ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 160/8027/18
адміністративне провадження № К/9901/9396/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Ількова В. В. від 30.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я. В., суддів: Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю. від 05.03.2019
у справі № 160/8027/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправними і скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправними та скасувати рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/277/АВ/ТД від 24.09.2018, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1366/279/АВ/ТД-ФС/603 від 04.10.2018, які винесені Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, провадження у справі про накладення штрафу №ДН1366/277/АВ/ТД щодо позивача закрити.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/279/АВ/ТД від 24.09.2018 та постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1366/279/АВ/ТД-ФС/603 від 04.10.2018; стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2878,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 в частині задоволених позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/279/АВ/ТД від 24.09.2018 скасовано та у цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 залишено без змін.
4. 04.04.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 03.06.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 13.09.2018 №747-1 та направлення від 13.09.2018 № 104, виданого за рішенням керівника органу контролю, здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт від 14.09.2018 № ДН1366/279/АВ.
9. У акті від 14.09.2018 № ДН 1366/279/АВ перевірки зазначено, що під час інспекційного відвідування піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в залі та в службових приміщеннях) знаходилось 8 осіб: директор ТОВ «Дайвес-2017» ОСОБА_2 , підприємець ОСОБА_1 , один кухар, один мийник посуду та чотири особи у формі. У момент, коли інспектори праці увійшли до піцерії три особи знаходились за барною стійкою та виконували трудові функції, а одна особа стояла по іншу сторону барної стійки (з боку зали), одягнена в таку ж форму, як і інші дівчата. На камеру вона представилась ОСОБА_3 (на її бейджику також написано « ОСОБА_3 ») та сказала, що стажується на офіціанта.
10. На території піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюють підприємницьку діяльність: ФОП ОСОБА_1 (КВЕД 56:10 «Діяльність ресторанів, надання послуг з мобільного харчування»), ТОВ «Дайвес-2017» (КВЕД 56:30 «Обслуговування напоями») та Приватне підприємство «Сервіс Плюс ТМ». Підприємницька діяльність зазначених осіб в піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється на підставі договорів оренди, укладених з ТОВ «Малібу 2013» .
11. Згідно з поясненнями працівників: ОСОБА_5 працює кухарем в Приватному підприємстві «Сервіс Плюс ТМ» з 25.01.2018, ОСОБА_6 працює барменом в ТОВ «Дайвес-2017» з 16.06.2018, ОСОБА_7 працює мийником посуду у ФОП ОСОБА_1 з 01.06.2018, ОСОБА_8 працює касиром у ФОП ОСОБА_1 з квітня 2018 року; ОСОБА_9 працює офіціантом у ФОП ОСОБА_1 з 24.08.2018; ОСОБА_3 стажується на посаді офіціанта у ФОП ОСОБА_1 з 24.08.2018.
12. До інспектування надано докази на прийом на роботу та повідомлення органів ДФС про прийом працівників на роботу та встановлено: ОСОБА_7 прийнята на посаду мийника посуду (наказ від 31.05.2018, повідомлення від 31.05.2018, дата початку роботи - 01.06.2018); ОСОБА_8 прийнята на посаду офіціанта (наказ від 01.02.2018, повідомлення від 01.02.2018, дата початку роботи - 02.02.2018); ОСОБА_9 прийнята на посаду офіціанта (наказ від 23.07.2018, повідомлення від 23.07.2018, дата початку роботи - 24.07.2018).
13. 14.09.2018 до інспектування надано цивільно-правовий договір про надання послуг від 24.08.2018, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
14. Згідно з умовами договору ОСОБА_3 («Виконавець»), з однієї сторони і ФОП ОСОБА_1 («Замовник»), з іншої сторони, разом названі «Сторони», уклали даний договір про таке. Предмет договору: за умовами дійсного договору Виконавець бере на себе зобов`язання за завданням Замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу. 1.1 Виконавець не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
15. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір, форма, строки та порядок оплати визначаються у завданні, у залежності від виду та обсягу надання послуг.
16. Згідно із завданням розмір оплати за виконання зазначеного обсягу послуг складає: прибирання стільців по 3 грн за одиницю; прибирання столів по 7 грн 50 коп. за одиницю.
17. Після закінчення виконання вказаного завдання діяльність ОСОБА_3 була припинена 23.09.2018, про що складено акт приймання виконаних послуг та здійснено оплату за наданні послуги.
18. У письмовому поясненні ОСОБА_3 зазначила, що стажується на посаду офіціанта та працює за графіком: з 13:00 до 22:00, два дні працює, два - вихідні, тобто у часи роботи кафе.
19. У штатному розписі від 01.07.2018 затверджена посада офіціанта у кількості двох штатних одиниць.
20. В акті перевірки зазначено, що фактично згідно з цивільно-правовим договором від 24.08.2018 ОСОБА_3. систематично виконує роботу, обумовлену угодою, в межах виробничого циклу підприємства. Для даного договору характерними є ознаки трудового договору: праця за таким договором є юридично несамостійною, а здійснюється в межах діяльності підприємства, це підтверджується завданнями ОСОБА_3 - прибирання столів та стільців на території піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; виконання роботи не потребувало від ОСОБА_3 власних засобів виробництва, ФОП ОСОБА_1 забезпечувала умови праці, необхідні для виконання робіт (надання форми, тощо); відсутність ознак ризику; фактичного підпорядкування Правилам трудового розпорядку закладу (за письмовими поясненнями працівника ОСОБА_3 вона працює в піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з графіком роботи з 13:00 до 22:00); виконання робіт здійснювалося під керівництвом та відповідно до поставлених завдань ФОП ОСОБА_1 .
21. Актом від 14.09.2018 № ДН 1366/279/АВ зафіксовано, що зазначений працівник систематично виконує певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи та був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що передбачено вимогами частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) та постановою Кабінету Міністрів України №413.
22. З цих підстав за результатами інспекційного відвідування зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини третьої статті 24 та частини першої статті 21, статті 29 КЗпП України.
23. За результатом проведеного заходу контролю та на підставі акта інспекційного відвідування 24.09.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/279/АВ/ТД, відповідно до якого справу призначено до розгляду на 04.10.2018 на 09 год. 00 хв.
24. Зазначене рішення отримане позивачем 16.10.2018.
25. 04.10.2018 за результатами розгляду справи першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1366/279/АВ/ТД-ФС/603, відповідно до якої на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.
26. Не погодившись з рішенням відповідача щодо розгляду справи про накладення штрафу та постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з цим позовом для захисту своїх прав.
27. ОСОБА_3 подано до суду нотаріально посвідчену заяву від 29.11.2018, в якій вона зазначила, що 24.08.2018 нею отримано перше і єдине завдання від ОСОБА_1 - прибирання стільців у кількості 500 одиниць, прибирання столів у кількості 300 одиниць. ОСОБА_1 не організовувала трудову діяльність ОСОБА_3 . Також ОСОБА_3 повідомила, що її не ознайомлювали з правилами внутрішнього трудового розпорядку та вона їм не підпорядковувалась. Вона сама організовувала і виконувала свою роботу на власний ризик. Зазначила, що вона виконувала лише прибирання стільців та столів. Перевіряюча диктувала ОСОБА_3 , що писати, а оскільки вона не юрист, то підписала аркуш. 14.09.2018 ОСОБА_3 до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не приходила і не прибирала стільці та столи.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
28. Позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачем порушено принципи державного нагляду, проведення перевірки, яка здійснена за відсутності на те правових підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Позивачем не допущено порушень трудового законодавства України, зокрема КЗпП України та Закону України «Про оплату праці», а у відповідача відсутні підстави для вжиття заходів притягнення позивача до відповідальності. Позивача не було вчасно повідомлено про розгляд справи про накладення на неї штрафу.
29. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що актом перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_3 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому дії ФОП ОСОБА_1 щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правових договорів шляхом їх укладення порушують вимоги законодавства та перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та КЗпП України. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області під час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.10.2018 №ДН1366/279/АВ/ТД-ФС/603 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та відповідно до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
30. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1366/279/АВ/ТД-ФС/603 від 04.10.2018 підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки підставою для їх винесення, стало помилкове трактування відповідачем цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді цивільно-правового договору, як такого, що має ознаки трудового. Цивільно-правовий договір не визначав здійснення та не забезпечував трудову функцію ОСОБА_3 . Остання виконувала лише індивідуально визначену роботу, а не роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації. ОСОБА_3 не виконувала визначену трудову функцію в діяльності ФОП ОСОБА_1 . Предметом цивільно-правового договору було виконання ОСОБА_3 певного визначеного обсягу робіт - тобто кінцевий результат, а не процес праці. Метою цього цивільно-правового договору було отримання матеріального результату. Цей цивільно-правовий договір не носить характеру трудового і на нього не поширюється дія норм трудового законодавства, з огляду на те, що ОСОБА_3 самостійно здійснювала організацію своєї діяльності, сама визначала час та спосіб виконання завдання на власний ризик. Після закінчення виконання визначеного завдання діяльність ОСОБА_3 була припинена 23.09.2018, про що складено та підписано ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 акт приймання виконаних послуг, а також ФОП ОСОБА_1 здійснено передбачену завданням, яке є додатком до цивільно-правового договору, плату за надані послуги. ОСОБА_3 виконувала роботу не за посадою; її праця згідно з цивільно-правовим договором була юридично самостійною. Договір від 24.08.2018, що укладений з ОСОБА_3 , не містить ознак трудового договору, зокрема: обов`язку виконавця бути присутнім у кафе у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Відповідачем не враховано положення Порядку №509 в частині строків повідомлення роботодавця про розгляд справи. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах стосовно закриття провадження у справі про накладення штрафу №ДН1366/277/АВ/ТД є дискреційними, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
31. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/279/АВ/ТД від 24.09.2018 виходив з того, що юридично значимим для позивача є саме рішення про застосування штрафних санкцій, яке прийнято за наслідками розгляду справи, яку до розгляду, у свою чергу, призначено рішенням Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1366/279/АВ/ТД від 24.09.2018. Рішення відповідача щодо розгляду справи, безпосередньо не породжує та не може породити негативних наслідків для позивача, отже прийняття такого рішення відповідачем не може свідчити про порушення прав чи законних інтересів позивача. Щодо вирішення інших позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
32. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3. остання стажується у позивача та працює згідно з графіком з 13.00 год. до 22.00 год. У штатному розписі позивача наявна посада офіціанта у кількості двох одиниць. Надання трудовому договору форми цивільно-правової угоди порушує вимоги статті 24 КЗпП України та перешкоджає реалізації фізичною особою права на працю, а також права на соціальний захист, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання у професійні спілки.
33. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
35. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині, в якій позов задоволено, а тому суд касаційної інстанції переглядає їх в межах доводів та вимог касаційної скарги саме у цій частині.
36. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
38. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
39. Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
40. Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
41. Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
42. Згідно з пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
43. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
44. Колегія суддів зауважує, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
45. Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
46. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
47. Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
48. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується.
49. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
50. Як встановлено судом першої інстанції, 25.09.2018 рішення № ДН1366/279/АВ/ТД від 24.09.2018, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу відносно позивача за порушення законодавства про працю на 04.10.2018 о 09:00 год. за адресою: м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3, каб.№412, направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується поштовим ідентифікатором 4910703872485 та чеком «Укрпошта». Позивачем рішення отримано 16.10.2018. Дані обставини відповідачем у касаційній скарзі не спростовані.
51. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції встановлено, що Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН1366/279/АВ від 14.09.2018 позивачем отриманий 04.10.2018. Зауваження до цього акта у вигляді заперечень були подані позивачем поштою 08.10.2018.
52. Також колегія суддів зауважує, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості одночасного використання будь-якого іншого способу, із передбачених пунктом 6 Порядку № 509, з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи, однак застосування інших способів повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу судами попередніх інстанцій не встановлено; відповідні посилання відсутні і у касаційній скарзі.
53. Зважаючи на наведене, колегія суддів не надає оцінки іншим доводам відповідача, викладеним у касаційній скарзі, щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанції про протиправність оспорюваної постанови відповідача, оскільки з урахуванням того, що судами не встановлено та у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач ухилявся від одержання повідомлення або ж вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у розгляді справи, натомість судами достовірно встановлено, що позивач не брав участі у розгляді справи та отримав повідомлення про її розгляд 04.10.2018 лише 16.10.2018, відтак неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.
54. Аналогічного висновку про скасування постанов про накладення штрафу на суб`єктів господарювання/роботодавців у випадку недотримання органами Держпраці Порядку №509 в частині належного повідомлення уповноваженими посадовими особами суб`єктів господарювання/роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі №813/3415/18 та від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18.
55. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
56. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
57. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
58. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 351 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення судів попередніх інстанцій в частині, в якій позов задоволено, шляхом викладення їх мотивувальної частини в цій частині в редакції цієї постанови. В іншій частині оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 351 356 359 КАС України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити частково.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №160/8027/18 змінити в частині, в якій позов задоволено, виклавши мотивувальну частину у цій частині в редакції даної постанови.
3. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
С. М. Чиркін