ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 160/4152/22
адміністративне провадження № К/990/7780/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 (колегія суддів у складі: Дурасової Ю. В., Божко Л. А., Лукманової О. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якій просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 27.07.2016 включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 19 292,00 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.07.2016, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 08.12.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23 повернуто скаржнику, оскільки недолік апеляційної скарги, зазначений в ухвалі суду від 13.12.2023, у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
29.01.2024 військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/22.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, повний текст якого складено 19.01.2023, відповідач - суб`єкт владних повноважень звернувся 29.01.2024, тобто після спливу одного року після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що військова частина НОМЕР_1 13.11.2023 отримала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 160/4152/22, що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції. 07.12.2023 військова частина НОМЕР_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою. 13.12.2023 Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі послався на відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого електронного кабінету, проте скаржником зазначалися відомості про представника позивача, у якого зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) з 13.10.2020, що підтверджується доданою відповіддю. 11.01.2024 апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з не надсиланням іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами, хоча копія апеляційної скарги надсилалась в системі електронний суд, і система не пропускає відправку апеляційної скарги без відправлення копії спочатку позивачу.
Скаржник наголошує, що у даному випадку має місце некоректна робота ЄСІТС, що доволі часто відбувається. Військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені належні заходи задля направлення копії апеляційної скарги позивачу. 29.01.2023 військова частина повторно звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного суду, проте апеляційна скарга 05.02.2023 була повернута у зв`язку з тим, що сплив один рік після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 05.02.2024 занадто формально трактує категорію «поважні причини», що унеможливлює захист прав та інтересів військової частини НОМЕР_1 у судовому порядку.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
28.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 160/4152/22.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Таким чином, конституційне право особи на судовий захист, в тому числі на апеляційний перегляд справи, гарантується та забезпечується державою.
Ураховуючи викладене, органи державної влади, в тому числі і органи судової влади, повинні забезпечити можливість реалізації конституційного права на судовий захист в межах покладених на них повноважень.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі у разі необхідності зазначається клопотання особи, що подає апеляційну скаргу.
Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Ураховуючи викладене, апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень судового рішення суду першої інстанції з пропуском річного строку з дня складення повного тексту такого рішення має наслідком постановлення судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, в інших випадках - суд зобов`язаний надати оцінку наведеним скаржником у відповідній заяві підставам пропуску такого строку.
Отже, застосування судом апеляційної інстанції наведених норм процесуального права вимагає достовірного встановлення дати складення повного тексту рішення суду першої інстанції.
Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі положень частини другої статті 299 КАС України, керувався тим, що з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, повний текст якого складено 19.01.2023, відповідач - суб`єкт владних повноважень звернувся 29.01.2024, тобто після спливу одного року після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.
Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4152/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 28-29).
19.01.2023 Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку письмового провадження ухвалив рішення у цій справі про часткове задоволення позовних вимог (а. с. 47-50).
При цьому, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 не зазначено дату складення повного рішення суду.
Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 25.09.2023, зареєстровано 26.09.2023 та забезпечено надання загального доступу 27.09.2023.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні заяви військової частини НОМЕР_1 про ознайомлення з матеріалами справи № 160/4152/22 та про видачу копії судового рішення від 27.04.2023, від 05.09.2023 та від 06.10.2023 (а. с. 58, 60, 62).
Крім того, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 вручено військовій частині НОМЕР_1 лише 13.11.2023 (а. с. 64).
Однак, указані обставини залишилися поза увагою апеляційного суду.
Отже, застосовуючи положення частини другої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції повинен був достовірно з`ясувати дату складення повного тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, з якою пов`язано початок відліку річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, є передчасним і ґрунтується на формальному підході, а тому не може бути визнаним обґрунтованим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, Третій апеляційний адміністративний суд, ухваливши рішення від 05.02.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко
Судді А. В. Жук
А. Г. Загороднюк