№ 160/9646/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 лютого 2022 року

справа № 160/9646/21

адміністративне провадження № К/9901/47883/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року (суддя Турлакова Н. В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року (судді Баранник Н. П., Малиш Н.І., Щербак А. А.)

у справі №160/9646/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт»

до Дніпропетровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 19 лютого 2021 року № 7.5-08-02-2/15/13/1874 про відмову у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Такт» митних платежів за заявою від 4 лютого 2021 року № 57 та зобов`язання Дніпровську митницю Держмитслужби у відповідності до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України підготувати висновок із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість, які підлягають поверненню Товариству на підставі заяви від 4 лютого 2021 року № 57 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року, позов залишено без задоволення.

28 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року у справі № 160/9646/21.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15 лютого 2022 року справа №160/9646/21 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині не врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 березня 2021 року у справі №200/10028/19-а, а тому просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Митний орган надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції встановили усі обставини справи та прийняли законне і обґрунтоване рішення по суті спірних відносин, а тому відсутні підстави для їх скасування. Наполягає на тому, що в даному випадку декларантом сплачене антидемпінгове мито, як самостійно визначене грошове зобов`язання, що унеможливлює повернення такого мита.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа 5 липня 1995 року. До видів економічної діяльності підприємства (за КВЕД) належить: 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товарів та подав митні декларації: №UA110150/2018/221487 від 17 серпня 2018 року, №UA110150/2018/223219 від 3 вересня 2018 року, №UA110150/2018/223545 від 5 вересня 2018 року, №UA110150/2018/224482 від 13 вересня 2018 року, №UA110150/2018/229363 від 25 жовтня 2018 року, №UA110150/2018/230224 від 1 листопада 2018 року, №UA110150/2018/207744 від 3 квітня 2018 року, №UA110150/2018/205730 від 12 березня 2018 року, №UA110150/2018/207603 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208220 від 10 квітня 2018 року, №UA110150/2018/207602 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208078 від 6 квітня 2018 року.

За вказаними митними деклараціями, декларантом позивача заявлявся наступний товар країни походження Російська Федерація (гр. 34 МД): Чорні метали. Прутки з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, ГОСТ 19281-2014, ГОСТ 2590-2006, марка сталі СТЗСП. Виробник: ПАТ «Магнитогорський металургійний комбінат», торговельна марка нема даних. Згідно граф 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7214 99 39 00.

Чорні метали. Прутки з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 1050-2013, марка сталі 35, 45, Виробник: ПАТ «Магнитогорський металургійний комбінат», торговельна марка нема даних. Згідно граф 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7214 99 79 00.

Декларантом у графі 47 (В) Нарахування платежів за вказаними ЕМД самостійно зазначені зобов`язання щодо сплати антидемпінгового мита.

Тобто, за вказаними митними деклараціями позивач заявив до розмитнення товар у формі прутків з вуглецевої сталі, круглого поперечного перерізу марки сталі 35, 45 різного діаметру та на підставі рішення Міжвідомчої комісії (рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД- 382/2017/4411-05 в редакції рішення від 20 квітня 2018 року «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації») сплатив на бюджетні рахунки митниці антидемпінгове мито на загальну суму 1 181 248,02 гривень та додатково ПДВ, що нарахований на цю суму в розмірі 236249,58 гривень.

4 лютого 2021 року позивач звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби із заявою № 57, в якій відповідно до статті 301 МК України, пункту 43.5 статті 43 ПК України просив здійснити перевірку митного оформлення товару за вказаними ЕМД в строки та в порядку передбаченому законодавством, факт сплати Товариством суми антидемпінгового мита, за наслідками чого скласти та направити належному органу казначейства висновок для повернення помилково сплачених сум антидемпінгового мита та ПДВ, що нараховане на такі суми на поточний банківський рахунок позивача.

Розглянувши звернення позивача, Дніпровська митниця листом від 19 лютого 2021 року повідомила про відсутність правових підстав для повернення митних платежів, зазначених у заяві.

Як підставу для відмови у задоволенні заяви позивача митний орган зазначив, що за митними деклараціями: №UA110150/2018/221487 від 17 серпня 2018 року, №UA110150/2018/223219 від 3 вересня 2018 року, №UA110150/2018/223545 від 5 вересня 2018 року, №UA110150/2018/224482 від 13 вересня 2018 року, №UA110150/2018/229363 від 25 жовтня 2018 року, №UA110150/2018/230224 від 1 листопада 2018 року, №UA110150/2018/207744 від 3 квітня 2018 року, №UA110150/2018/205730 від 12 березня 2018 року, №UA110150/2018/207603 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208220 від 10 квітня 2018 року, №UA110150/2018/207602 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208078 від 6 квітня 2018 року, заявником самостійно задекларовано та сплачено антидемпінгове мито за митне оформлення металопродукції.

Обґрунтовуючи свої рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що 28 грудня 2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону №330-XIV прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на п`ять років щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21%.

20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, рішенням №АД-390/2018/4411-05 до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції:

1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

З наведених положень слідує, що об`єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТ ЗЕД.

Отже, для визначення того, чи є товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити сукупність наступних умов: 1) походження товару (з Російської Федерації); 2) класифікація за переліком кодів згідно з УКТ ЗЕД, які визначені Рішенням №АД-382/2017/4411-05; 3) відповідність товару за його характеристиками (фізичні чи хімічні) товарній за відповідним згідно з УКТ ЗЕД.

У спірному випадку судами установлено, що позивачем заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування МД: №UA110150/2018/221487 від 17 серпня 2018 року, №UA110150/2018/223219 від 3 вересня 2018 року, №UA110150/2018/223545 від 5 вересня 2018 року, №UA110150/2018/224482 від 13 вересня 2018 року, №UA110150/2018/229363 від 25 жовтня 2018 року, №UA110150/2018/230224 від 1 листопада 2018 року, №UA110150/2018/207744 від 3 квітня 2018 року, №UA110150/2018/205730 від 12 березня 2018 року, №UA110150/2018/207603 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208220 від 10 квітня 2018 року, №UA110150/2018/207602 від 2 квітня 2018 року, №UA110150/2018/208078 від 6 квітня 2018 року товар у формі прутків з вуглецевої сталі, круглого поперечного перерізу марки сталі круг марка сталі 35, 45 різного діаметру за наступними кодами згідно УКТЗЕД: 7214 99 39 00, 7214 99 79 00.

Також, судами встановлено, що спірний товар має походження з Російської Федерації та його класифіковано згідно за кодами УКТЗЕД: 7214 99 39 00, 7214 99 79 00.

Стосовно третьої умови, сукупність яких має значення для визначення того, чи є товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів: відповідність товару за його характеристиками (фізичні чи хімічні) товарній за відповідним згідно з УКТ ЗЕД.

Матеріалами справи також встановлено, що проби (зразки) товару при розмитненні не відбиралися. Як вказав відповідач у листі, адресованому позивачу, проведення лабораторних досліджень товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, є неможливим на теперішній час.

Відповідно до частини першої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до частини третьої статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Ці платежі повертаються платнику податків (декларанту) в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затвердженого наказом Мінфіну України від 18 липня 2017 року № 643 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844) (далі Порядок).

За приписами пунктів 4, 5 розділу 3 цього Порядку, після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Згідно з пунктом 11 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів відповідачем має бути підготовлена та надіслана позивачу (декларанту) письмова обґрунтована відмова тільки у випадку якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, а саме надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу).

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Згідно з пунктом 8 статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Виходячи з цього, суди попередніх інстанцій, прийшли до висновку, що позивач є платником таких грошових зобов`язань, які самостійно ним були визначені для себе, а саме податкових зобов`язання зі сплати суми антидемпінгового мита та ПДВ у зв`язку з ввезенням товарів на митну територію України шляхом подання митному органу декларацій для митного оформлення та ці зобов`язання ним виконано шляхом сплати відповідних сум до бюджету, при цьому суми коштів, які були сплачено позивачем не перевищують суми самостійно ним визначені, підстав вважати ці суми помилково та/або надміру сплаченими сумами митних платежів не має.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції ухвалюючи рішення, посилались на ту обставину, що під час митного контролю та звернення про повернення надміру сплачених платежів, заявником не надавалися додаткові документи щодо відповідності/невідповідності фактичних показників якості металопродукції даним сертифікатів на неї, задекларованим відомостям, визначення приналежності/ неприналежності імпортованих партій товарів за вказаними митними деклараціями до певного виду продукції (прокат або арматура або катанка), а тому суд не наділений повноваженнями самостійно перевіряти чи визначати відповідність характеристик задекларованого товару по хімічним та фізичним властивостям, об`єктам застосування антидемпінгових заходів.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Постанова Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №200/10028/19-а, на яку посилався позивач у касаційній скарзі та яка, на його думку, містить висновок у подібних правовідносинах і не була застосована судами попередніх інстанцій, містить формально однаковий склад правовідносин, а саме щодо повернення помилково сплаченого мита, а тому суди попередніх інстанцій хибно не застосували викладені у даній постанові висновки.

Приймаючи рішення у зазначеній справі колегія суддів вказала, що платник зобов`язаний спочатку сплатити самостійно узгоджену суму зобов`язання та не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України та статті 301 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 643.

У справі № 200/10082/19-а, Верховний Суду відхиляючи доводи митного органу, зробив висновок на підставі встановлених обставин та досліджених судами попередніх інстанцій доказів, а саме судами була надана оцінка нормативній документації ГОСТ, ДСТУ, висновкам Державного підприємства «Міжрегіональний науково-інженерний центр з сертифікації систем якості, труб, балонів та іншої металопродукції «ВНІТІ-ТЕСТ», листам Державної фіскальної служби України, а також Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 4 частини другої статті 271 Митного кодексу України антидемпінгове мито застосовується в Україні як особливий вид мита.

Відповідно до частини четвертої статті 275 Митного кодексу України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 289 Митного кодексу України моментом виникнення обов`язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.

За змістом пункту 2 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року №330-XIV антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

Частиною першою статті 28 Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.

28 грудня 2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05 остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02 січня 2018 року №68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).

20 квітня 2018 року (після винесення спірної картки відмови) за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції:

« 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Фізичні характеристики спірного товару (в тому числі діаметр прутків), а також визначення того, чи є цей товар арматурою та катанкою походженням з Російської Федерації, та який відповідає опису згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 - судами попередніх інстанцій не встановлені.

Зазначене не дозволяє Суду погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на не з`ясування обставин, які входять до предмету доказування у справі.

Висновки судів про те, що позивачем не надано належних та беззаперечних доказів, того що товар, який розмитнювався не є об`єктом обкладання антидемпінговим митом є хибними, оскільки суди попередніх інстанцій не надали оцінки доказам, які входять до обов`язкових предметів доказування у вказаних правовідносинах, а юридично вірна оцінка таких доказів лежить в основі висновку, який сформований Верховним Судом у справі № №200/10028/19-а.

Так, судами попередніх інстанцій не враховані відомості, які містяться у специфікаціях до контракту поставки металопродукції, експортних митних деклараціях, інвойсах, сертифікатах походження, листах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 серпня 2018 року №4413-06/37204-03, від 12 березня 2019 року № 4413-06/10508-07, листі Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Щодо дії антидемпінгових заходів стосовно імпорту в Україну арматури та катинки походженням з Російської Федерації», листі Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2019 року №27012/7/99-99-19-04-01-17, листі Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 17 жовтня 2019 року № 1-10/2.1.1-11-2342, а також листі Товариства з обмеженою відповідальності «Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4».

Під час нового судового розгляду суди попередніх інстанцій мають врахувати, що рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року, з усіма змінами та доповненнями, прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД. Проте це не означає, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.

Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об`єктів стандартизації своєму призначенню.

Встановлені у справі обставини не дозволяють однозначно погодитись із висновком про наявність підстав для застосування антидемпінгового мита щодо спірного товару, у зв`язку з тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи відповідає товар опису, наведеному в рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року, зі змінами внесеними 20 квітня 2018 року.

Суд вважає, що правомірність спірного рішення відповідача у цій справі не може бути встановлена без з`ясування того, чи відповідає спірний товар комплексу умов згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05, зі змінами та доповненнями.

За змістом частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

В ході касаційного розгляду доводи позивача знайшли своє підтвердження, через неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи касаційна скарга товариства підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року у справі №160/9646/21 скасувати.

Адміністративну справу №160/9646/21 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер