ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа №160/5098/19
адміністративне провадження №К/9901/5854/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року (головуючий суддя Мельник В.В., судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» (далі - ТОВ «Ріал Істейт») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2019 року № 0004484617, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 227833,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 182267 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 45566,75 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ «Ріал Істейт» судові витрати у розмірі 3417,51 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС.
22 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «Ріал Істейт» про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій останнє просило вирішити питання про судові витрати та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС витрати позивача на правову допомогу у сумі 19500 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року, заяву ТОВ «Ріал Істейт» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/5098/19 задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 19500 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року у справі №160/5098/19 скасовано та ухвалено нове, яким заяву ТОВ «Ріал Істейт» про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500 грн задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ «Ріал Істейт» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
14 січня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ТОВ «Ріал Істейт» про вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції, в якій, з посиланням на частину третю статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якому останнє просило дозволити надати докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення та вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, для чого призначити додаткове судове засідання, та винести додаткову постанову щодо розподілу судових витрат.
ТОВ «Ріал Істейт» 20 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції подано заяву про стягнення з Офісу ВПП ДПС на його користь вартість послуг, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у розмірі 5000 грн, до якої заявником додано докази на підтвердження понесених витрат.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року заяву ТОВ «Ріал Істейт» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/5098/19 задоволено частково. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС, понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. В іншій частині заяви ТОВ «Ріал Істейт» відмовлено.
Не погодившись із ухваленою судом апеляційної інстанції додатковою постановою, Офіс ВПП ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
ТОВ «Ріал Істейт» скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
За змістом частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складає 2000 грн. Крім того, за висновками суду, витрати відповідають співвідношенню реальності понесених витрат з розумністю визначення їх розміру, з врахуванням складності справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною третьою статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
За приписами пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.
Згідно із частиною п`ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, що представництво інтересів ТОВ «Ріал Істейт» у справі №160/5098/19 здійснювала адвокат Тубольцева О.В., що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3886 від 14 вересня 2018 року та є адвокатом в Адвокатському об`єднанні «Альянс».
Між Адвокатським об`єднанням «Альянс» (далі - Об`єднання) та ТОВ «Ріал Істейт» 10 грудня 2019 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №10/12-19/9.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору за надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням клієнту, та зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, підписаному обома сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи №160/5098/19 ТОВ «Ріал Істейт» до Третього апеляційного адміністративного суду надано: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 10 грудня 2019 року №10/12-19/9, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання професійної (правової) допомоги від 15 січня 2020 року, копію Акта здачі-приймання наданих послуг від 17 січня 2020 року, копію рахунку-фактури №17/01/2020 від 17 січня 2020 року на суму 5000 грн, копію платіжного доручення від 20 січня 2020 року №150 на суму 5000 грн.
Суд апеляційної інстанції оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, співмірність витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом у межах цієї адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також на представництво інтересів у судовому засіданні, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат у розмірі 2000 грн.
В обґрунтування рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що з детального опису робіт (наданих послуг) від 15 січня 2020 року та Акта здачі-приймання наданих послуг від 17 січня 2020 року не можливо встановити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг й виконаних робіт, оскільки вказані опис та акт містять лише назви послуг та їх загальну вартість, а саме: 5000 грн. Вказана в Акті здачі-приймання наданих послуг від 17 січня 2020 року така послуга як опрацювання апеляційної скарги Офісу ВПП ДПС на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року у справі №160/5098/19 входить до процесу підготовки та направлення до Третього апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу контролюючого органу у цій справі.
Судом вказано, що обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивач належним чином документально не підтвердив та не довів загальну суму витрат, понесених останнім, на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі саме у розмірі 5000 грн, з огляду на відсутність в наданих останнім документах детального зазначення відповідних кількісних та якісних показників виконаних робіт (наданих послуг), за які безпосередньо здійснюється оплата.
Враховуючи викладене, колегія судді касаційної інстанції вважає правильним висновок Третього апеляційного адміністративного суду про необхідність часткового задоволення заяви ТОВ «Ріал Істейт» щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи та стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам процесуального закону, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими.
Що стосується посилання контролюючого органу на відсутність у кошторисі останнього видатків на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, як на підставу для відмови у стягненні таких витрат, то колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань (п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 3 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх