31.07.2025

№ 176/1007/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня2025 року

м. Київ

справа № 176/1007/23

провадження № 61-15790св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,

суддів Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,

державний виконавець - державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олена Андріївна

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якоїдіє адвокат Мотуз Олександр Володимирович, на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня2024 року в складі судді Волчек Н. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від19 листопада2024 року в складі колегії суддів Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, боржник - Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою, в якій просила:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О. А. (далі - державний виконавець Фещук О. А.) щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) та скасувати постанову про зупинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа про стягнення з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат») на її користь 180 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_2 на виробництві.

Вказувала, що законодавець чітко визначив, що слід вважати моральною шкодою, заподіяною внаслідок ушкодження здоров`я через порушення трудових прав і прав на безпечні умови праці. Така заподіяна шкода вважається саме моральною, а що підпадає від визначення майнової шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, законодавець не визначив.

Моральна шкода, заподіяна ушкодженням здоров`ю, в цій справі підпадає під визначення «інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами», оскільки відповідні вимоги та судове рішення за такими вимогами обґрунтовані положеннями Кодексу законів про працю України

(далі - КЗпП України).

На її переконання, якщо працівнику належать до отримання певні грошові кошти і право на них виникло згідно з положенннями КЗпП України, то їх слід вважати виплатами (компенсаціями), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Інших правовідносин між працівником (стягувачем) і роботодавцем (боржником) не виникало. Вимоги стягувача до боржника обґрунтовуються виключно як вимоги працівника до роботодавця і їх підставою є ушкодження здоров`я під час виконання умов трудового договору.

Вважала, що державнийвиконавець не врахував, що дія пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII не передбачає безумовного зупинення всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є ДП «Східний

гірничо-збагачувальний комбінат», а встановлює певні винятки, за наявності яких виконавчі провадження не підлягають зупиненню. Такі винятки наявні в цій конкретній справі і виконавчому провадженні, а саме стягується шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я, а також відшкодування цієї шкоди належить до обов`язкових виплат (компенсацій) працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій

17 вересня 2024 року ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

19 листопада 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виснував, що відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених у пункті 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, та не належить до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій) працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, тому скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 165/1292/21, відповідно до якого, виокремлюючи виплати, виконавчі провадження щодо яких не підлягають зупиненню, законодавець конкретизував їх перелік та виділив серед іншого: виплату заробітної плати; вихідної допомоги; інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами; відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, водночас не відніс до вказаного переліку відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом. Що стосується поняття інших виплат (компенсацій), то відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, хоч і випливає з трудових правовідносин, однак не охоплюється поняттям «компенсація» в розумінні норм трудового законодавства, зокрема статей 72, 83 та норм глави VІІІ «Гарантії та компенсації» КЗпП України.

Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржувана постанова державного виконавця Фещук О. А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа

№ 176/1007/23 від 14 серпня 2023 року на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII не порушує конституційну вимогу щодо обов`язковості судових рішень, оскільки не припиняє взагалі виконання рішення суду, а лише призупиняє його виконання на строк, встановлений законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якоїдіє адвокат Мотуз О. В., через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року, в якій просить скасувати судові рішення та задовольнити скаргу.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково виснували, що дії державного виконавця відповідають закону, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо того, як саме необхідно тлумачити перелік виключень, визначених в пункті 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII.

Вказує, що суди мали застосувати до спірних правовідносин висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 336/9595/14, відповідно до якого суд касаційної інстанції визначив, що під виплатою необхідно розуміти не тільки форми оплати праці у вигляді заробітної плати та інших видів трудових виплат, а й інші трудові виплати, віднесені до обов`язку роботодавця.

Зазначає, що звернуласьдо суду та отрималасудове рішення про стягнення з

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в рахунок відшкодування моральної шкоди до набрання чинності Законом України від 07 лютого 2024 року № 3577-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані», яким розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнений пунктом 1-4.

Зупинення вчинення виконавчих дій порушує її право на відшкодування моральної шкоди, факт завдання якої встановлений судом, а це позбавляє її одного з основних джерел доходу після втрати значного відсотка працездатності.

Позиція інших учасників справи

10 грудня 2024 року Міністерство юстиції України, в інтересах якого діє адвокат Вірченко Ю. М., звернулося до Верховного суду із відзивом на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України зазначає, що, виокремлюючи виплати, виконавчі провадження щодо яких не підлягають зупиненню, законодавець конкретизував їх перелік та не відніс до нього відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом. Виконання судового рішення зупинено, а не скасовано. Заявник не обґрунтував, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Інші учасники справи не скористались право на подання відзиву та пояснень на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 стягнуто 180 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_2 на виробнитцві.

Постановою державного виконавця Фещук О. А. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №176/1007/23,виданого 14 серпня 2023 рокуЖовтоводським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахуноку розмірі 180000,00 грн з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.

Постановою державного виконавця Фещук О. А. зупинено вчинення виконавчих дій у вказаномувиконавчому провадженні до 01 січня 2025 року на підставіЗакону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 07 лютого 2024 року№3577-ІХ.

Відповідно до листа заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Івана Нещадима, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_2,до складу якого входить 855 виконавчих проваджень про стягнення коштів з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в тому числі виконавче провадження НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ДП «Східний гірчничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 180 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_2 на виробництві. Керуючись розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 1-4 Закону, державним виконавцем винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій до 01 січня 2025 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що провадження в справі необхідно закрити, з огляду на таке.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

В абзаці першому частини першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції

(частина перша статті 448 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі

№ 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного перегляду справи, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що під час вирішення питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС України та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.

Висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі

№ 660/612/16-ц.

У пунктах 27-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19) зазначено, що згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено

Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону № 1404-VIII, якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у межах зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у межах зведеного виконавчого провадження.

Водночас законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі

№ 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року в справі

№ 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року в справах

№ 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження

№ 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року в справі № 904/7326/17 (провадження

№ 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року в справі № 808/2265/16 (провадження

№ 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року в справі № 908/2520/16 (провадження

№ 12-30гс19).

У цій справі згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, до складу якого входить 855 виконавчих проваджень про стягнення коштів з

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», зокрема й виконавче провадження № НОМЕР_1щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 на виробництві у розмірі 180 000,00 грн. Керуючись пунктом 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, державний виконавець виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до 01 січня 2025 року.

Предметом оскарження є рішення та дії державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, адже зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» включає приєднані виконавчі провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами господарської юрисдикції.

Суди не врахували, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій,відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; за встановлення порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог. У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. Розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим. Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

від 28 квітня 2022 року в справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21).

Поза увагоюапеляційного суду залишилось те, що він перевіряєдотримання судом першої інстанції правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у заяві, відзиві, скарзі; у випадку встановлення порушення правил юрисдикції судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

За таких обставин суди зробили помилковий висновок про розгляд цієї скарги у порядку цивільного судочинства.

Тому судам слід було закрити провадження в справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, оскаржені судові рішення належить скасувати і закрити провадження в справі.

Аналогічні висновки сформульовані в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року в справі № 176/1715/23 (провадження № 61-13883сво24) та обов`язкові для застосування.

Обґрунтованість скарги по суті має оцінити адміністративний суд під час розгляду справи, тому доводи касаційної скарги Верховний Суд не досліджує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, провадження в справі закрити, повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження в справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 255 389 400 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович,задовольнити частково.

Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада

2024 року скасувати.

Провадження в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, боржник - Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік