ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа №1640/2744/18, адміністративне провадження №К/9901/9994/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. (судді - Калитка О.М., Кононенко З.О., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом Комунального підприємства "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У серпні 2018р. Комунальне підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" звернулося до суду з вказаним позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018р. відмовлено у задоволенні позову.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. апеляційну скаргу позивача повернуто без розгляду у зв`язку з порушенням порядку її подання.
Позивач не погодився з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 297 КАС України. В свою чергу відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не повинна створювати перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Повертаючи апеляційну скаргу позивачу суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, разом з тим, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15.12.2017р., тобто через суд першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії").
У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010р. та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011р. ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
В контексті наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Аналогічних висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2018р. (справа №640/20036/17) та від 26.09.2018р. (справа № 826/8873/16).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" - задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук