ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 161/13161/16-а
адміністративне провадження № К/9901/2359/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/13161/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Кихтюка Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Качмара В.Я., суддів: Гінди О.М., Рибачука А.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Луцької міської ради в якому просила:
1.1. скасувати постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Міської ради від 30.09.2016 № 600 та закрити провадження в адміністративній справі за відсутності адміністративної події та складу правопорушення.
2. В обґрунтування позову зазначила, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без з`ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді даної справи та притягнення її до адміністративної відповідальності. Вказала, що підставою для винесення постанови став лише протокол про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2016 року № 767-16, який складений з порушення вимог встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та містить неправдиві відомості, як про адміністративну подію, так і про позивачку, як порушника. Також не було взято до уваги доводів ОСОБА_1 , про те, що земля та інші відходи фактично перебували на території дачної ділянки, яка не є місцем загального користування, а тому складання на такій ділянці відходів не може бути об`єктом правопорушення про яке зазначено в протоколі.
В протоколі та оскаржуваній постанові не вказано місце скоєння правопорушення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем в присутності свідків встановлено порушення ОСОБА_1 правил благоустрою про що прийнято протокол про адміністративне правопорушення та постанову з дотриманням вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати, прийняти рішення яким задовольнити позовні вимоги.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, водночас, судами попередніх інстанцій не надано правову оцінку доводам позивача, викладеним у позовній заяві та прийняті рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
22 грудня 2017 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 січня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 161/13161/16-а.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 03.07.2019 № 885/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
8. Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2020 року прийняв до провадження зазначену касаційну скаргу.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2016 року жителі вул. Застав`я м. Луцьк звернулися до міського голови із зверненням, що сім`я ОСОБА_1 впродовж тривалого часу створює антисанітарний стан на під`їзній дорозі до вул. Застав`я та на численні зауваження мешканців вулиці не реагують. За період серпня 2016 року ОСОБА_1 почали навозити глину на проїзджу частину дороги. Крім того, біля самої дороги навезена купа гною вивезеного із господарського приміщення, що створює неприємний запах та дискомфорт мешканцям сусідніх будинків.
11. 02 вересня 2016 року інспектор департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради Поліщук Р.В. склав протокол про адміністративне правопорушення № 767-16 про порушення ОСОБА_1 статті 152 КУпАП та п.п. 2.5.5.1.1 «Правил благоустрою міста Луцька» від 29 липня 2009 року № 44/2, яким зафіксовано факт самовільного складування землі та гною на території загального користування по вул. Застав`я біля дачної ділянки № 766 масиву «Дружба», що у м. Луцьку.
12. 07 вересня 2016 року Протокол був надісланий Адміністративній комісії. Після чого Інспектором було повідомлено позивача про розгляд справи відносно вчиненого правопорушення призначеного на 13 вересня 2016 року, оскільки розгляд був перенесений на 30 вересня 2016 року, ОСОБА_1 була про це повідомлена. Зазначене засвідчується її підписом в розписці.
За наслідками розгляду вказаного протоколу Комісією на засіданні 30 вересня 2016 року винесено постанову № 600, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
16. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
19. Відповідно до частини другої статті 6 КУпАП органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Справи про адміністративні правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 213 КУпАП розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Згідно зі статтею 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина перша статті 218 КУпАП передбачає, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 152 цього Кодексу.
Отже, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до частини другої статті 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
20. З метою створення сприятливих умов життєдіяльності, дотримання загальнообов`язкових норм громадського порядку, здійснення благоустрою, належного утримання та раціонального використання територій міста Луцька, організації упорядкування, охорони об`єктів благоустрою міста, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких настає відповідальність, передбачена законодавством України, Луцькою міською радою рішенням від 29 липня 2009 року № 44/2 затверджені Правила благоустрою м. Луцька, які встановлюють та регулюють права і обов`язки учасників правовідносин у галузі благоустрою території міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.
Дія цих Правил поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з КУпАП і обов`язкові до виконання усіма юридичними та фізичними особами на території міста.
Згідно підпунктів 2.5.5.1.1, 2.5.5.1.2 та 2.5.5.1.3 пункту 2.5.5.1 цих Правил забороняється на об`єктах благоустрою міста засмічувати і забруднювати власні, прилеглі/закріплені території матеріалами, конструкціями, відходами, накопичення снігу та криги; вивозити і звалювати відходи, траву, гілля, деревину, листя, землю, сніг, кригу у не відведених для цього місцях та влаштовувати звалища; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків у невизначених для цього місцях.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт самовільного складання землі та гною на території загального користування по вул. Застав`я біля дачної ділянки №766 масиву «Дружба», що у м. Луцьку, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2016 року № 767-16 який складено в присутності свідків.
Стаття 254 КУпАП передбачає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктом 2 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: посадові особи, уповноважені на те, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 107-1 від 17 лютого 2016 року "Про уповноваження посадових осіб щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення" уповноважено департамент муніципальної поліції міської ради складати протоколи за статтею 152 КУпАП.
Як встановили суди, протокол про адміністративне правопорушення № 600 від 27 березня 2017 року складено інспектором Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради Поліщуком Р.В., тобто уповноваженою особою.
22. Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно було сповіщено про місце і час розгляду справи, що не обмежувало її в користуванні встановленими правами. Справа про адміністративне правопорушення розглядалася в присутності ОСОБА_1 , якою були надані пояснення щодо вчиненого.
23. Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, який має відповідати вимогам, передбаченим статті 256 КУпАП.
Судами встановлено, що відповідно до «Правил благоустрою м. Луцька» від 29.07.2009 № 44/2 забороняється на об`єктах благоустрою міста засмічувати і забруднювати власні, прилеглі/закріплені території матеріалами, конструкціями, відходами, накопичення снігу та криги; вивозити і звалювати відходи, траву, гілля, деревину, листя, землю, сніг, кригу у не відведених для цього місцях та влаштовувати звалища; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків у невизначених для цього місцях.
Позивачем в касаційній скарзі зазначено, що складені нею потрібні їй речі знаходились на території її дачної ділянки «Дружба», а не на дорозі, як зазначено в протоколі.
Стосовно даного аргументу, судом апеляційної інстанції, встановлено, що біля проїзної частини дороги на території загального користування по вул. Застав`я сім`єю ОСОБА_1 здійснюється складання землі та гною. Позивач, проживаючи біля проїзної частини дороги, усі відходи із свого домашнього господарства складає за парканом. Зазначене підтверджується поясненнями свідків, що були присутні при складанні протоколу та фотокартками із місця події, які були долучені Інспектором до Протоколу.
З наведеного вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем всупереч вимогам Правил самовільно здійснено складання землі та гною на території загального користування, тому спірна постанова від 30 вересня 2016 року № 600 є правомірною.
24. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, факт правопорушення доведено, розмір штрафу відповідає вимогам санкції статті 152 КУпАП, тому Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені КУпАП.
Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли. До того ж доводи щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Зважаючи на вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
26. Стосовно доводів скаржника щодо порушення апеляційним судом його права на участь у розгляді справи у судовому засіданні, оскільки суд не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні в санаторії та розглянув справу в апеляційному порядку без його участі та його представника, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2а-2573/11.
Як вбачається із матеріалів справи, 20 липня 2017 року ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у судовому засіданні в апеляційному порядку (повідомлення про вручення судової повістки з відміткою про вручення особисто ОСОБА_1 ).
11 серпня 2017 року позивач направив до Львівського апеляційного адміністративного суду електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, яке залишилось без задоволення.
Відповідно до статті 196 КАС України (в редакції, що діяла під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Колегія суддів враховує, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в апеляційному порядку та могла забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, а тому вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи є дискреційним повноваженням апеляційного суду.
Згідно статті 195 КАС України (в редакції, що діяла під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
З аналізу цієї правової норми слідує висновок, що своє право на подання доказів позивач реалізував під час розгляду справи у суді першої інстанції; до апеляційного суду нові докази можуть подаватися у виключних випадках, якщо буде доведено неможливість їх подання до суду першої інстанції.
Оскільки зі змісту касаційної скарги та наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості подати до апеляційного суду нові докази, які не досліджувалися під час розгляду справи у суді першої інстанції та які об`єктивно не могли бути подані до суду першої інстанції, а також враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце розгляду справи в апеляційному порядку заздалегіть та належним чином, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що його право на участь у судовому засіданні під час розгляду справи в апеляційному порядку були порушені.
27. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
29. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
30. Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій