спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Фондом та Комісією, а позивач звертається з вимогою скасувати рішення суб`єкта владних повноважень, якому відповідно до Закону №1105-XIV надані функції щодо контролю відносно прийнтого Управлінням рішення, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду, скасував рішення позивача як підконтрольного органу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За наведених обставин, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.
За вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець