Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 175/3554/14-ц
провадження № 61-11271св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник -Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго»,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області Реутов Євген Олександрович,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року в складі судді Новік Л. М. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 рокув складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Реутова Є. О., заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа.
Скарга мотивована тим, що 17 березня 2017 року державним виконавцем на адресу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» надіслано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа. Підставою для прийняття вказаного повідомлення послугувало те, що наданий заявником виконавчий лист не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП).
Посилаючись на те, що дане повідомлення є незаконним та необґрунтованим, яке порушує права заявника, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» просило суд визнати повідомлення про повернення виконавчого документу державного виконавця Дніпровського районногоВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутова Є. О. від 17 березня 2017 року неправомірним та скасувати його; зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 25 січня 2017 року № 175/3554/14 про стягнення судового збору в сумі 229,40 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 20 липня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, скаргу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено.
Визнано повідомлення про повернення виконавчого документу державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутова Є. О. від 17 березня 2017 року неправомірним та скасовано його.
Зобов`язано державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ
у Дніпропетровській області Реутова Є. О. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 25 січня 2017 року № 175/3554/14 про стягнення судового збору в сумі 229,40 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі не зазначення РНОКПП у виконавчому документі, державний виконавець може самостійно звернутися до державного органу державної податкової служби із відповідним запитом.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невідповідності якого державний виконавець повертає документ стягувачу без виконання. При цьому вимога щодо зазначення
у виконавчому документі РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку
в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) є обов`язковими
в редакції Закону № 1798-VIII від 21 грудня 2016 року.
Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
10 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу № 175/3554/14-ц повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 20 жовтня 2014 року позов ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 3 986, 94 грн у рахунок відшкодування збитків та 229,40 грн судового збору.
25 січня 2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі № 175/3554/14 про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» судового збору
у розмірі 229,40 грн, який ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» подано до Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.
17 березня 2017 року державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській областіРеутовим Є. О. прийнято повідомлення про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документі відсутній РНОКПП.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку
в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.
У пункті 6 частини четвертої 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2018 року у справі
№ 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно
з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня
2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та
у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14.
У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі
№ 6-45цс14 визначено, що «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє
у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим відповідно до пункту
3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право
з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати передчасним».
Така правова позиції викладена і у постанові Верховного Суду України від
25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний
і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Таким чином, сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.
За таких обставин оскаржені рішення в частині скасування повідомлення державного виконавця Реутова Є. О.від 17 березня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є правильними.
У частині другій статті 387 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними
і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Тому і вимога про зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 25 січня 2017 року № 175/3554/14 підлягала задоволенню.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у Справі № 914/3587/14 (провадження № 12-34гс19).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.
У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статями 400 402 410 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від
20 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Краснощоков
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
М. М. Русинчук