11.07.2025

№ 175/2313/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року

м. Київ

справа № 175/2313/21

провадження № 61-16283св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Євгеній Євгенійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Свистунової О. В., від 12 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми шляхом визначення порядку спілкування та участі батька у вихованні малолітніх дітей.

2. Позов мотивований тим, що з 25 серпня 2012 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбу, у період якого у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року у справі № 175/70/19 шлюб між сторонами розірвано і вони спільно не проживають, не ведуть спільне господарство та не мають спільного сімейного бюджету.

4. За погодженням батьків діти залишились проживати з відповідачкою, проте вона систематично вчиняє йому перешкоди у спілкуванні з ними, що стало підставою для звернення до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради із заявою про встановлення днів побачень ОСОБА_1 з малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

5. Незважаючи на прийняте головою адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради розпорядження від 24 травня 2021 року

№ 112р відповідачка продовжує вчиняти перешкоди у спілкуванні дітей з батьком, у зв`язку з чим він неодноразово звертався з відповідними заявами до поліції.

6. Посилаючись на те, що належним чином приймає участь в матеріальному утриманні дітей, з якими у нього існує міцний психоемоційний зв`язок, ОСОБА_1 , остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: усунути йому перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом встановлення наступного порядку спілкування з дітьми:

- два рази на тиждень щовівторка та щочетверга з 17:30 години до

19:30 години без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до

19:00 години неділі без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- щороку травневі свята з 18:30 години 30 квітня до 17:00 години

02 травня без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- з нагоди дня народження ОСОБА_5 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_4 без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_6 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_5 року без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- один місяць протягом літніх канікул на час щорічної відпустки батька ОСОБА_1 без присутності матері дітей ОСОБА_2 , без виїзду за межі України;

- з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_4 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

Зобов`язати ОСОБА_2 :

- не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів Viber, Telegram, WhatsAppтощо, та за допомогою соціальних мереж;

- інформувати ОСОБА_1 щодо будь-яких фактів та обставин життя дитини, зокрема: про стан здоров`я дітей; зміну номеру засобів зв`язку; методів лікування у разі хвороби; вибраного педіатра чи іншого лікаря; графіку щеплень дитини; вибраних позашкільних закладів; про переміщення дитини за межі населеного пункту, в якому вона постійно проживає; повідомляти прізвище ім`я та по батькові, засоби зв`язку осіб, які здійснюють догляд за дитиною під час відсутності ОСОБА_2 на території населеного пункту, в якому вона постійно проживає (м. Дніпро).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом встановлення наступного порядку у спілкування з дітьми:

- два рази на тиждень щовівторка та щочетверга з 17:30 години до

19:30 години у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

- другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до 19:00 години неділі у присутності матері дітей ОСОБА_2 ;

- щороку травневі свята з 18:30 години 30 квітня до 17:00 години 02 травня у присутності матері дітей ОСОБА_2 ;

- з нагоди дня народження ОСОБА_5 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_3 у присутності матері дітей ОСОБА_2 ;

- день народження ОСОБА_6 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_5 року у присутності матері дітей ОСОБА_2 ;

- один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері дітей ОСОБА_2 ;

Зобов`язано ОСОБА_2 :

- не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів Viber, Telegram, WhatsApp тощо, та за допомогою соціальних мереж;

Вирішено питання розподіл судових витрат.

8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції за наслідком встановлення обставин справи та оцінки доказів вважав, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином та дочкою, а тому позов є обґрунтованим.

9. Визначаючи порядок участі позивача у вихованні дітей, суд врахував позитивну характеристику ОСОБА_1 , а також його відповідальне ставлення до виконання батьківських обов`язків, рівність прав батьків та відсутність обставин, які б дали підстави вважати, що спілкування батька з дітьми спричинить їм шкоду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада

2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , а також представника ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 , задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визначено ОСОБА_1 такий спосіб його участі у вихованні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та спілкуванні з ними:

- встановлено адаптаційний період, а саме протягом першого місяця, починаючи з 22 листопада 2024 року, передбачено проводити зустрічі кожну п`ятницю з 15-00 години до 16-00 години, в присутності матері дитини ОСОБА_2 та органу опіки та піклування, на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області;

- наступний місяць, з 22 грудня 2024 року, передбачено проводити зустрічі кожну другу та четверту п`ятницю з 15-00 години до 16-30 години, в присутності матері ОСОБА_2 на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області;

- в подальшому встановлено систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання;

- встановлено необмежене спілкування ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_4 засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час розгляду справи відповідачка не спростувала наявність у позивача права на особисте спілкування з дітьми, передбачене законом, не довела неспроможність батька спілкуватися та доглядати за дітьми, що могло б перешкоджати нормальному їх розвитку.

12. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 не вчиняв щодо дітей насильства, про яке зазначає ОСОБА_2 , натомість вона створює позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми, що призводить до конфліктів між сторонами. В суді апеляційної інстанції відповідачка категорично заперечила право батька на спілкування з сином та дочкою.

13. З врахуванням найкращих інтересів дітей, їх емоційного стану і ставлення до батька, апеляційний суд вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги зі встановленням адаптаційного періоду для зустрічей батька з сином та дочкою, який у їх проведенні в присутності матері та представника органу опіки та піклування.

14. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції врахував вік дітей, віддаленість місця проживання позивача, наявність конфліктів між колишнім подружжям, а також введений в Україні воєнний стан, у зв`язку з чим вважав, що наразі відсутні підстави для виїзду дітей до місця проживання батька чи на канікули з батьком, а ці вимоги є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

15. У касаційній скарзіОСОБА_2 просить змінити постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в частині визначення йому способу його участі у вихованні малолітніх дітей, встановити на адаптаційний період протягом пів року проведення зустрічей кожну п`ятницю з 15-00 години до 16-00 години, в присутності матері дитини ОСОБА_2 та органу опіки та піклування, на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області; наступні пів року зустрічі кожну другу та четверту п`ятницю з 15-00 години до 16-30 години, в присутності матері ОСОБА_2 на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області; в подальшому встановити систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин лише у присутності матері ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання; з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_4 в супроводі батька та матері один раз на рік до 10 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Федорець Є. Є., просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, ухваливши нове судове рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

17. У грудні 2024 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.

18. У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Федорець Є. Є., подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.

19. Ухвалами Верховного Суду від 26 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами. Витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у січні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

21. Підставою касаційного оскарження судового рішення

ОСОБА_2 зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16, від 04 вересня 2020 року у справі

№ 264/3435/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт

4 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята фактично лише за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Натомість доводи її апеляційної скарги розглянуті не були.

24. Вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги висновок психологічного обстеження сина, як і не врахував думку сина, який не хоче проживати з батьком, відмовив в задоволенні клопотання про допит ОСОБА_3 .

25. Зазначає, що реабілітація ОСОБА_4 проходить не 4, а 2 рази на рік по десять днів, а тому з врахуванням інтересів дитини, доцільно проходити реабілітацію один раз на рік з батьком у присутності матері, а другий раз - лише з матір`ю.

26. Наголошує, що фактом порушення прав дітей є те, що позивач не може забезпечити необхідний режим, пов`язаний з їхніми індивідуальними особливостями (захворюваннями чи профілактичними протиалергічними заходами), тому зустрічі без присутності матері ставлять під загрозу їх життя та здоров`я.

27. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Є. Є.,зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22, від 29 листопада 2023 року у справі № 234/2711/21, від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (пункт

1 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт

4 частини другої статті 389 ЦПК України).

29. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що виконати визначений судом графік спілкування дітей з батьком неможливо, а встановлений апеляційним судом адаптаційний період не передбачений нормами СК України.

30. Стверджує, що апеляційним судом не враховано висновок органу опіки та піклування, яким передбачено встановлені дні побачень кожного другого та четвертого тижня місяця з 19.00 п`ятниці до 17.00 неділі.

Доводи осіб, які подали відзиви касаційні скарги

31. У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Є. Є., подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яку просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що будь-яких аргументів чи доводів, які б свідчили про неправильність застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права в її касаційній скарзі не наведено, натомість доводи скарги зводяться до спотворення фактичних обставин справи та помилкового тлумачення норм права.

32. У січні 2025 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити її без задоволення, а її касаційну скаргу - задовольнити. Відзив мотивований тим, що позивач намагається трактувати події на свою користь та не має реального бажання спілкуватись з дітьми. Зазначає, що син ОСОБА_9 не бажає спілкуватись з батьком, який кривдив матір та виганяв їх з будинку.

33. У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Є. Є., надіслав до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких звертає увагу, що доводи відповідачки є надуманими і безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

34. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_10 ) з 25 серпня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 04 листопада 2019 року.

35. Під час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

36. Діти проживають з матір`ю, спір щодо визначення місця проживання дітей наразі відсутній.

37. З метою усунення перешкод у спілкуванні з дітьми

ОСОБА_1 звертався до органу опіки та піклування, за наслідками розгляду звернення голова адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради прийняв розпорядження від 24 травня 2021 року № 112 р «Про встановлення ОСОБА_1 днів побачень з малолітніми ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ». Цим розпорядженням встановлено порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми, - побачення кожного другого та четвертого тижня місяця з 19:00 п`ятниці до 17:00 неділі.

38. У висновку органу опіки та піклування адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради від 15 вересня 2021 року № 3/9-116 вважала за доцільне в інтересах малолітніх визначити такий порядок спілкування та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні його малолітніх дітей

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 :

- два рази на тиждень (щовівторка та щочетверга) з 17:30 години до

19:30 години без присутності матері;

- другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до 19:00 години неділі без присутності матері;

- щороку з нагоди дня народження батька з 18:00 години ІНФОРМАЦІЯ_7 без присутності матері;

- з нагоди дня народження ОСОБА_5 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_4;

- з нагоди дня народження ОСОБА_6 з 14:00 години ІНФОРМАЦІЯ_6;

- один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері;

- один місяць протягом літніх канікул на час щорічної відпустки батька з можливістю виїзду за межі м. Дніпра без присутності матері, без виїзду за межі України;

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

40. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

42. Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

43. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття

7 Конвенції про права дитини).

44. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

45. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

46. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

47. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті

27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

48. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

49. У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

50. У статті 5 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок наголошено на необхідності вжиття заходів щодо зміни соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення забобонів, звичаїв та всіх інших проявів, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок, а також визначення загальної відповідальності чоловіків і жінок за виховання та розвиток своїх дітей за умови, що в усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.

51. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

52. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

53. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

54. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

55. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

56. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

57. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

58. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).

59. Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

60. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

61. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

62. Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

63. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

64. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (див. рішення у справі Странд Лоббен та інші проти Норвегії, № 37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення у справі Хаддад проти Іспанії, № 16572/17, 18 червня 2019 року).

65. Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

66. Крім того, таке спілкування, а також його характер та обсяг обумовлюють обставинами кожної справи та повинні визначатися з урахуванням основних інтересів дитини. Незважаючи на те, що національні органи влади зобов`язані максимально сприяти такій взаємодії, будь-який обов`язок застосування примусу з цих питань має бути обмежено, оскільки мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам за статтею 8 Конвенції (див. рішення ЄСПЛ у справі Йохансен проти Норвегії», 07 серпня 1996 року).

67. У § 54 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня

2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами розглядуваної справи - батьками малолітніх ОСОБА_3 , 2013 року народження, та ОСОБА_4 , 2016 року народження, існує спір щодо участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, який батькам не вдалося вирішити у позасудовому порядку.

69. Після припинення між сторонами шлюбних відносин їхні син та дочка залишились проживати з матір`ю.

70. Розпорядженням голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 24 травня 2021 року № 112 р «Про встановлення ОСОБА_1 днів побачень з малолітніми ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 » визначений порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми наступним чином: встановлено дні побачень кожного другого та четвертого тижня місяця з 19:00 п`ятниці до 17:00 неділі.

71. Посилаючись на те, що відповідачка не виконує вказане розпорядження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

72. Вирішуючи спір, суди встановили обставини необхідні для вирішення справи та наявність підстав для визначення в судовому порядку способів участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

73. Суд апеляційної інстанції, діючи в межах наданих йому процесуальним законом повноважень та заявлених позовних вимог, дослідив зібрані у справі докази, врахував найкращі інтереси малолітніх дітей, їх емоційний стан і ставлення до батька, та дійшов загалом обґрунтованого висновку про встановленням адаптаційного періоду зустрічей батька з дітьми, який полягає у обмеженні часу їх проведення та присутності матері і представника органу опіки та піклування під час проведення цих зустрічей упродовж адаптаційного періоду.

74. Верховний Суд не вбачає підстав для зміни як тривалості встановленого апеляційним судом адаптаційного періоду так і його змісту.

75. Водночас після закінчення адаптаційного періоду, апеляційний суд передбачив систематичні побачення батька з дітьми кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері, тобто лише два дні на місяць або сукупно 12 годин на місяць.

76. Верховний Суд вважає, що такий обсяг спілкування батька з дітьми не в повній мірі узгоджується зі встановленими судами обставинами, дослідженими доказами, правами батька на участь у вихованні дітей та їх найкращими інтересами.

77. Колегія суддів звертає увагу на рішення від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), в якому ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Конвенції при зменшенні запропонованих органом опіки та піклування і заявником періодичності побачень батька з дитиною (із 8 до 4 днів на місяць, сукупно 24 години на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема що такі обмеження відповідали найкращим інтересам дитини, при тому, що матеріали не містили відомостей про те, що особиста зустріч батька з дитиною становила ризик для добробуту чи безпеки дитини.

78. При вирішенні спорів щодо дітей вирішальним є питання, чи було забезпечено справедливу рівновагу між задіяними конкуруючими інтересами: інтересами дитини, двох батьків і громадського порядку, в межах свободи розсуду, наданої державі у таких питаннях (Maumousseau and Washington v. France, заява № 39388/05 від 06 грудня 2007 року, § 62), проте, не забуваючи, що найвищі інтереси дитини мають бути першочерговим міркуванням (Gnahore v. France, заява № 40031/98 від 19 вересня 2000 року, § 59; X v. Latvia [ВП], заява

№ 27853/09 від 26 листопада 2013 року, § 95). ЄСПЛ підкреслив, що існує широкий консенсус, у тому числі й у міжнародному праві, на користь думки, що найкращі інтереси дитини мають першочергове значення (§ 96). Інтереси батьків, особливо у регулярному спілкуванні з дитиною, лишаються, однак, тим чинником, який слід враховувати при врівноважуванні різних задіяних інтересів (Kutzner v. Germany, заява № 46577/99 від 26 грудня 2002 року, § 58, 62).

79. З огляду на встановлені судами обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів негативного впливу на дітей їх спілкування з батьком, керуючись принципом рівності прав батьків та найкращих інтересів дітей, Верховний Суд вважає за необхідне змінити постанову апеляційного суду шляхом збільшення часу особистого спілкування батька із дітьми, зокрема шляхом встановлення їх додаткових зустрічей щовівторка та щочетверга з 17:30 години до 19:30 години без присутності матері.

80. В іншій частині колегія суддів не вбачає підстав для зміни постанови апеляційного суду, яка враховує, зокрема і обставини воєнного стану, який діє наразі в Україні, стан здоров`я та вік дітей.

81. Розпорядження голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 24 травня 2021 року № 112 р, на яке посилається заявник, було прийнято до запровадження в Україні воєнного стану внаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації, та не враховує об`єктивних обмежень пов`язаних із воєнний станом, що не могло залишатись поза увагою апеляційного суду.

82. Водночас розвиток сімейної ситуації може бути динамічним, а отже і визначені у розглядуваній справі способи участі батька у вихованні дітей можуть бути змінені в подальшому, як за домовленістю батьків, з урахуванням інтересів дітей, так і, у разі зміни істотних обставин, за рішенням суду за позовом одного із батьків.

83. Посилання ОСОБА_2 в касаційній скарзі на небажання сина спілкуватися із батьком і відсутність прихильності до нього не можуть бути покладені в основу судового рішення, враховуючи вік дитини та факт її постійного проживання з матір`ю, яка має конфлікт з батьком.

84. Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що реабілітація малолітньої ОСОБА_4 проходить двічі на рік спростовані матеріалами справи, зокрема, формою індивідуальної програми реабілітації дитини.

85. Посилання ОСОБА_1 , на те, що наявність між сторонами конфліктних відносин зашкодить виконанню судового рішення є припущенням, а питання які можуть виникнути в межах виконавчого провадження мають вирішуватись відповідно до положень ЦПК України СК України та Закону України «Про виконавче провадження».

86. Висновки апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин та змін внесених цією постановою Верховного Суду, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі

№ 754/9026/16, від 04 вересня 2020 року у справі № 264/3435/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі

№ 753/5374/22, від 29 листопада 2023 року у справі № 234/2711/21, від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22, на які посилались заявники у касаційних скаргах.

87. Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

88. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Є. Є. - частковому задоволенню, а оскаржена постанова апеляційного суду зміні.

Керуючись статтями 402 403 409 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федорець Євгеній Євгенійович, задовольнити частково.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Верховного Суду.

3. У резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду

від 12 листопада 2024 року абзац

« - в подальшому, встановити систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання»

змінити, виклавши в новій редакції:

« - в подальшому, встановити систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щовівторка та щочетверга з 17:30 години до 19:30 години, а також кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання»

4. В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович