№ 1640/2989/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2022 року

Київ

справа №1640/2989/18

адміністративне провадження № К/9901/28570/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 1640/2989/18

за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, ухвалене судом у складі колегії суддів: головуючого судді Костенко Г.В., суддів: Алєксєєвої Н.Ю., Ясиновського І.Г.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Гуцала М.І, суддів: Бенедик А.П, Донець Л.О.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 29.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильській АЕС) відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, з урахуванням виплачених сум;

- визнати дискримінаційними дії відповідача при вирішенні його звернення про перерахунок пенсії.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. 07.05.2019 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 задовольнив частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив частково.

Зобов`язав відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючи з вищевказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами та позовні вимоги заявлені ним у цій справі повністю.

6. Верховний Суд ухвалою від 25.10.2019 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 № 2228/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 № 15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.

Протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Тацій Л.В. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.12.2021 № 2336/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвали Верховного Суду від 21.12.2021 про самовідвід головуючого судді Тацій Л.В.

Протоколом розподілу справи від 23.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П.

Суддя Верховного Суду ухвалою від 28.12.2021 прийняв справу №1640/2989/18 до свого провадження.

ІІ. ЗМІСТ ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА

7. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 за виключними обставинами.

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 він має право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII.

Оскільки підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог слугував саме висновок суду першої інстанції про те, що на позивача не поширюється положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, зважаючи на те, що позивач під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсної строкової служби, останній вважає, що в цьому випадку існують виключні обставини, передбачені статтею 361 КАС України.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Полтавський окружний адміністративний суд, з яким погодився і Другий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи рішення від 11.06.2019 про часткове задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Однак оскільки станом на день перегляду судом першої інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 за виключними обставинами виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, то з метою належного та повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, з 25.04.2019.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга мотивована, зокрема незгодою позивача із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог з посиланням на наявність у нього особливого статусу, а саме: військовослужбовця, який постраждав під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, який виконував конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, що надає право на соціальні гарантії, обсяг яких має передбачати гідні умови життя й повне відшкодування заподіяної шкоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині, суди попередніх інстанцій порушили сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня соціального захисту його як військовослужбовця, який постраждав під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.

11. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

12. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

13. Відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

14. Згідно з частиною першою та другою статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другого, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

15. За змістом частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

16. Зміст поданої позивачем до суду першої інстанції заяви про перегляд рішення за виключними обставинами свідчить, що останній, як на підставу для такого перегляду посилається на прийняття Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, якою визначено категорію військовослужбовців, які мають право на відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні їх пенсії та її розмір.

17. Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно з вказаним рішенням словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.

18. Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

19. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

20. Відповідно до змісту резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 словосполучення «дійсної строкової», яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

21. Тобто, відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019, що прямо встановлено цим рішенням.

22. Верховний Суд неодноразово розглядав справи, у яких вирішувалося питання застосування положень частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» у взаємозв`язку з положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, у постанові від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18 зазначив, що наявність рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки під час розв`язання спору. На час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом закон був чинним та підлягав застосуванню. Суд також зазначив, що з тексту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України вбачається, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом у процесі розв`язання справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. Суд дійшов висновку, що в ситуації, яка є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.

24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що входить до палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, висловив у постанові від 25.07.2019 у справі № 804/3790/17 правову позицію про те, що рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

25. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18 сформував правовий висновок щодо наявності у особи, якій відмовили у задоволенні адміністративного позову, можливості перегляду такого судового рішення з підстав встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, чи відсутності такої - тільки у зв`язку з тим, що вказане рішення не підлягало виконанню.

Так, Суд зазначив: «…положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення». Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством».

Окремо Суд зазначив: «…не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання».

26. Колегія суддів звертає увагу, що позивач у цій справі просить переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким йому у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, з огляду на наведений вище правовий висновок, правові підстави для задоволення заяви позивача в цьому випадку - відсутні.

27. Крім того, за результатами перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 за виключними обставинами, суд першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив позовні вимоги (у частині зобов`язання відповідача з 25.04.2019 перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII) за період, який не був спірним при зверненні позивача до суду з цим позовом (зобов`язання відповідача з 01.10.2017 перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII), тобто суд вийшов за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, що суперечить положенням частини шостої статті 361 КАС України.

28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду щодо здійснення касаційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 лише у частині відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та відповідно, відмови у задоволенні частини позовних вимог.

33. Водночас, при касаційному перегляді правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, здійсненні аналізу застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України та співставленні такого правозастосування з наявними висновками Верховного Суду (зокрема, у справі № 808/1628/18) щодо застосування вказаної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи здійснили перегляд судового рішення на підставі статті 361 КАС України, без наявності підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами, встановленими частиною п`ятою статті 361 КАС України.

34. Враховуючи, що на Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України покладено обов`язок забезпечення сталості та єдності судової практики, а також однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, у зв`язку з допущення судами першої та апеляційної інстанції грубого порушення норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зважаючи на часткове оскарження позивачем рішень судів попередніх інстанцій, вважає за необхідне вийти за межі вимог касаційної скарги, скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 за виключними обставинами.

35. За змістом статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

36. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

37. Відповідно до наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 - залишити в силі.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 368 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі № 1640/2989/18 відмовити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі №1640/2989/18 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду