ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ У
КРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 167/323/21
провадження № 51-6113 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області
від 15 листопада 2021 року та вирок Волинського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030590000080, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Острівок Володимир-Волинського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 27 лютого 2021 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 , судові рішення щодо якого не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 25 лютого 2021 року в період часу з 20 год 00 хв по 20 год 30 хв на зупинці громадського транспорту в селі Залісці по вулиці Центральній Луцького району Волинської області за попередньою змовою з ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_10 із застосуванням насильства, яке небезпечне для здоров`я особи, під час якого, застосувавши фізичну силу, повалили на землю потерпілого. Після чого ОСОБА_8 сів на тулуб потерпілого ОСОБА_10 та умисно наніс не менше двох ударів кулаками рук по його обличчю з метою подолання спротиву потерпілого, а ОСОБА_9 , згідно з наперед узгодженим планом, у цей час обшукував одяг потерпілого та відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 4 300 гривень. Внаслідок нападу потерпілому ОСОБА_10 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вироком Волинського апеляційного суду від 12 травня 2022 року скасовано вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у частині висновків суду про відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, та викладення юридичної формули обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК та ухвалено новий вирок, яким відповідно до ст. 67 КК визнано обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_9 , - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та рецидив злочинів; ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
Цим же вироком визнано доведеним при викладенні юридичної формули обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
В решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати і закрити кримінальне провадження. Вважає, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження були встановлені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що, на його думку, давало підстави для скасування обвинувального вироку відносно ОСОБА_8 відповідно до вимог ст. 412 КПК і закриття судом кримінального провадження. При цьому зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні неправомірно вручено обвинувальний акт, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що до ЄРДР не вносилась інформація про вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 187 КК, у зв`язку з чим, на думку захисника, органом досудового розслідування було порушено порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Просить звернути увагу й на те, що недотримання належної правової процедури при врученні письмового повідомлення про підозру тягне за собою порушення гарантованого кожному статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просила її залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_7 задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно ж із вимогами статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги судами першої та апеляційної інстанцій було дотримано в повному обсязі.
Як убачається зі змісту та вимог касаційної скарги, захисник посилається на необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).
Водночас, висновок суду першої інстанції, із яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, зроблено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
Так, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_8 в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, суд у вироку послався на показання потерпілого ОСОБА_10 , надані в судовому засіданні, про обставини за яких ОСОБА_8 на зупинці громадського транспорту наносив йому удари, а ОСОБА_9 в цей час забрав у нього гроші.
У вироку суд навів й на дані протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 лютого 2021 року, згідно з якими прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_10 про те, що 25 лютого 2021 року близько 20 години в селі Залісці по вулиці Центральній на зупинці громадського транспорту двоє візуально знайомих йому осіб ромської національності з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою вчинили напад на нього, поєднаний з насильством та заволоділи належними потерпілому грошовими коштами в сумі 4 300 гривень.
Крім того, суд першої інстанції послався у вироку на дані протоколу огляду місця події від 25 лютого 2021 року з фотознімками, під час якого на зупинці громадського транспорту в селі Залісці, на яку вказав потерпілий ОСОБА_10 , як на безпосереднє місце вчинення злочину щодо нього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , були виявлені шапка спортивного типу сірого кольору, яка належить ОСОБА_10 , два пластикові стаканчики об`ємом по 100 мл кожен, картонну коробку з-під музичної колонки «Gelius 6P BS 1001», яку потерпілий придбав у Луцьку, а коробку з-під неї викинув на зупинці громадського транспорту в селі Залісці.
Також судом наведено у вироку дані, що містились у виписці з карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк», належного ОСОБА_10 , згідно з яким 25 лютого 2021 року на цей рахунок надійшли кошти в сумі 5 173,06 грн і були 25 лютого 2021 року зняті в сумі 5100 гривень.
Судом досліджено та наведено у вироку й дані протоколу проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2021 року та відеозапису до нього, згідно з якими потерпілий ОСОБА_10 відтворив обставини вчинення обвинуваченими щодо нього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
У вироку суд послався й на дані висновку експерта № 122 від 26 лютого 2021 року, згідно з яким під час огляду ОСОБА_10 було виявлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Судом наведено у вироку дані, що містились у протоколі від 26 лютого 2021 року огляду відеозапису відеоспостереження приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в селі Залісці по вулиці Центральній, 30 Луцького району Волинської області
від 25 лютого 2021 року та самому відеозаписі, згідно з якими о 19 год 14 хв 31 с до магазину заходять разом потерпілий ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_9 , купують горілку, воду «Спрайт» ємністю 1 л, пластикові стаканчики, хліб і ковбасу та виходять із магазину о 19 год 20 хв 06 с;
о 19 год 36 хв 59 с до вказаного магазину повторно заходять потерпілий ОСОБА_10 й обвинувачений ОСОБА_9 , купують горілку та пиво в пластиковій пляшці. За всі продукти розраховується потерпілий ОСОБА_10 і залишають приміщення магазину «Продукти» о 19 год 39 хв 30 с.
Досліджено та наведено у вироку судом і дані, що містились в протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 лютого 2021 року, згідно з якими потерпілий ОСОБА_10 під фото № 2 впізнав ОСОБА_8 , а під фото № 3 впізнав ОСОБА_9 , як осіб, котрі 25 лютого 2021 року в селі Залісці вчинили відносно нього розбійний напад та відкрито протиправно заволоділи належними йому, ОСОБА_10 , грошовими коштами.
Отже, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд першої інстанції надав їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_8 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 187 КК.
Що ж стосується доводів захисника про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування було порушено порядок вручення письмового повідомлення про підозру, то вони є безпідставними.
Відповідні доводи були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій і не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частини 4 статті 278 КПК дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та як обґрунтовано про це зазначив суд апеляційної інстанції, письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 було складено 27 лютого 2021 року і вручено йому 27 лютого 2021 року у присутності захисника (т. 2 а.с. 239-241). При цьому жодних скарг на порядок вручення підозри від сторони захисту під час досудового розслідування не надходило.
Разом з тим, у витягу з ЄРДР від 27 лютого 2021 року зазначено, що особою, якій повідомлено про підозру, є ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 138), що свідчить про наявність такої інформації в ЄРДР.
Таким чином, ОСОБА_8 було вручено письмове повідомлення про підозру у встановленому КПК порядку.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , надавши вичерпні відповіді, а також зазначив мотиви, з яких визнав її необґрунтованою, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.
Вирок апеляційного суду належним чином мотивовано, він відповідає вимогам статей 370 і 420 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
А тому касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року та вирок Волинського апеляційного суду від 12 травня 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3