ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 160/517/23
адміністративне провадження № К/990/25910/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року (судді: Юрко І.В. (головуючий), Білак С.В., Чабаненко С.В.) у справі № 160/517/23 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (далі - відповідач, платник податків, ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас») про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 34 859 031,72 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість по податку на додану вартість та по надходженню рентної плати за спеціальне використання води підприємства ЖКГ виникли в результаті несплати платником податку у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Вжиті контролюючим органом заходи по погашенню ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» податкового боргу не дали позитивних результатів, у зв`язку з чим та відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Надано дозвіл ГУ ДПС у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 34 859 031,72 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючим органом було вжито всіх заходів з погашення податкового боргу ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», які повинні передувати зверненню контролюючого органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Суд першої інстанції зазначив, що доказів добровільної сплати ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» усієї суми податкового боргу відповідачем надано не було, а заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, які вживалися контролюючим органом, не призвели до погашення вказаного податкового боргу. З урахуванням встановлених обставин справи, а також положень статті 95 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 34 859 031,72 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» задоволено частково. Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 160/517/23 та ухвалено нову постанову, якою позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Надано дозвіл ГУ ДПС у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 4 733 452,12 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідачем доказів сплати суми податкового боргу в розмірі 4 733 452,12 грн не надано, а заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, які вживалися позивачем, не призвели до погашення такого податкового боргу, а відтак в цій частині позовні вимоги належать задоволенню. Водночас, згідно з інтегрованою карткою платника податків за відповідачем станом на 18.04.2023 рахується заборгованість по надходженню рентної плати за спеціальне використання води підприємства ЖКГ та податку на додану вартість у загальній сумі 34 859 031,75 грн. Зазначені в адміністративному позові податкові декларації з податку на додану вартість № 9197986001 від 20.10.2016, № 9223640109 від 21.11.2016, № 9246733273 від 20.12.2016, № 9267231511 від 19.01.2017, № 9092476842 від 19.05.2017, з терміном сплати 30.05.2017 у сумі 418 721,00 грн; № 9167383431 від 19.08.2017, були предметом розгляду у справі № 804/422/18, на відміну від інших 43 податкових декларацій з податку на додану вартість, та 5 розрахунків з рентної плати за спеціальне використання води. Відносно суми податкового боргу у розмірі 34 859 031,72 грн, щодо якої контролюючий орган у справі, що розглядається заявляє вимоги про надання дозволу на її погашення за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі, рішення про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків - відповідача, не приймалось. Тобто, що з позовами про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, крім зазначеного в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 у справі № 804/422/18, контролюючий орган не звертався. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган не вжив усіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, зокрема, в суд про стягнення податкового боргу не звертався (в розрізі суми заборгованості 30 125 579,60 грн (34 859 031,72 грн - 4 733 452,12 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та прийняти рішення, яким залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 160/517/23.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 (набрало законної сили 05.12.2018) у справі № 804/422/18 адміністративний позов ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», (третя особа: Дніпровська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків - задоволено частково. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційне господарство «Дніпро-Західний Донбас» податковий борг у сумі 4 733 452,12 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У справі № 804/422/18 ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків - ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» у розмірі 5 759 039,19 грн, яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань самостійно задекларованих платником та донарахованих контролюючим органом, а саме: по податку на додану вартість: залишок непогашеної суми 419 074,22 грн по податковій декларації від 20.07.2016 № 9125529512; 293 203,00 грн по податковій декларації від 19.08.2016 № 9150022830; 902 613,00 грн по податковій декларації від 20.09.2016 № 9173488659; 703 568,00 грн по податковій декларації від 20.10.2016 № 9197986001; 637 308,00 грн, по податковій декларації від 21.11.2016 № 9223640109; 382 714,00 грн, по податковій декларації від 20.12.2016 № 9246733273; 767 843,00 грн по податковій декларації від 19.01.2017 № 9267231511; 418 721,00 грн, по податковій декларації від 19.05.2017 № 9092476842; 43 689,63 грн, згідно податкового повідомлення-рішення № 00017412 від 13.06.2017; 825 097,57 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 0001731200; 207 522,87 грн пеня нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України; по земельному податку з юридичних осіб: 10 968,09 грн згідно податкових повідомлень-рішень № 000180412, № 000179412 від 13.06.2017; 4 302,49 грн по податковій декларації від 15.02.2017 № 9020082864; 860,50 грн по уточнюючій податковій декларації від 30.05.2017 № 9100047261; 39,65 грн пеня нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України; по частині чистого прибутку: залишок 13 496,17 грн згідно податкового повідомлення-рішення № 0001721200 від 13.06.2017.
Зустрічний адміністративний позов Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 000177412 на суму 85 938,46 грн, № 000178412 на суму 14 762,68 грн, № 000179412 на суму 42 141,25 грн, № 000180412 на суму 321,08 грн, № 0001721200 на суму 14 476,17 грн, № 0001731200 в частині нарахування штрафу у сумі 746 267,77 грн, № 0001741200 в частині нарахування штрафу у сумі 42 570,73 грн.
28.08.2018 заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Буличовим Є.В. прийнято рішення № 52220/04-36-17-10-16 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до якого вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас».
29.11.2019 начальником Придніпровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області В.О. Козаковим прийнято рішення № 89508/6/04-36-13-05-22 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до якого вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас».
Податковим керуючим Оленою Білою на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1393/04-13-05/429 від 05.07.2021, складено акти опису майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» від 05.11.2021 № 03564045/3/13-05-429, від 11.08.2023 № 03564045/2/13-05-429 та № 03564045/2/13-05-429.
Згідно рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1393/04-13-05/429 про опис майна у податкову заставу, начальником Придніпровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас». Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, що підтверджується витягом під індексним номером 270230591 від 12.08.2021.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом здійснювались заходи на погашення заборгованості, а саме були виставленні інкасові доручення (розпорядження): № 4405 від 23.05.2019, № 7410, № 7411, № 7406, № 7408, № 4713, № 7414, № 7416, № 7415, № 7418 від 27.07.2020, № 12156 від 07.06.2021, № 12248 від 28.08.2021, № 12247 від 28.08.2021, № 12251, № 12249, № 12250 від 04.10.2021, № 12275, № 12276 від 26.10.2021, № 12279 від 01.11.2021, № 12728, № 12730, № 12731, № 12729, № 12735 від 07.09.2022. Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання. А інкасові доручення № 12157, № 12159 від 16.07.2021, № 12161 від 26.07.2021, № 12506 від 08.06.2022, № 12507 від 13.06.2022 виконані частково.
Згідно листа ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області № 25-06-06/12916 від 18.10.2022 повернуто інкасові доручення, оскільки чинним законодавством України не передбачений механізм стягнення коштів органами Казначейства з боржників згідно інкасових доручень, наданих органами, що контролюють стягнення коштів до бюджету. Повернуто наступні інкасові доручення № 12736 від 16.11.2022, № 12724, № 12734, № 12725, № 12733 від 07.09.2022, № 12901, № 12899, № 12901 від 18.01.2023, № 12957, № 12967, № 12952 від 03.03.2023.
Судами встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, згідно: податкової декларації з податку на додану вартість № 9197986001 від 20.10.2016, з терміном сплати 30.10.2016 у сумі 261 242,10 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9223640109 від 21.11.2016, з терміном сплати 30.11.2016 у сумі 637 308,00 грн; нарахованої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9021877365 від 22.02.2016 в період з 31.05.2016 по 16.12.2016 у сумі 1 162,68 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9246733273 від 20.12.2016, з терміном сплати 30.12.2016 у сумі 382 714,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9267231511 від 19.01.2017, з терміном сплати 30.01.2017 у сумі 767 843,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9092476842 від 19.05.2017, з терміном сплати 30.05.2017 у сумі 418 721,00 грн; нарахованої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9021877365 від 22.02.2016 в період з 31.05.2016 по 12.07.2017 у сумі 1 597,01 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9167383431 від 19.08.2017, з терміном сплати 30.08.2017 у сумі 128 018,00 грн; нарахованої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9021877365 від 22.02.2016 в період з 31.05.2016 по 31.08.2017 у сумі 1 766,53 грн; нарахованої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкову декларацію з податку на додану вартість №9021877365 від 22.02.2016 в період з 31.05.2016 по 15.09.2017 у сумі 197 917,65 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9192103724 від 20.09.2017, з терміном сплати 30.09.2017 у сумі 220 456,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9217276094 від 19.10.2017, з терміном сплати 30.10.2017 у сумі 492 545,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9242137105 від 16.11.2017, з терміном сплати 30.11.2017 у сумі 333 814,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9271602395 від 19.12.2017, з терміном сплати 30.12.2017 у сумі 413 092,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9295398595 від 17.01.2018, з терміном сплати 30.01.2018 у сумі 275 507,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9023770855 від 16.02.2018, з терміном сплати 02.03.2018 у сумі 359 030,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9047639347 від 19.03.2018, з терміном сплати 30.03.2018 у сумі 469 067,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9072634769 від 19.04.2018, з терміном сплати 30.04.2018 у сумі 377 191,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9096808190 від 18.05.2018, з терміном сплати 30.05.2018 у сумі 743 658,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9122720382 від 19.06.2018, з терміном сплати 30.06.2018 у сумі 195 629,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9148771323 від 19.07.2018, з терміном сплати 30.07.2018 у сумі 399 775,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9170883639 від 14.08.2018, з терміном сплати 30.08.2018 у сумі 575 930,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9196299941 від 13.09.2018, з терміном сплати 30.09.2018 у сумі 544 557,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9221864585 від 11.10.2018, з терміном сплати 30.10.2018 у сумі 651 856,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9249216121 від 13.11.2018, з терміном сплати 30.11.2018 у сумі 663 247,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9278533798 від 13.12.2018, з терміном сплати 30.12.2018 у сумі 1 543 177,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9021712906 від 14.02.2019 з терміном сплати 01.03.2019 у сумі 435 545,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9044857124 від 13.03.2019 з терміном сплати 30.03.2019 у сумі 689 316,00 грн; уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9072309909 від 01.02.2019, з терміном сплати 12.04.2019 у сумі 12 016,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9072298544 від 12.04.2019, з терміном сплати 30.04.2019 у сумі 663 891,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9128719381 від 15.06.2019, з терміном сплати 30.06.2019 у сумі 898 810,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9152012842 від 12.07.2019, з терміном сплати 30.07.2019 у сумі 425 863,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9181008950 від 14.08.2019, з терміном сплати 30.08.2019 у сумі 660 986,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9209706098 від 13.09.2019, з терміном сплати 30.09.2019 у сумі 631 112,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9270229613 від 14.11.2019, з терміном сплати 30.11.2019 у сумі 464 680,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9301450636 від 13.12.2019, з терміном сплати 30.12.2019 у сумі 409 601,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9327699409 від 14.01.2020, з терміном сплати 30.01.2020 у сумі 743 121,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9025197791 від 14.02.2020, з терміном сплати 01.03.2020 у сумі 96 856,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9052189311 від 13.03.2020, з терміном сплати 30.03.2020 у сумі 1 135 981,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9079635734 від 14.04.2020, з терміном сплати 30.04.2020 у сумі 1 093 069,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9133017440 від 12.06.2020, з терміном сплати 30.06.2020 у сумі 169 446,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9162679863 від 11.07.2020, з терміном сплати 30.07.2020 у сумі 1 189 214,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9200774918 від 14.08.2020, з терміном сплати 31.08.2020 у сумі 125 731,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9231484245 від 14.09.2020, з терміном сплати 30.09.2020 у сумі 1 109 456,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9265937229 від 15.10.2020, з терміном сплати 30.10.2020 у сумі 2 407 104,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9299509365 від 13.11.2020, з терміном сплати 30.11.2020 у сумі 598 268,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9334057429 від 15.12.2020, з терміном сплати 30.12.2020 у сумі 1 143 670,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9367898997 від 15.01.2021, з терміном сплати 01.02.2021 у сумі 438 819,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9026391130 від 15.02.2021, з терміном сплати 02.03.2021 у сумі 796 822,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9052686366 від 15.03.2021, з терміном сплати 30.03.2021 у сумі 989 234,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9087380484 від 15.04.2021, з терміном сплати 30.04.2021 у сумі 1 166 383,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9127029901 від 14.05.2021, з терміном сплати 31.05.2021 у сумі 1 138 534,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість № 9159774063 від 15.06.2021, з терміном сплати 30.06.2021 у сумі 473 623,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9194999503 від 15.07.2021, з терміном сплати 30.07.2021 у сумі 1 078 858,00 грн.
Заборгованість по надходженню рентної плати за спеціальне використання води від підприємства ЖКГ виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань згідно: розрахунку з рентної плати спеціальне використання води №9184341593 від31.07.2020, з терміном сплати 19.08.2020 у сумі 471 475,90 грн; розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води № 9279795752 від 28.10.2020, з терміном сплати 19.11.2020 у сумі 792 499,19 грн; розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води №9370526509 від 25.01.2021, з терміном сплати 19.02.2021 у сумі 713 656,75 грн; розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води № 9100697692 від 27.04.2021, з терміном сплати 20.05.2021 у сумі 699 873,15 грн; розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води №9214353324 від 30.07.2021, з терміном сплати 19.08.2021 у сумі 671 684,76 грн.
У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» податкову вимогу №1393-04 від 02.03.2016, яка вручена платнику податків 10.03.2016.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Контролюючий орган обґрунтовує касаційну скаргу не врахуванням судом апеляційної інстанції того, що позивачем було виконано всі вимоги та вжито всіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», а матеріалами справи підтверджено відсутність коштів на рахунках відповідача, що підтверджує неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Позивач вказує, що апеляційним судом не було враховано та надано належної оцінки тому, що непогашений податковий борг ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» виник та обліковується за відповідачем на підставі податкових декларацій поданих до контролюючого органу відповідачем, а контролюючий орган діяв у відповідності до положень та вимог пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що позивачем не було виконано всі вимоги та вжито всіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», оскільки контролюючим органом не було подано позовів про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків. Так, контролюючий орган зазначає, що з урахуванням положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, що не було враховано судом апеляційної інстанції та у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
9. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
13. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшов висновку про наявність правових підстав для їх часткового задоволення, зокрема, зазначаючи про те, що контролюючий орган не вжив всіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків відповідача у зв`язку з чим позивач не довів належними, допустимими, достатніми доказами своє право на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Суд апеляційної інстанції зазначив, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних та державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає про передчасність та помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпунктів 16.1.1-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний: 16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; 16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог контролюючого органу про надання дозволу на погашення податкового боргу, в частині незадоволених позовних вимог, у сумі 30 125 579,60 грн за рахунок майна платника податків ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі, виходив з того, що позивачем не було вжито всіх заходів щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, зокрема, в суд про стягнення податкового боргу контролюючий орган не звертався, у зв`язку з чим не позивачем не дотримано вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Водночас, Суд вважає такі висновки передчасними та помилковими, оскільки судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
Так, згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Так, у справі, що розглядається судами першої апеляційної інстанцій встановлено, що податковий борг, дозвіл на погашення якого просить позивач надати за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі, виник у зв`язку з несплатою відповідачем наступних податкових зобов`язань: податкові зобов`язання з податку на додану вартість заборгованість по яким виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, згідно вказаних податкових декларацій з податку на додану вартість; податкові зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води від підприємства ЖКГ згідно вказаних розрахунків.
Непогашений податковий борг ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», в частині незадоволених позовних вимог, на загальну суму 30 125 579,60 грн (матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо спірної суми податкового боргу, а у відзиві на касаційну скаргу відповідач лише вказує, що контролюючим органом не було дотримано процедури щодо стягнення такої визначеної положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України) виник та обліковується за відповідачем на підставі податкових декларацій поданих до контролюючого органу відповідачем.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв`язку з наявним непогашеним податковим боргом контролюючий орган звертався до банківських установ для погашення такої заборгованості, однак, інкасові доручення № 12157, № 12159 від 16.07.2021, №12161 від 26.07.2021, № 12506 від 08.06.2022, № 12507 від 13.06.2022 виконані частково, а інкасові доручення (розпорядження) № 4405 від 23.05.2019, № 7410, № 7411, № 7406, № 7408, №4713, № 7414, № 7416, № 7415, № 7418 від 27.07.2020, № 12156 від 07.06.2021, № 12248 від 28.08.2021, № 12247 від 28.08.2021, № 12251, № 12249, № 12250 від 04.10.2021, № 12275, № 12276 від 26.10.2021, № 12279 від 01.11.2021, № 12728, № 12730, № 12731, № 12729, № 12735 від 07.09.2022 повернені без виконання.
Таким чином, за встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо невиконання контролюючим органом вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки в межах спірних правовідносин позивач правомірно діяв з урахуванням положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
Водночас, констатуючи неправильне застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм матеріального права, Суд зазначає, що для правильного вирішення спірних правовідносин у цій справі, судами попередніх інстанцій не було встановлено наявності/відсутності за ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» податкового боргу на загальну суму 30 125 579,60 грн (в частині незадоволених позовних вимог контролюючого органу; про надання дозволу на погашення якого, за рахунок майна платника податків ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган звернувся до суду з позовом), відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість (що є однією з умов для контролюючого органу для застосування положень пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України), а також підстав повернення відповідних інкасових доручень (чи саме через відсутність коштів у платника податків).
Таким чином, Суд зазначає, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій (в частині незадоволених позовних вимог) не встановили всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що для виконання завдань адміністративного судочинства впроваджено принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
15. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вказаним вимогам не відповідають.
16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
17. За правилами частин другої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 30 125 579,60 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 160/517/23 в частині відмови у наданні дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 30 125 579,60 грн за рахунок майна ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», що перебуває у податковій заставі скасувати, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 160/517/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова М.М. Гімон