ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 170/167/17
адміністративне провадження № К/9901/20280/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Кравчука В.М., Єзерова А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. (судді - Попка Я.С., Хобор Р.Б., Сеника Р.П..) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шацько-Любомльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив:
-визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання;
-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, з 08.06.2016, в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на посаді голови Шацького районного суду, і в разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.07.2004 Указом Президента України від №837/2004 позивача звільнено з посади судді Шацького районного суду Волинської області у зв`язку з поданням заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.
20.03.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, в задоволені якої було відмовлено з мотивів недостатності необхідного стажу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 у справі №876/11400/13 відмову відповідача у призначенні позивачу довічного грошового утримання визнано протиправною і зобов`язано відповідача призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 12.03.2013, відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів», виходячи із розміру заробітної плати судді, який працює на посаді голови Шацького районного суду Волинської області, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, на день проведення виплат, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
На виконання постанови Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а, позивачу проведено перерахунок довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру з 08.06.2016.
27.02.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, оскільки, провівши перерахунок розміру його грошового утримання на виконання постанови суду від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а, відповідач не зняв обмеження граничного розміру грошового утримання.
Листом від 13.03.2017 відповідач повідомив позивача про відмову в проведені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною заробітної плати судді, оскільки в рішеннях, які вони виконують, немає зобов`язання та механізму проведення такого перерахунку.
Крім того, вказаним листом відповідач повідомив позивача про те, що на виконання постанови Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а, з 08.06.2016 йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі судового рішення йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 12.03.2013. Проте відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку щомісячного грошового утримання з 08.06.2016, в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на посаді голови Шацького районного суду, і в разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою Шацького районного суду Волинської області від 27.04.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Шацько-Любомльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з урахуванням доплати за вислугу років в розмірі 30 (тридцять) відсотків посадового окладу судді замість належної йому доплати за вислугу років в розмірі 40 (сорок) відсотків посадового окладу судді та дії щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як суді у відставці без належної йому доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в суді в розмірі 10 (десять) відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Зобов`язано Шацько-Любомльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської, починаючи з 08.06.2016, провести перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з урахуванням належної йому доплати за вислугу років в розмірі 40 (сорок) відсотків посадового окладу судді замість нарахованої і виплаченої йому доплати за вислугу років у розмірі 30 (тридцять) відсотків посадового окладу судді, та з урахуванням ненарахованої і невиплаченої належної йому доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в суді в розмірі 10 (десять) відсотків посадового окладу судді відповідного суду, з урахуванням виплачених ОСОБА_1 сум щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов`язано Шацько-Любомльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 за його зверненням, поданим у встановленому чинним на час звернення порядку, у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на посаді голови відповідного суду, у тому числі, у зв`язку зі зміною розміру посадового окладу судді, розміру доплати за перебування на адміністративні посаді голови суду, розміру доплати за вислугу років (відповідний стаж роботи судді у відставці ОСОБА_1 17 років).
В решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 постанову Шацького районного суду Волинської області від 27.04.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання як суді у відставці з урахуванням доплати за вислугу років в розмірі 30 (тридцять) відсотків посадового окладу судді замість належної йому доплати за вислугу років в розмірі 40 (сорок) відсотків посадового окладу судді та дій щодо нарахування і виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання як суді у відставці без належної йому доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в суді в розмірі 10 (десять) відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
При цьому суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про перерахунок і отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% грошового утримання судді, що працює на посаді голови Шацького районного суду Волинської області, на підставі рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016, оскільки відповідачем, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014, вірно обчислено розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 68% грошового утримання судді, що працює на посаді голови Шацького районного суду Волинської області, пропорційно встановлених відповідним розрахунком 17 повних років роботи позивача на посаді судді.
Скасовуючи постанову першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем для нарахування та виплати щомісячного грошового утримання позивачу, використовувалась довідка територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №496 від 02.10.2015, відповідно до якої посада позивача вказана як «суддя Шацького районного суду», а не «голова», розмір доплати за вислугу років 30%, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді відсутня. Чинність довідки позивачем не оскаржувалась, інших документів, що підтверджують його статус голови суду, доплати за вислугу років 40% та перебуванням на адміністративній посаді 10%, які потрібні для обчислення йому щомісячного довічного грошового утримання, не надавалось.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а також рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суддівська винагорода регулюється статтями 133 та 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не може визначатися іншими нормативно - правовими актами.
При цьому посилається на те, що нарахування 10% за перебування на адміністративній посаді встановлено йому постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 у справі №876/11400/13, що підлягає обов`язковому виконанню, та на підставі рішення Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а, здійснено перерахунок та знято обмеження граничного розміру довічного грошового утримання.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 257 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 267 КАС України (в зазначеній редакції) визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 267 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16) Верховний Суд дійшов висновку, що «…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а визнано протиправною відмову Шацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру та зобов`язано здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру, з 08.06.2016.
Вважаючи, що постанову Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 виконано неналежним чином, позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.02.2017 у якій просив забезпечити виконання рішення суду у повному обсязі.
В подальшому, отримавши відмову відповідача виконати постанову Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 позивач звернувся до суду з чим позовом.
Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції) в межах справи №170/743/16-а.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) провадження в справі закривається, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (в чинній редакції) суд закриває провадження у справі. зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги у даній справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, в зв?язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
За правилами пункту 5 частини першої статті 349, частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 345 349 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шацького районного суду Волинської області від 27.04.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р.- скасувати, а провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров