ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 160/8280/23
адміністративне провадження № К/990/21524/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 (суддя - Лозицька І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 (судді - Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., Іванова С.М.)
у справі №160/8280/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради, що полягають у перейменуванні АДРЕСА_1;
- визнати протиправним рішення Дніпровської міської ради №40/34 від 22.02.2023 в пункті 11 Додатка до нього про перейменування АДРЕСА_1;
- скасувати рішення Дніпровської міської ради №40/34 від 22.02.2023 в пункті 11 Додатка до нього про перейменування АДРЕСА_1;
- зобов`язати Дніпровську міську раду подати відомості до Дніпровської філії ДП «Національна інформаційна система» МЮ України про внесення змін до словника вулиць державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також внести відповідні зміни до містобудівного кадастру, геофондів та Адресного плану міста щодо повернення назви АДРЕСА_1 з назви АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв поза межами повноважень, наданих йому законодавством, самостійно, без проведення громадських слухань за участю територіальної громади, для урахування об`єктивної суспільної думки щодо постаті ОСОБА_2 , чим порушив приписи чинного законодавства України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровської міської ради VІІІ скликання від 22.02.2023 №40/34 «Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором» перейменовано топоніми міста Дніпра, назви яких пов`язані з державною-агресором згідно з додатком.
Доручено Головному архітектурно-планувальному управлінню Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради внести необхідні зміни до містобудівного кадастру, геофондів, адресного плану міста.
Згідно з п. 11 Додатку до рішення Дніпровської міської ради VІІІ скликання від 22.02.2023 №40/34 «Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором» АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_2.
Таке рішення відповідач прийняв керуючись законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонім) фізичних осіб, ювілейних і святкових дат, назв і історичних подій», Статутом територіальної громади міста Дніпра, затвердженим рішенням міської ради від 20.05.2020 №63/57, відповідно до протоколу засідання міської ради щодо присвоєння найменувань (перейменування) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об`єктам, розташованим на території міста Дніпра, від 02.02.2023 №1, на підставі звернення мешканців вулиці Амурської в Індустріальному районі від 21.12.2022 вх. № КоВ-17, мешканців вулиці Ашхабадської в Індустріальному районі від 21.12.2022 вх. №КоК-44, парафіян Храму Покрови Пресвятої Богородиці УНКЦ від 06.12.2022 вх. №15/530, листів Дніпровського? міського об`єднання всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка від 14.12.2022 вх. №15/560, Громадської організації «Інститут суспільних ініціатив «Консенсус» від 18.11.2022 вх. №15/487, Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» від? 29.11.2022 вх. №11/1994, Дніпропетровської обласної організації «Всеукраїнське об`єднання ветеранів» від 30.11.2022 вх. №15/515, Громадської організації «Дніпропетровське обласне товариство вірменської культури ім. Григора Лусаворича» від 02.11.2022 №15/452.
Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині перейменування АДРЕСА_1на АДРЕСА_2, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Дніпровської міської ради, що полягають у перейменуванні АДРЕСА_1.
Визнано протиправним рішення Дніпровської міської ради №40/34 від 22.02.2023 в пункті 11 Додатка до нього про перейменування АДРЕСА_1.
Скасовано рішення Дніпровської міської ради №40/34 від 22.02.2023 в пункті 11 Додатка до нього про перейменування АДРЕСА_1.
Зобов`язано Дніпровську міську раду подати відомості до Дніпровської філії ДП «Національна інформаційна система» МЮ України про внесення змін до словника вулиць державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також внести відповідні зміни до містобудівного кадастру, геофондів та Адресного плану міста щодо повернення назви АДРЕСА_1 з назви АДРЕСА_2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач, як член територіальної громади м. Дніпра та житель АДРЕСА_1, має право на оскарження рішень відповідача, у даному випадку і рішення в частині перейменування АДРЕСА_1.
Також суди виходили з того, що в порушення вимог Порядку №989 відповідачем не було надано доказів оприлюднення повідомлення про проведення громадського обговорення в спосіб, передбачений законодавством, як і не надано доказів проведення самого громадського обговорення.
Також суди виходили з того, що порушення процедури ухвалення рішення потягло за собою ухвалення рішення із недотриманням основних принципів, за якими здійснюється місцеве самоврядування, - народовладдя, гласність, підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, позаяк територіальна громада міста через відсутність громадського обговорення спірного питання була усунута від можливості подання пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, від висловлення думки під час прийняття відповідного рішення.
Порушення процедури ухвалення рішення вказує на те, що при ухваленні оскарженого рішення відповідач діяв не у спосіб, що передбачений законом, тому оскаржене позивачем рішення правильно визнано протиправним та скасоване судом першої інстанції.
Доводи відповідача про неможливість проведення громадського обговорення в період дії правового режиму воєнного стану суди визнали необґрунтованими.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішуючи питання необхідності проведення громадського обговорення не дослідили чиє саме подання (якого суб`єкта) було підставою для розгляду питання Дніпровською міською радою у частині перейменування здійсненого п. 11 додатку до рішення №40/34, що має визначальні наслідки для застосування/незастосування положень Постанови КМУ №989.
Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у 2015 році було прийнято Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», з появою якого виникла нагальна необхідність та обов`язок органів місцевого самоврядування не тільки прибирати пам`ятники радянським діячам і радянську символіку, але й перейменовувати провулки, вулиці, райони та населені пункти.
Також покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідстанво не врахували частину 1 статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», якою передбачається заборона проведення страйків, масових зібрань та акцій, що унеможливлює проведення зборів громадян - громадських слухань, загальних зборів та круглих столів для обговорень.
Також покликається на те, що прийняття оскаржуваного рішення не призвело до порушення індивідуальних прав позивача.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі 712/9022/16-а, від 24.01.2020 у справі №127/26251/15-а, від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а, від 19.04.2018 у справі №813/4282/16, від 18.06.2020 у справі №809/3977/14, від 15.07.2020 у справі №813/7910/14, від 30.07.2020 у справі №824/875/19-а, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №826/6916/15, від 21.07.2020 у справі №826/15346/16, від 13.08.2020 у справі №826/7493/15.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування..
Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 41 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.
Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (Закон №4865-VI).
Відповідно частини 1 статті 1 Закону №4865-VI, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з присвоєнням юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об`єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).
За правилами частини 1 статті 3 Закону №4865-VI імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону №4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону №4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися:
1) юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об`єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті;
2) об`єднанням, з`єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам та організаціям Збройних Сил України, інших військових формувань та об`єктам права власності, які за ними закріплені.
Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій не можуть присвоюватися державним органам та органам місцевого самоврядування.
У цьому Законі під об`єктами права власності також розуміються:
1) літальні апарати, річкові та морські судна, об`єкти космічної діяльності;
2) сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.
Відповідно до статті 5 Закону №4865-VI питання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб`єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб`єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об`єднаннями громадян та окремими громадянами.
Відповідно до статті 11 Закону №4865-VI Зміна, відмова від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім`я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.
У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов`язково зазначається обґрунтування.
Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.
На виконання вимог частини 5 статті 3 Закону №4865-VI Кабінетом Міністрів України постановою від 24.10.2012 №989 затверджено Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (Порядок №989).
Відповідно до пункту 2 Порядку №989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.
Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об`єднання, що не є юридичними особами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №989 Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
Під час розгляду справи судами встановлено, що приймаючи оскаржуване рішення №40/34 від 22.02.2023 про перейменування топонімів відповідачем, в порушення вимог статей 3 та 11 Закону №4865-VI та Порядку №989, не забезпечено проведення громадських обговорень таких змін.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили чиє саме подання (якого суб`єкта) було підставою для розгляду питання спірного перейменування є безпідставним, оскільки Закон №4865-VI та Порядок №989 не ставлять обов?язок проведення громадського обговорення у залежність від суб?єкта ініціювання перейменування топонімів.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (Закон №389-VIII) в умовах воєнного стану забороняються проведення страйків, масових зібрань та акцій також є безпідставним, оскільки пунктом 3 Порядку №989 передбачено можливість проведення громадського обговорення у формі Інтернет-конференції чи електронної консультації, що виключає необхідність організації в цих цілях масових зібрань.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №320/5934/22.
Покликання відповідача на те, що під час вирішення справи судами попередніх інстанцій не було врахованого вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (Закон №317-VIII) також не можна визнати обґрунтованим, оскільки необхідність прийняття оскаржуваного рішення на реалізацію положень Закону №317-VIII відповідач не обґрунтовував і матеріали справи не містять обґрунтувань необхідності перейменування АДРЕСА_1 на реалізацію саме Закону №317-VIII.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Передбачене Законом №4865-VI обов?язкове проведення громадського обговорення питання зміни найменування топонімів є способом реалізації права особи на участь у процесі прийняття рішення, відтак непроведення такого обговорення безумовно призводить до порушення права позивача як члена територіальної громади та мешканця вулиці, про перейменування якої прийнято рішення, на участь у його прийнятті.
За таких обставин, доводи відповідача про те, що непроведення громадського обговорення у спірній ситуації не призвело до порушення індивідуальних прав позивача також є безпідставним.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №540/427/19.
Покликання відповідача в обґрунтування підстав касаційного оскарження на постанову Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №712/9022/16-а є безпідставним, оскільки на відміну від справи, яка розглядається, у справі №712/9022/16-а судами встановлено дотримання відповідачем вимог Закону №4865-VI та Порядку №989 щодо проведення громадського оговорення змін у найменуванні об`єктів топоніміки населених пунктів.
Покликання відповідача в обґрунтування підстав касаційного оскарження на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №127/26251/15-а, від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а, від 19.04.2018 у справі №813/4282/16, від 18.06.2020 у справі №809/3977/14, від 15.07.2020 у справі №813/7910/14, від 30.07.2020 у справі №824/875/19-а, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №826/6916/15, від 21.07.2020 у справі №826/15346/16, від 13.08.2020 у справі №826/7493/15 також є безпідставним оскільки такі постанови ухвалені у правовідносинах, які не пов?язані із застосуванням Закону №4865-VI та проведенням громадських обговорень змін у найменуванні об`єктів топоніміки населених пунктів.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача та постановили рішення про задоволення позовних вимог.
Одночасно, Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що висновки щодо протиправності оскаржуваного у цій справі рішення про перейменування АДРЕСА_1 судами попередніх інстанцій обґрунтовані виключно недотриманням відповідачем вимог щодо обов?язкового проведення громадського обговорення таких змін і питання доцільності такого перейменування судами не досліджувалось.
Відтак, за наявності передбачених Законами №4865-VI та №317-VIII підстав для перейменування АДРЕСА_1 відповідач зобов?язаний повторно розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення з дотриманням визначеної Законом №4865-VI та Порядком №989 процедури, в т.ч. в частині проведення громадського обговорення.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №160/8280/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук